Ухвала суду № 74223322, 25.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2018 року Справа №804/3738/18 ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 94415, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 50053) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради (вул. Ватутіна, буд. 37-В, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50096) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради (№ реєстрації: 1557, без дати прийняття), щодо відмови в призначенні з 3 липня 2017 року сім’ї ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1) щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради щодо неприйняття 28 грудня 2017 року заяви про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1);

- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради здійснити призначення, нарахування та виплату сім’ї ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1) щомісячної адресної допомоги особам відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» з 3 липня 2017 року.

Підставою для звернення із зазначеним адміністративним позовом стала відмова позивачу в призначенні з 3 липня 2017 року сім’ї ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_1) щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Адміністративний позов відповідає вимогам встановленим статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, спір підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту другого частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб’єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов’язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

У рішенні Комісії за заявою №10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246— 66 at pp. 251— 52).

Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи».

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Ці принципи визначають процес, що є невід’ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

Судом встановлено, що про оскаржуване рішення про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивач дізналася, отримавши відповідь від 20.04.2018 року №0116/4125 на своє звернення від 17.04.2018 року.

З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи обов’язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

3. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №804/3738/18.

4. Призначити справу до розгляду у приміщенні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №3.

5. Встановити Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради 15-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для подання відзиву на адміністративний позов із доказами його обґрунтування. Суд зазначає, що відзив на адміністративний позов повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а додані докази статтям 94 та 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 та частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Надані суду докази повинні відповідати вимогам статей 94 та 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Заяви з процесуальних питань мають відповідати статтям 166-167 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. З метою своєчасного розгляду справи відзив на позовну заяву, витребувані судом документи, а також заяви з процесуальних питань (у разі їх подання) мають бути також направлені на адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.

8. Справа розглядатиметься одноособово. Головуючий суддя Верба І.О.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію по адміністративній справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/

10. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

11. Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслати відповідачу.

12. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України у разі порушення правил підсудності.

13. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3