Рішення № 7422268, 28.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.09 Справа № 27/388/09

За позовом: Приватного підприємства “Чіко Транс”, м. Запоріжжя

до Комунального підприємства “Елуаш”, м. Запоріжжя

про стягнення 62 691 грн. 91 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

          Від позивача: Черненко М.В., паспорт СВ 286367 від 24.10.00 р.

Від відповідача: Колодій А.О., дов. № 3 від 14.10.09 р.

На підставі статті 85 ГПК України –28 грудня 2009 року прийнято рішення та оголошено судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Приватне підприємство “Чіко Транс”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “Елуаш”, м. Запоріжжя 62 691 грн. 91 коп., в тому числі 59 457 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, 891 грн. 86 грн. –втрат від інфляції, 527 грн. 79 коп. –три відсотка річних, та 1 814 грн. 66 коп. пені за неналежне виконання своїх зобов’язань.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2009 р. порушено провадження у справі № 27/388/09 та призначено судове засідання на 17.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2009р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача. Судове засідання призначено на 28.12.2009 р.

28.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/388/09.

28.12.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 28.12.2009 р. позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 59 457 грн. 60 коп. основного боргу, 891 грн. 86 коп. суму інфляційного збільшення боргу, 527 грн. 79 коп. 3 % річних. Від стягнення суми пені у розмірі 1 814 грн. 66 коп. позивач відмовився.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач має право до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, приймається судом.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 60 877 грн. 25 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні, відкритому 28.12.2009 р. зменшені позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив.

У зв’язку з важким фінансовим становищем на підприємстві, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці.

Позивач не заперечив проти надання розстрочення виконання рішення суду строком на 2 місяці.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

02.04.2009 року позивач поставив відповідачу щебень фр. 10-20 - 60 тонн на суму 3360,00 грн., щебень фр. 20-40 - 915 тонн на суму 43188,00 грн., щебень шлаковий - 15 тонн на суму 3000,00 грн., на загальну суму 59457 грн. 60 коп., а відповідач в особі Блохіної Людмили Михайлівни отримав зазначений вище товар, що підтверджується видатковою накладною № ЧТ-0000001 від 02.04.2009 року, довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯПР № 654460 від 02.04.2009 року, виданою КП «ЕЛУАШ»на ім'я Блохіної Людмили Михайлівни, та Актом взаємних розрахунків від 04 серпня 2009 року, підписаним головним бухгалтером КП «ЕЛУАШ», та від 09.11.2009 року.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.07.2009 року позивач направив на ім'я відповідача вимогу про сплату грошових коштів у розмірі 59457 грн. 60 кп., вих. № 14/09 від 16.07.2009р.

Відповідач отримав вимогу про сплату грошових коштів 17.07.2009 р., про що свідчить відмітка відповідача про отримання.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача виразились у передачі товару позивачу, а обов’язки позивача заключаються в оплаті цього товару.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв’язку з не здійсненням оплати поставленої продукції, заборгованість КП “Елуаш” перед ПП “Чіко Транс” склала 59 457 грн. 60 коп.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 891 грн. 86 коп. суму інфляційного збільшення та 527 грн. 79 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: розмір втрат від інфляції за період з 29.07.2009 р. по 13.11.2009 р. становить 891 грн. 86 коп., 3% річних за період часу з 29.07.2009 р. по 13.11.2009 р. складають 527 грн. 79 коп. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв’язку з важким фінансовим становищем на підприємстві, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці.

Позивач проти розстрочення виконання рішення суду строком на два місяці не заперечив.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового стану на підприємстві дає згоду на розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 60 877 грн. 25 коп. на два місяці, щомісячно стягуючи рівними частками по 30 438 грн. 62 коп., починаючи з 28.12.09 р.

У зв’язку з тим, що представник позивача у судовому засіданні, відкритому 28.12.2009 р. надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 59 457 грн. 60 коп. основного боргу, 891 грн. 86 коп. суму інфляційного збільшення боргу, 527 грн. 79 коп. 3 % річних, від стягнення суми пені у розмірі 1 814 грн. 66 коп. позивач відмовився, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Елуаш” (69035 м. Запоріжжя вул. Волгоградська, 23, ЄДРПОУ 03345018, р/р 26003048630001 в АКБ «Індустріалбанк»МФО 313849) на користь Приватного підприємства “Чіко Транс” (69095 м. Запоріжжя вул. Козача, буд. 49-А, кв. 41, ЄДРПОУ 33273226, р/р 2600610031301 в АБ «Металург»МФО 313582) 59457 (п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят сім) грн. 60 коп. основного боргу, 891 (вісімсот дев’яносто одна) грн. 86 коп. втрат від інфляції, 527 (п’ятсот двадцять сім) грн. 79 коп. 3 % річних, 608 (шістсот вісім) грн. 77 коп. державного мита, 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 60 877 грн. 25 коп. на два місяці, щомісячно стягуючи рівними частками по 30438 (тридцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 62 коп., починаючи з 28.12.09 р. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 28.12.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.