Рішення № 7422045, 07.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09 Справа № 5/46/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “КОНТРОЛ-ІНВЕСТ” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд.41; для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 82-Г)

До           Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ” (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд.21)

про стягнення 1 207 253, 51 грн.

За зустрічною

позовною заявою: Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ” (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 21)

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “КОНТРОЛ-ІНВЕСТ” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд.41; для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 82-Г)

про визнання недійсним договору № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008р.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна група “Ратибор” (юр. адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 5; поштова адреса: 49061, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 82-Г)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя: Проскуряков К.В.

судді: Корсун В.Л.

Зінченко Н.Г.

Представники:

Від позивача:           Меркович Д.В., довіреність б/н від 12.05.2009 р.

Онищенко С.М., довіреність б/н від 12.05.2009 р.

Від відповідача: Кадурін І.В., довіреність б/н від 14.05.2009 р.

Від третьої особи: Не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “КОНТРОЛ-ІНВЕСТ” до Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ” про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. у сумі 1 119 667,15 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15.05.2009 р. Розгляд справи відкладався.

02.07.2009 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача за первісним позовом про збільшення суми позовних вимог, згідно з яким позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 924 008, 32 грн., пеню у розмірі 109 868, 39 грн., штраф у розмірі 92 400, 83 грн., 3% річних у розмірі 13 822, 16 грн. та інфляційні витрати у розмірі 67 153, 81 грн. Клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, збільшені позовні вимоги прийнято судом до розгляду.

03.09.2009 р. на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” про визнання недійсним договору № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р.

Ухвалою суду від 04.09.2009 р. прийнято зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ” для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5/46/09, судове засідання призначено на 05.10.2009 р.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області від 05.10.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Корсун В.Л., Зінченко Н.Г. Ухвалою суду від 05.10.2009 р. справу № 5/46/09 колегією суддів прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2009 р. колегія суддів до участі у справі залучила в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна група “Ратибор”; було відмовлено в задоволенні клопотання ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на поточний рахунок ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” у межах суми 1 265 524, 55 грн. та було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, що належить ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест”, а саме –на 11 800 штук іменних цільових облігацій, номінальною вартістю 472 000, 00 грн., емітент –ТОВ “Будівельна група “Ратибор”, серія В, код UA 4000012231, що знаходяться на рахунку у цінних паперах № 002022 у ВАТ “Банк Кіпру” (код ЄДРПОУ 19358784, МФО 320940, юр. адреса: Україна, м. Київ, вул. Урицького, 45), переданих позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р.

Розгляд справи відкладався, у засіданні оголошувалися перерви.

За згодою сторін у судовому засіданні 07.12.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав свої позовні вимоги (з урахуванням клопотання про збільшення суми позовних вимог від 29.06.2009 р. № 3) та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 924 008, 32 грн., пеню у розмірі 109 868, 39 грн., штраф у розмірі 92 400, 83 грн., 3% річних у розмірі 13 822, 16 грн. та інфляційні витрати у розмірі 67 153, 81 грн., посилаючись на умови договору купівлі-продажу облігацій від 23.04.2008 № 2/1-1/08-Б, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 198 ГК України, ст. ст. 2, 54 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач за зустрічним позовом (ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест”) просить суд визнати договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. недійсним, посилаючись на те, що даний договір є договором купівлі-продажу нерухомості з відкладальною умовою, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до ст. 657 ЦК України. В той час, як договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. нотаріально не посвідчений та не зареєстрований. Крім того, у розділах 3 та 4 договору вартість предмету договору виражена в іноземній валюті, що суперечить ст. 198 ГК України. Також, позивач посилається на те, що голова правління ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” –Ковиліна А.А. немала права підписувати договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р., оскільки це виходить за межі її повноважень, передбачених протоколом № 2 від 16.02.2007 р., зокрема не було отримано узгоджувального підпису секретаря спостережної ради. Протоколом № 31/1 від 23.04.2008 р. було прийнято рішення ПВІФНЗ “Агроперспектива” про відмову від придбання облігацій ТОВ “БГ “Ратибор”. Позивач просить задовольнити позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві, посилаючись на ст. ст. 203, 215, 216, 220, 227, 229-231, 657 ЦК України, ст. ст. 198, 202, 207, 208 ГК України та ст. ст. 2, 54, 56, 60 ГПК України.

