Рішення № 74223603, 24.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/3567/17

категорія 5.1

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів - с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області (їх частин), а саме дитячого майданчику, який розташований за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області;

- зобов'язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що розташовані за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури вказував, що проведеним Новоград - Волинською місцевою прокуратурою вивченням стану дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено, що планова технічна інвентаризація та паспортизація дитячих майданчиків с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області не проводиться, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання території, будівель та інженерних споруд та може призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям. Відповідно до вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою території с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту та на балансі якої знаходяться дитячі ігрові майданчики. Відтак, бездіяльність відповідача щодо не затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів - с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області (їх частин), а саме дитячого майданчику, який розташований за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області, на думку прокурора, є протиправною та призводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих майданчиків.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі № 806/3567/17 та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 17.01.18.

17 січня 2018 р. розгляд справи відкладено та призначено нове судове засідання в справі на 20.02.18, про що постановлено ухвалу.

В судове засідання прибула прокурор та подала клопотання про розгляд справи в письмовому провадження за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача до суду не прибув, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив. Письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 4,5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на балансі Мартинівської сільської ради Пулинського району перебувають дитячі ігрові майданчики, зокрема, за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області (ковзанка, гойдалка, балансир) з 2015 року; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області (горка, гойдалка) з 2013 року, паспортизація та технічка інвентаризація яких не проводилася. Вартість ігрових майданчиків по 20 тис.грн.

Відповідно до статті 13 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Частиною другої статті 19 Основного Закону передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-IV), є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно зі ч. 1 ст. 2 Закону № 2807-IV, благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-IV, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною першою статті 10 Закону № 2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2807-IV об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

У п. 5 ч.2 ст. 18 Закону № 2807-IV визначено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-IV, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Згідно зі п. 1.3 Інструкції № 550, під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 550, технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що організацію благоустрою у даному випадку повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Із листа Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 08.12.2017 № 302 слідує, що паспортизація та технічна інвентаризація об'єктів благоустрою, в даному випадку дитячих майданчиків у с. Мартинівка та с. Корчівка, які перебувають на балансі сільської ради з 2013 року та з 2015 року, відповідно, не проводилась.

Згідно з Програмою благоустрою населених пунктів Мартинівської сільської ради на 2018-2020 року, затвердженою рішенням № 36 від 21.12.2017 Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, розроблення і здійснення ефективних та комплексних заходів з утримання території населених пунктів громади у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, обладнання дитячих і спортивних майданчиків лише уключено до плану заходів "Програма благоустрою населених пунктів Мартинівської сільської ради на 2018-2020 роки".

Отже, факт не проведення паспортизації та технічної інвентаризації дитячих майданчиків не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не затвердження Мартинівською сільською радою планів інвентаризації та паспортизації вказаних об'єктів благоустрою, розташованих на території Мартинівської сільської ради, свідчить про не виконання органом місцевого самоврядування обов'язку, передбаченого Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

Поряд з цим суд ураховує, що частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, Держави-часниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об'єктів благоустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення такого об'єкту благоустрою як дитячий ігровий комплекс, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № К 800/11809/16.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

У порушення вказаної правової норми, відповідач суду не надав доказів, які б спростовували обставини, наведені у позові та матеріалах справи. Також відповідачем не було направлено до суду письмових заперечень (відзиву) проти позову, що трактується судом на користь позивача.

З огляду на викладене, суд визнає незаконною бездіяльність відповідача щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів - с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області (їх частин), а саме дитячих майданчиків, розташованих за адресами: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області; та зобов'язує Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації вказаних дитячих майданчиків.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Керівника Новоград - Волинської місцевої прокуратури є обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отож, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не присуджуються та не підлягають поверненню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (вул. Поліська, 3, с. Мартинівка, Пулинський район, Житомирська область, 12041, ідентифікаційний код 04347456) щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів - с. Корчівка та с. Мартинівка Пулинського району Житомирської області (їх частин), а саме дитячих майданчиків, які розташовані за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області.

Зобов'язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області (вул. Поліська, 3, с. Мартинівка, Пулинський район, Житомирська область, 12041, ідентифікаційний код 04347456) вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що розташовані за адресою: с. Корчівка, вул. Центральна, 1, Пулинського району Житомирської області; с. Мартинівка, вул. Лесі Українки, 57, Пулинського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко