Постанова № 7422102, 12.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р.м.ПолтаваСправа № 2а-11257/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Єресько Л.О.,

при секретарі –Бредун М.В. ,

за участю:

представника позивача: Галати О.Є.,

представника відповідача: Яроцької Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук»(надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002432301/0/2366 від 12.08.2008 року, № 0002432301/1/2924 від 10.10.2008 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19338 грн., в тому числі за основним платежем –12 892 грн., штрафних санкцій в сумі 6446 грн., а також податкових повідомлень-рішень № 0002422301/0/2365 від 12.08.2008 року, № 00024222301/1/2925 від 10.10.2008 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15797 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 12458 грн., штрафних санкцій в сумі 3339,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 1808/23-210/33180708 від 28.07.2008 року, відповідачем проведено за відсутності підстав та з порушенням порядку, оскільки направлення на перевірку, наказ на перевірку не були пред'явлені директору товариства, який перебував під час перевірки на стаціонарному лікуванні; запит податкового органу про надання документів товариство не отримувало, тому підстава для проведення позапланової перевірки згідно п. 3 ч. 6 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»була відсутня. Зазначав, що друга позапланова перевірка, за наслідками якої складено акт № 2572/23-210/33180708 від 16.09.2008 року, фактично не проводилася.

Вказував на неправомірність донарахування відповідачем податку на прибуток та штрафних санкцій у зв'язку із встановленням завищення загальної суми валових витрат за 2007 рік на суму 33917 грн., за І квартал на суму 15917 грн., посилаючись на те, що зазначені витрати, пов'язані з наданням послуг з перевезення Приватним підприємством «Термобудпроект», були прямо пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджені необхідними первинними документами, зокрема, актом від 05.12.2007 року приймання виконаних робіт –послуг з перевезення за період з 23.10.2007 року по 30.11.2007 року на суму 40700 грн., актом від 09.01.2008 року приймання виконаних робіт –послуг з перевезення за період з 01.12.2007 року по 17.12.2007 року на суму 19 100 грн., податковими накладними № 68 від 13.12.2007 року, № 2 від 09.01.2008 року, відповідними платіжними дорученнями № 8 від 13.12.2007 року на суму 40700 грн., в тому числі ПДВ –6783,33 грн., та № 1 від 10.01.2008 року на суму 19100 грн., в тому числі ПДВ –3183,33 грн.

Зазначав, що донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій на підставі висновку перевірки про завищення податкового кредиту також є неправомірним, оскільки податкові накладні, видані ПП «Термобудпроект», оформлені згідно вимог п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України № 165 від 30.05.1997 року «Про затвердження порядку заповнення податкової накладної», а факт отримання послуг з перевезення та сплати податку на додану вартість в ціні товару підтверджено первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

У наданих суду запереченнях посилався на те, що позаплановою перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, завищення валових витрат у зв'язку з віднесенням до їх складу сум, які не підтверджено первинними документами та які не використовувалися у власній господарській діяльності, за ІV квартал 2007 року - у розмірі 33917 грн. та за І квартал 2008 року - у розмірі 15917 грн.., а також пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 12892 грн. у зв'язку із віднесенням до його складу сум податку на додану вартість: 9966,66 грн. - у грудні 2007 року та січні 2008 року за отримані від ПП «Термобудпроект»послуги з перевезення згідно податкових накладних № 68 від 12.12.2007 року та № 2 від 09.01.2008 року, в яких у рядку «номенклатура товарів (робіт, послуг)»не зазначено сутності послуг, іншими документами не підтверджено їх фактичне надання, а також 2924,96 грн. –у березні, квітні, грудні 2009 року згідно податкових накладних ПП «Термобудпроект»№ 19 від 15.03.2007 року, № 26 від 24.04.2007 року, № 62 від 05.12.2007 року, в яких невірно вказано, яке підприємство є продавцем, а яке покупцем, за підписом Родітєлєва М.М., при тому, що за даними бази АРМ »засновником та директором ПП «Термобудпроект»є Родітєлєв М.І. З огляду на встановлені порушення, які підтверджено також актом позапланової перевірки № 2572/23-210/33180708 від 16.09.2008 року, проведеної в ході розгляду скарги позивача, Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка Захарюти С.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 14.07.2008 року по 24.07.2008 року старшими державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Захарютою С.В. та Есаулко В.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.

Перевірку здійснено на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 11.07.2008 року № 1385 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 11.07.2008 р. № 1397/001397.