Представник відповідача (за зустрічним позовом) проти позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. заперечує, просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на ст. 241 ЦК України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення право чину цієї особи. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину. Схвалення правочину можливе у різних формах, у тому числі шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо). ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” здійснила платіж у розмірі 1 262 524, 55 грн. Також, відповідач посилається на ст. ст. 3, 22 - 25, 29 Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. Відповідач звертає увагу суду на лист № 8 від 23.01.2009 р., відповідно до якого інвестори Пайового венчурного інвестиційного фонду “Агроперспектива” недиверсифікованого виду закритого типу не заперечували проти укладання договору та визнають свої зобов’язання за ним.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надала письмові пояснення № 120/05-11 від 05.11.2009 р., відповідно до яких ТОВ “Будівельна група “Ратибор” для інвестування будівництва першої черги житлового будинку з приміщеннями торговельного призначення та автопаркінгом по пр. Карла Маркса –вул. Сімферопольська, м. Дніпропетровськ, були випущені іменні цільові облігації серії В та С. Випуск облігацій та інформація про випуск облігацій були зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.03.2007 р. та опублікована 15.03.2007 р. в офіційному виданні ДКЦПФР –газеті “Економіка плюс” № 20. Згідно умов випуску облігацій дохід по облігаціях не виплачується, виконання зобов’язання по облігаціях при їх погашенні відбувається за рахунок передачі Інвестору відповідного приміщення у об’єкті будівництва. В п. 12.3.6 Інформації про випуск іменних цільових облігацій ТОВ “Будівельна група “Ратибор” зазначається, що емітент і інвестор укладають Інвестиційний договір на придбання житлового/нежитлового приміщення шляхом придбання облігацій, який регулює всі умови надання приміщення у власність, та у якому вказуються повні реквізити приміщення та здійснюється розрахунок повного пакету облігацій, які необхідно придбати, що за наслідками їх погашення отримати у власність обране приміщення. При цьому інвестор обирає конкретне приміщення з переліку незакріплених за іншими особами приміщень, що є у пропозиції емітента. Це приміщення емітент має закріпити за інвестором. Вказаний у Інвестиційному договорі розрахунок повного пакету облігацій фіксується у договорі купівлі-продажу облігацій. Грошові кошти за Інвестиційним договором не залучаються, він служить для оформлення прав власності на приміщення та регулює взаємини сторін при такому оформленні. Відповідно до п. 12.4 Інформації про випуск облігацій, при укладанні Інвестором договору продажу облігацій на вторинному ринку інвестор повинен повідомити про такий продаж емітента, при цьому Інвестиційний договір між емітентом та інвестором вважається припиненим, новий здобувач облігацій (новий інвестор) повинен звернутися до емітента для підписання з ним Інвестиційного договору на придбання відповідного житлового/нежитлового приміщення, а емітент зобов’язаний укласти з новим інвестором цей договір. 02.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” було укладено інвестиційний договір № 127-СГР на придбання житлового приміщення. 03.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” було укладено договір купівлі-продажу облігацій № 128-СГР. 18.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Ін вест” було укладено інвестиційний договір № 130 –СГР на придбання житлового приміщення. 19.12.2008 р. було підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, про що ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” було повідомлено листом.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” (продавець) та Закритим акціонерним товариством “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” (інвестор) був укладений договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б, за умовами якого продавець зобов’язується передати у власність інвестора, а інвестор зобов’язується прийняти у власність та оплатити продавцю вартість повного пакету облігацій за такими характеристиками (п. 2.1. договору):

Вид цінного паперу та форма випуску:Облігація іменна цільова (безпроцентна)

Форма існування: бездокументарна

Найменування та місцезнаходження емітента облігацій:ТОВ “БГ “Ратибор”

49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 5, код ЄДРПОУ 33565451

Міжнародний ідентифікаційний номер облігацій код ISIN:UA 4000012231

Свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій:№ 129/2/07 від 12.03.2007 р.

Серія облігацій:В

Номінальна вартість однієї облігації:40, 00 грн.

Термін обігу облігацій:З 26.03.2007 р. по 31.01.2010 р.

Термін погашення облігацій:З 01.02.2010 р. по 30.03.2010 р.

Термін дострокового погашення облігацій:За додаткової інформацією емітента

Місце погашення облігацій 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 28, кв. 11

Об’єм повного пакету облігацій:11 800 шт.

Відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. право власності на повний пакет облігацій надає інвестору виключне майнове право на придбання (отримання) житлового приміщення шляхом оформлення органами місцевого самоврядування права власності на житлове приміщення і видачі відповідного свідоцтва про право власності на житлове приміщення. За умови належного виконання своїх зобов’язань інвестор має право на отримання житлового приміщення у власність після введення будинку в експлуатацію шляхом укладання з емітентом Акту прийому-передачі житлового приміщення, за яким інвестор передає придбаний за цим договором повний пакет облігацій емітенту в розрахунок за житлове приміщення.

Відповідно до п.п. 3.1. –3.3. договору вартість 1 облігації визначається сторонами у розмірі 158, 35 грн., що в перерахунку по офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату укладання цього договору (5, 05 грн. за 1 долар США), дорівнює 31, 36 доларів США (п. 3.1.).

