Рішення № 74223589, 25.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 р. Справа№805/2909/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №6109/02/07-46 від 28.03.2018 року відповідача яким позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- стягнути з відповідача суми пенсії які були недоотримані внаслідок не перерахунку пенсії з 01.10. 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не проведено йому перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з огляду на те, що позивач не проходив на час ліквідації наслідків аварії дійсну строкову службу.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним та обґрунтованим, а позов безпідставним. За доводами відповідача, позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову військову службу, тому просили в позові відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії А №431723с та копією тимчасової вкладки від 20.03.2007 року № 431723 (а.с. 11).

Позивач знаходиться на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності (а.с. 15).

Як вбачається з посвідчення серії ІІ № 673508 від 20.12.2013 року, яке видане Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, позивач є також інвалідом 2 групи (а.с. 16).

Відповідно до архівної довідки від 09.03.2006 року № 13327 виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 03.06.1987 року по 12.07.1987 року (а.с. 12).

Згідно довідки Військової частини № 35893 від 12.07.1987 року №229/20 позивач був покликаний на навчальні збори та виконував обов’язки в Військовій частині № 53893 в період з 03.06.1987 року по 12.07.1987 року (загальна кількість 40 днів) (а.с. 13).

Відповідно військового квитка серії НЮ № 5571529 позивач проходив дійсну строкову військову службу з 14.05.1977 року по 06.06.1979 року (а.с. 45).

З наданих довідок Обласної психіатричної медико-соціальної експертної комісії Обласного центру медико-соціальної експертизи позивач має другу групу інвалідності, через захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС (а.с. 64-72).

Як вбачається з позовної заяви, 19.03.2018 року позивач подав заяву до відповідача щодо проведення перерахунку йому пенсії з 01.10.2017 року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Листом №6109/02/07-46 від 28.03.2018 року Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що позивач, під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив строкову службу, пенсія згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не перераховується з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 14).

Не погодившись із листом №6109/02/07-46 від 28.03.2018 року Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відсутності підстав для перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII).

Так, позивач перебуває на обліку в Костянтинівському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону №796-XII як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

19.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в чому йому було відмовлено листом Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.03.2018 року.

Відмова відповідача ґрунтується на тому, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до зазначеного Порядку, оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Так, відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Зазначений Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року та застосовується з 01.10.2017 року.

Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Пункту 1 Порядку № 1210, а саме розширено перелік статей Закону № 796-XII, на які поширюється дія порядку, шляхом включення до нього ст.59 Закону №796-XII, зазначені зміни застосовуються з 01.10.2017 року.

Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ст. 59 Закону викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017 року.

Отже, всі зміни вищезазначених норм застосовуються з 01.10.2017 року.

Відповідно до п. 1. Порядку № 1210 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 851) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, зазначеним Порядком №1210 визначається лише механізм обчислень та виплат пенсій особам, право на які встановлено ст.ст. 54, 57, 59 Закону № 796-XII.

Позивач вважає, що має право на обчислення його пенсії на підставі п. 9-1 Порядку № 1210 з 01.10.2017 року, оскільки зазначена норма поширюється на осіб, які отримують пенсію за ст. 54 Закону № 796-XII.

Між тим, аналізуючи приписи вищезазначених норм та внесення змін до них, суд зазначає, що доповнення Порядку № 1210 пунктом 9-1 здійснено законодавцем для визначення механізму обчислення пенсій особам, які мають таке право за ст. 59 Закону №796-XII.

Так, ст. 59 Закону № 796-XII в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017 року встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до ст. 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд вважає, що ч.3 ст.59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями ст. 10 Закону № 796-XII.

Так, статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно до примітки до ст. 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Отже, зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Суд звертає увагу, що ст. 59 має назву «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи ст. 59 Закону № 796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.

Пункт 9-1 Порядку № 1210 повністю повторює зміст ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, з встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.

Отже, п.9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст. 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, механізм виплати пенсії, право на які встановлено ст. 54 Закону № 796-XII визначено п. 9 Порядку № 1210.

Таким чином, доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії за ст. 54 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210, а приписи ч. 3 ст. 59 не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору про перерахунок його пенсії на підставі зазначеного пункту Порядку, є безпідставними.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 виконував обов’язки в військовій частині № 53893 в період з 03.06.1987 року по 12.07.1987 року (загальна кількість 40 днів) (а.с. 13).

Строкову військову службу позивач проходив з 14.05.1977 року по 06.06.1979 року, відповідно військового квитка серії НЮ № 5571529.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірної відмови Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити позивачу зазначений перерахунок пенсії.

Суд вважає за можливе зазначити, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-V, тобто до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ, передбачалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ ч.3 ст. 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Внесенням змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, законодавець розширив перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, позивач не мав права на призначення/перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону № 796-ХІІ як до внесення змін до цієї норми так і після цього.

При цьому, порядок призначення пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 відповідно до якого вони призначаються на різних умовах, врегульовано Розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Таким чином, Закон №796-ХІІ диференційовано регулює умови призначення та розмір пенсії осіб залежно від категорії.

Доводи позивача про те, що відповідач ігнорує норми чинного законодавства, якими прирівняно в питаннях соціального захисту та пенсійного забезпечення військовослужбовців, що проходили дійсну строкову військову службу та військовозобов'язаних, які призвані на спеціальні збори для виконання військового обов'язку, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на такі обставини.

Держава у особі її компетентних органів на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм громадянам із державного бюджету шляхом прийняття законів.

Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Положеннями ст. 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів.

Зі змісту ст. 14 Закону № 796-ХІІ вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.

Виходячи із положень указаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.

Положення розділу VIII Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.

Також, суд вважає безпідставними посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Беєлер проти Італії», «Онер’їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польші», з наступних підстав.

В даних правовідносинах відсутні обставини для застосування зазначених висновків Європейського суду з прав людини, оскільки державним органом, відповідачем, не було допущено помилку, скасовано попереднє рішення або норму закону, за якою позивач набув права на певний розмір пенсії, позивач не мав права на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати як до внесення змін до Закону № 796-ХІІ так і після їх внесення.

Разом з цим, суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а п. 9-1 Порядку № 1210 визначено механізм такого обчислення. Таким чином, приписи зазначених норм належним чином узгоджуються та не надають передумов для неоднозначного тлумачення прав позивача.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: 85113, АДРЕСА_1, паспорт серії ВА № 874857) до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 37544278) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 25 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.