За результатами перевірки складено акт від 28.07.2008 р. № 1808/23-210/33180708, в якому відображено порушення позивачем п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, заниження загальної суми валових витрат за 2007 рік на суму 33917 грн., за І квартал 2008 року на суму 15917 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік (ІV квартал 2007 року) на суму 8479 грн., за І квартал 2008 року на суму 3979 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 2, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, а саме, завищення податкового кредиту за 2007 рік в розмірі 9709 грн., за І квартал 2008 року в розмірі 3183 грн., в тому числі:

- березень 2007 року в сумі 121 грн.;

- квітень 2007 року в сумі 2471 грн.;

- грудень 2007 року в сумі 7117 грн.;

- січень 2008 року в сумі 3183 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення –рішення 0002432301/0/2366 від 12.08.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19338 грн., в тому числі за основним платежем –12 892 грн., штрафних санкцій в сумі 6446 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0002422301/0/2365 від 12.08.2008 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15797 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 12458 грн., штрафних санкцій в сумі 3339,50 грн.

Первинну скаргу позивача на вказані податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.10.2008 року № 25587/10/25-010, винесено податкові повідомлення-рішення № 0002432301/1/2924 від 10.10.2008 року, № 00024222301/1/2925 від 10.10.2008 року, якими визначено новий граничний строк погашення податкових зобов'язань.

Повторну скаргу позивача залишено без розгляду рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 27.10.2008 року № 2485/10/25-017 у зв'язку з пропущенням позивачем строку для адміністративного оскарження.

Позивач не згоден із податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними на підставі акту позапланової перевірки № 1808/23-210/33180708 від 28.07.2008 року та за результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідача під час проведення позапланової документальної перевірки позивача, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, № 509-XII встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було направлено позивачу запит за вих. № 12720/10/23-111 від 27.05.2008 року про надання пояснень з приводу виявленої невідповідності (недостовірності) даних, що містилися у податкових деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток за 2007 рік, який отримано позивачем 27.05.2008 року, про що свідчить підпис директора товариства на повідомленні про вручення поштового відправлення № 79275.

Таким чином, доводи позивача про те, що ним не отримано запит податкового органу, спростовуються вищевказаним.

Оскільки позивачем не надано пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит протягом десяти робочих днів з дня його отримання, у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції були встановлені законом підстави для проведення позапланової документальної перевірки позивача.

Згідно ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Позапланову перевірку позивача проведено на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 11.07.2008 року № 1385 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 11.07.2008 р. № 1397/001397, тобто згідно вищевказаних вимог Закону.

Суд оцінює критично посилання позивача на те, що перевіряючими не були пред'явлені направлення на перевірку, наказ на перевірку директору товариства, який перебував на стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого суду надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого Галати С.В., видану 2-ю міською лікарнею м. Кременчука, в якій зазначено про знаходження останнього на стаціонарному лікуванні з 27.06.2008 року по 12.08.2008 року.

З акту позапланової документальної перевірки від 28.07.2008 р. № 1808/23-210/33180708 вбачається, що під час проведення перевірки документи товариства були надані перевіряючим. Зазначення в акті перевірки про її проведення в присутності директора Галати С.В. за умови заперечення останнім цього факту, в свою чергу, не може бути підставою для визнання її висновків про порушення податкового законодавства недостовірними. Крім того, актом позапланової перевірки № 2572/23-210/33180708 від 16.09.2008 року, яку було проведено Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією під час розгляду скарги позивача на підставі п. 4 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»згідно наказу від 09.09.2008 року № 1867 та направлення від 09.09.2008 року № 1908/001908, підтверджено наявність встановлених в акті перевірки від 28.07.2008 р. № 1808/23-210/33180708 порушень податкового законодавства, при цьому зазначену перевірку проведено у присутності директора товариства Галати С.В., що не заперечується позивачем.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0002422301/0/2365 від 12.08.2008 року, № 00024222301/1/2925 від 10.10.2008 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15797 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 12458 грн., штрафних санкцій в сумі 3339,50 грн., суд приходить до наступних висновків.

Об'єктом оподаткування згідно статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вимоги наведених правових норм встановлення факту безпосереднього зв’язку витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх розрахунковими, платіжними та іншими документами (в першу чергу первинними документами) є підставою для висновку щодо правомірності зменшення платником податків об’єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг).

