Рішення № 74223494, 25.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/747/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Луцьке ОУПФУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 15.02.2018 №5 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до вищевказаних норм законодавства із зарахуванням пільгового стажу роботи за період з 01.01.1992 по 17.02.2000 роки у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 12.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), оскільки мала достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії. Однак Луцьким ОУПФУ прийнято рішення від 15.02.2018 №5, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з посиланням, що він становить 15 років 03 місяці 20 днів замість необхідних 20 років.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, оскільки періоди роботи на відповідній посаді (прядильниці), що дає право на пільгову пенсію, підтверджуються записами у трудовій книжці, а на день подання заяви відповідачу вона досягла пенсійного віку, має пільговий стаж роботи більше 20 років, а тому має право на пенсію згідно пункту «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Крім того, позивач вважає помилковими висновки відповідача про те, що за період з 01.01.1992 по 17.02.2000 до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, так як законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на цих роботах повний робочий день, з огляду на вказані підстави позивач просила позов задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов від 16.05.2018 №5337/06-147 (а.с.36-39) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що рішенням комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 22.06.2016 №71/911 ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ періоди роботи з 20.07.1979 по 20.01.1982, з 08.02.1982 по 14.01.1986, з 29.01.1986 по 31.12.1991 – календарно, та з 01.01.1992 по 17.02.2000 за фактичною тривалістю на посаді прядильниці на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс». При цьому, згідно із поданими документами пільговий стаж роботи позивача становить 14 років 05 місяці 01 день, тому позивач права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ не має. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі – Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Відповідач також наголошує, що Порядком №383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні. При цьому, відповідач вважає, що позивачем пропущено, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), строк звернення до суду, оскільки про прийняте рішення позивач дізналася, коли вперше звернулася до Луцького ОУПФУ 19.04.2016.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 12.02.2018 звернулася до Луцького ОПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ (а.с.26).

26.06.2016 Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Комісія) прийняла рішення №71/911 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Даним рішенням встановлено, що відповідно до записів трудової книжки, довідок від 06.05.2016 №№190-193, витягів з наказів від 19.07.1979 №138/вк, від 26.02.1981 №45/вк, від 04.01.1982 №1/вк, копії особової картки Т-2, виданих архівним відділом виконавчого комітету Нововолинської міської ради, довідок від 01.06.2016 №1025/1-11, №1028/1-11, №1035/1-11, копій наказів від 05.02.1982 №370, від 17.02.2000 №53, копії особової картки форми Т-2, виданих Комунальною установою Луцький міський трудовий архів, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, працювала прядильницею з 20.07.1979 по 02.01.1982 на Нововолинській бавовнопрядильній фабриці та з 08.02.1982 по 17.02.2000 - на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс». Відповідно до наказу №56 від 18.03.1994 Нововолинська бавовнопрядильна фабрика перейменована у ВАТ Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс». Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1001006559, 30.12.2009 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ «Нотекс» у зв’язку з визнанням банкрутом. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000827518, 23.02.2015 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням у зв’язку з визнанням її банкрутом. В ході розгляду матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати протягом періоду з 15.01.1986 по 28.01.1986. За таких обставин Комісія прийняла рішення про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ періодів роботи з 20.07.1979 по 02.01.1982, з 08.02.1982 по 14.01.1986, з 29.01.1986 по 31.12.1991 календарно та з 01.01.1992 по 17.02.2000 – за фактичною тривалістю (а.с.27).

Рішенням Луцького ОПФУ від 15.02.2018 №5 про результати розгляду заяви від 12.02.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с.28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту «є» статті 13 цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, – за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, – після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону № НОМЕР_1, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У період роботи позивача професія «прядильниця» була зазначена у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії по старості після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженому ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1021, у розділі «бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне виробництво, текстильні цехи у виробництвах штучного і синтетичного волокна». А після прийняття Закону №1788-ХІІ - у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Згідно з положенням статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз вищенаведеного дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов’язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (55 років). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії на підставі цього пункту підтверджується відповідно до положень Порядку з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу для робітниць текстильного виробництва. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами «а», «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом «є» статті 13 зазначеного Закону, не мають застосовуватися.