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем у 4 кварталі 2007 року включено до складу валових витрат - 33917 грн., а в І кварталі 2008 року –15917 грн., сплачені за надання ПП «Термобудпроект»послуг з перевезення. На підтвердження вказаних витрат у позивача були наявні:

-          акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 05.12.2007 року, а саме, послуг з перевезення за період з 23.10.2007 року по 30.11.2007 року на суму 40700 грн., податкова накладна № 68 від 13.12.2007 року на суму 40700 грн., в тому числі ПДВ –6783,33 грн.;

-          акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 09.01.2008 року, а саме, послуг з перевезення за період з 01.12.2007 року по 17.12.2007 року на суму 19 100 грн., податкова накладна № 2 від 09.01.2008 року на суму 19100 грн., в тому числі ПДВ –3183,33 грн.

Договір між позивачем та ПП «Термобудпроект»на здійснення перевезень у письмовій формі не укладався. Як пояснено представником позивача у судовому засіданні, перевезення здійснювалися річковим транспортом.

Разом з тим, товарно-транспортні документи, згідно яких здійснювалися перевезення, у позивача відсутні, акти прийому-передачі виконаних робіт б/н від 05.12.2007 року та 09.01.2008 року не містять інформації щодо маршруту перевезень, товару, який перевозився, кількості здійснених рейсів, тобто не містять обов'язковий реквізит первинного документа –«зміст та обсяг господарської операції», у зв'язку з чим не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій.

У податкових накладних № 68 від 13.12.2007 року, № 2 від 09.01.2008 року номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) також визначена загальним чином –«послуги з перевезення», а кількість перевезень –1 шт.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними первинними документами валові витрати на здійснення перевезень у 4 кварталі 2007 року на суму 33917 грн., а в І кварталі 2008 року на суму 15917 грн., не доведено фактичне їх здійснення та зв'язок з господарською діяльністю, тому згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням п. 5.1. ст. 5 Закону, вказані витрати не підлягали включенню до складу валових витрат відповідного звітного періоду. Отже, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2007 року на 33917 грн. та за І квартал 2008 року на 15917 грн. є законним та обґрунтованим.

З огляду на встановлене перевіркою завищення валових витрат на загальну суму 49834 грн., відповідачем правомірно донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12 458 грн. (25 % від загальної суми).

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Беручи до уваги наведене, податкові повідомлення-рішення № 0002422301/0/2365 від 12.08.2008 року, № 00024222301/1/2925 від 10.10.2008 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15797 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 12458 грн., штрафних санкцій в сумі 3339,50 грн., винесено відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, встановлених перевіркою. Тому позовні вимоги в частині визнання їх нечинними задоволенню не підлягають.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0002432301/0/2366 від 12.08.2008 року, № 0002432301/1/2924 від 10.10.2008 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19338 грн., в тому числі за основним платежем –12 892 грн., штрафних санкцій в сумі 6446 грн., суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук»є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23706640, виданим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 25.10.2004 року.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі –Закон «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а саме: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-           або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України у справах, викладеної у справах, пов’язаних з визначенням податкових зобов’язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з’ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення.

Актом перевірки від 28.07.2008 року було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ згідно податкових накладних по наданим послугам з перевезення, по яких не підтверджено фактичне виконання послуг, а саме, № 68 від 13.12.2007 року на послуги з перевезень на суму 40700 грн., в тому числі ПДВ –6783,33 грн.; № 2 від 09.01.2008 року на послуги з перевезень на суму 19100 грн., в тому числі ПДВ – 3183,33 грн. Крім того, включено до податкового кредиту суми ПДВ по невірно оформленим податковим накладним, виданим ПП «Термобудпроект», а саме:

-          № 19 від 15.03.2007 року на загальну суму 725 грн., в тому числі ПДВ –120,83 грн.;

-          № 26 від 24.04.2007 року на загальну суму 14824,80 грн., в тому числі ПДВ –2470,8 грн.;

-          № 62 від 05.12.2007 року на загальну суму 2000 грн., в тому числі ПДВ –333,33 грн.;

-          № 68 від 13.12.2007 року на загальну суму 40 700 грн., в тому числі ПДВ –6783,33 грн.;

-          № 2 від 09.01.2008 року на загальну суму 19100 грн., в тому числі ПДВ –3183,33 грн.