При цьому, є безпідставним обрахунок пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII з покликанням на Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок).

Необхідно звернути увагу про незастосовність до спірних правовідносин Порядку застосування Списків №1 і №2, оскільки, як указано в самому Порядку (пункт 1), цей Порядок регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-ХІІ, а звідси - не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 цього Закону.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.06.2017 у справі №21-723а16 та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці ОСОБА_1 БТ-І №4748331 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця (а.с.10-11).

Як слідує із трудової книжки, ОСОБА_1 20.07.1979 прийнята прядильницею ПК-100 по 5-му розряду в крутильний цех Нововолинської бавовнопрядильної фабрики; 02.01.1982 позивач звільнена з Нововолинської бавовнопрядильної фабрики на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням; 08.02.1982 прийнята прядильницею в прядильний цех по п’ятому розряду Луцької меланжевої прядильно-ткацької і оздоблювальної фабрики імені 60-річчя Радянської України; 01 січня 1988 року у зв’язку з вдосконаленням структури виробництва посаду позивача вважають прядильницею п’ятого розряду; 02.10.1995 на основі реорганізації структури виробництва посаду позивача вважають прядильницею п’ятого розряду прядильно-крутильного відділу прядильного цеху прядильної фабрики; 17.02.2000 позивач звільнена з ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.10-11).

Відтак, безперервні періоди роботи позивача в Нововолинській бавовнопрядильній фабриці з 20.07.1979 по 02.01.1982 та з 08.02.1982 по 17.02.2000 на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» підтверджуються записами, внесеними до її трудової книжки, та не потребують додаткового відокремлення та підтвердження довідками, оскільки законодавством визначено, що право на пільгову пенсію мають робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах (професія прядильниця).

Відтак, відповідач дійшов помилкового висновку, що за період роботи позивача з 01.01.1992 по 17.02.2000 до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом «є» статті 13 Закону №1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за період роботи з 20.07.1979 по 02.01.1982 та з 08.02.1982 по 18.02.2000 сукупно становить понад 20 років і підтверджується належними і достатніми доказами, у зв’язку з чим висновок відповідача про неможливість його зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, на думку суду, є протиправним.

Крім того, при вирішенні даного спору необхідно також врахувати, що згідно із частиною другою статті 181 КЗпП України відпустка без збереження заробітної плати (частини шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Слід також зауважити, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на порядок підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що визначений Порядком №383. Пунктом 7 Порядку №383 встановлено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні.

Проте вказаний Порядок №383 не може застосовуватись до даних спірних правовідносин, оскільки, як визначено пунктом 1 цього Порядку, він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII, а відтак не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 Закону№1788-XII.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці оператора рівничного обладнання (устаткування) з 01.01.1992 по 17.02.2000 у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII позивач досягла 55 років, її пільговий стаж становив більше 20 років, тому оскаржуване рішення від 15.02.2018 №5, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII, є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про зобов’язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01.01.1992 по 17.02.2000 у ВАТ «Луцький шовковий комбінат» «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 12.02.2018.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про прийняте рішення позивач дізналась, коли вперше звернулась за призначенням пенсії 19.04.2016.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, позивач оскаржує рішення Луцького ОУПФУ від 15.02.2018, прийняте за результатами розгляду її заяви про призначення пенсії на пільгових умовах від 12.02.2018. Водночас з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 23.04.2018, отже шестимісячний строк звернення до суду нею не пропущений.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 23.04.2018 №64 (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 15 лютого 2018 року №5 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 лютого 2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах.

Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) призначити та виплачувати з 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 17 лютого 2000 року на посаді прядильниці у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 40370530) на користь ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3Плахтій