В акті перевірки наявні посилання на те, що у вказаних податкових накладних невірно вказано, яке підприємство є покупцем, а яке продавцем, оскільки у графі «особа –продавець»вказано ТОВ «НВП Промтехснаб-Кременчук», у графі «особа –покупець» - ТОВ «Термобудпроект», податкові накладні скріплені печаткою ПП «Термобудпроект»та підписані Родітєлєвим М.М., натомість згідно бази даних Кременчуцької ОДПІ АРМ LIK»засновником та директором ПП «Термобудпроект»є Родітєлєв М.І., а найменування постачальника –ПП «Термобудпроект», а не ТОВ «Термобудпроект». Крім того, податкова накладна № 2 від 09.01.2008 року не містить підпису особи, яка її склала.

Судом встановлено, що у податкових накладних № 68 від 13.12.2007 року на суму 40700 грн., в тому числі ПДВ –6783,33 грн.; № 2 від 09.01.2008 року на суму 19100 грн., в тому числі ПДВ –3183,33 грн. опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) зазначена загальним чином - «послуги з перевезення», фактичне здійснення перевезень позивачем не підтверджено належними первинними документами, з наявних документів неможливо встановити вид перевезень, їх кількість, маршрут, товар, який перевозився, не доведено зв'язок перевезень з господарською діяльністю позивача. З огляду на викладене, вказані податкові накладні в силу вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»не підлягали включенню до податкового кредиту позивача у грудні 2007 року та січні 2008 року. У зв'язку з цим, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 9966,66 грн. (6783,33 + 3183,33) є правомірним та обґрунтованим.

Разом з тим, судом встановлено, що податкові накладні № 19 від 15.03.2007 року на придбання крепежу до насосу на загальну суму 725 грн., в тому числі ПДВ –120,83 грн.; № 26 від 24.04.2007 року на придбання двигуна змінного струму, редуктора з фрікційною муфтою, автопереключача, шибера з ванною, контрольних лінійок, валу шестерні на загальну суму 14824,80 грн., в тому числі ПДВ –2470,8 грн.; № 62 від 05.12.2007 року на придбання обладнання до насосу на загальну суму 2000 грн., в тому числі ПДВ –333,33 грн., складені від імені ПП «Термобудпроект», підписані Родітєлєвим М.І., скріплені печаткою підприємства.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження висновків перевірки про порушення порядку оформлення вказаних податкових накладних, завірені копії накладних, що підтверджують наявність фактів порушень податкового законодавства, не вилучалися, при цьому акт, що засвідчує факт відмови платника податків добровільно їх надати, згідно п. 3.3. Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, затвердженої наказом ДПА України від 08.11.2005 року № 493, відповідачем не складався.

Натомість позивачем на підтвердження факту господарських операцій згідно вказаних податкових накладних надано суду видаткові накладні № 17 від 15.03.2007 року (крепеж до насосу), № 24/04 від 24.04.2007 року (двигун змінного струму, редуктор з фрікційною муфтою, автопереключач, шибер з ванною, контрольні лінійки, вал шестерні), № 05/12 від 05.12.2007 року (обладнання до насосу), а також платіжні доручення № 3 від 27.03.2007 року, № 4 від 24.04.2007 року, № 7 від 10.12.2007 року про перерахування Приватному підприємству «Термобудпроект» коштів в оплату придбаного товару.

Беручи до уваги, що згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт завищення позивачем податкового кредиту у зв'язку з включенням до нього сум ПДВ згідно податкових накладних № 19 від 15.03.2007 року, № 26 від 24.04.2007 року, № 62 від 05.12.2007 року на загальну суму 2924,96 грн. (120,83 + 2470,8 + 333,33).

За таких обставин, донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 2924,96 грн. є необґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 в сумі 1462,48 грн. – безпідставним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0002432301/0/2366 від 12.08.2008 року, № 0002432301/1/2924 від 10.10.2008 року, є протиправними в частині визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі 4387, 44 грн., в тому числі за основним платежем - 2924,96 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1462,48 грн., в іншій частині відповідають вимогам Закону і не підлягають скасуванню.

При цьому суд враховує те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, і згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, та визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення у вищезазначеній частині.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР , пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції № 0002432301/0/2366 від 12.08.2008 року, № 0002432301/1/2924 від 10.10.2008 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19 338 грн., в тому числі за основним платежем 12 892 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6446 грн., в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 4387, 44 грн., в тому числі за основним платежем - 2924,96 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1462,48 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Промтехснаб Кременчук»витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2009 року.

          Суддя                                                                                Л.О. Єресько