Вартість однієї облігації в гривнях, яка визначена п. 3.1. цього договору, пропорційно збільшується при збільшенні офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату фактичного здійснення оплати по цьому договору (п. 3.2.).

Вартість однієї облігації в гривнях, яка визначена п. 3.1. цього договору, при зниженні офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату фактичного здійснення оплати по цьому договору, не змінюється (п. 3.3.).

Вказаним договором (п.п. 4.1. –4.2.) передбачено, що інвестор здійснює оплату вартості повного пакету облігацій, яка визначена в п. 3.4. договору, в безготівковій формі ляхом перерахування суми грошових коштів в національній валюті України, яка визначається шляхом множення суми доларового еквіваленту, вказаного в підпунктах п. 4.2. цього договору, на офіційний курс НБУ долара США до гривні з урахуванням положень п.п. 3.1. –3.3. договору на дату здійснення платежу на поточний рахунок продавця (п. 4.1.).

Інвестор зобов’язаний сплатити повну вартість повного пакету облігацій в такі терміни:

·          не пізніше 06.05.2008 р.- платіж у розмірі 1 262 524, 55 грн., що в перерахунку по офіційному курсу гривні до долару США встановленого НБУ на дату складання цього договору (5,05 грн. за 1 долар США), дорівнює 250 004, 86 доларів США (пп.. 4.2.1.);

·          протягом 10 днів з дати направлення емітентом інвестору замовленого листа з повідомленням про підписання “Акту державної приймальної комісії по прийняття закінченого будівництвом об’єкту” головою і членами державної комісії –платіж у розмірі 606 005, 45 грн., що в перерахунку по офіційному курсу гривні до долару США встановленого НБУ на дату складання цього договору (5, 05 грн. за 1 долар США), дорівнює 120 001, 08 доларів США (пп.4.2.2.).

Пунктами 6.4., 6.5. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. передбачено, що уразі порушення інвестором строків виконання своїх фінансових зобов’язань за договором, тобто порушення будь-якого із термінів, вказаних в підпунктах п. 4.2. цього договору, більш ніж на 3 дні, договір за письмовим розпорядженням продавця може бути розірваний повіреним продавця в односторонньому порядку. В такому випадку договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту направлення повіреним продавця інвестору рекомендованим листом письмового повідомлення про таке розірвання з зазначенням причин розірвання договору. При односторонньому розірванні договору з інвестора стягується на користь продавця неустойка у розмірі 10 % від вартості повного пакету облігацій, інвестор протягом 5 днів після одностороннього розірвання договору надає своєму зберігачу депозитарне розпорядження на переказ повного пакету облігацій з рахунку у цінних паперах інвестора на рахунок у цінних паперах продавця. Продавець повертає інвестору перераховані ним згідно підпунктів п. 4.2. цього договору грошові кошти за вирахуванням вищевказаної неустойки протягом 90 календарних днів з дати введення об’єкта в експлуатацію (п. 6.4.).

При простроченні термінів сплати, вказаних в підпунктах п. 4.2. цього договору, інвестор сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки. При простроченні інвестором термінів сплати, вказаних в підпунктах п. 4.2. цього договору більш ніж на 3 дні, інвестор крім пені, сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 6.5.).

Позивачем на виконання договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. був переданий відповідачу повний пакет облігацій 13.05.2008 р., що підтверджується розпорядженням про списання цінних паперів № 3 від 13.05.2008 р., виписками про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003158 від 13.05.2008 р., № 002022 від 15.05.2008 р. та актом виконаних зобов’язань до договору від 20.05.2008 р., які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 1 262 524, 55 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку від 07.05.2008 р., 08.05.2008 р., яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на 07.12.2009 р. сума основного боргу відповідача складає 924 008, 32 грн.

19.12.2008 р. на адресу відповідача був направлений рекомендований лист № 209/16-12 від 16.12.2008 р. про сплату грошових коштів в розмірі та на умовах договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р., який було отримано 22.12.2008 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Будівельна група “Ратибор” для інвестування будівництва першої черги житлового будинку з приміщеннями торговельного призначення та автопаркінгом по пр. Карла Маркса –вул. Сімферопольська, м. Дніпропетровськ, були випущені іменні цільові облігації серії В та С. Випуск облігацій та інформація про випуск облігацій були зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 12.03.2007 р. та опублікована 15.03.2007 р. в офіційному виданні ДКЦПФР –газеті “Економіка плюс” № 20.

Згідно умов випуску облігацій дохід по облігаціях не виплачується, виконання зобов’язання по облігаціях при їх погашенні відбувається за рахунок передачі Інвестору відповідного приміщення у об’єкті будівництва.

В п. 12.3.6 Інформації про випуск іменних цільових облігацій ТОВ “Будівельна група “Ратибор” зазначається, що емітент і інвестор укладають Інвестиційний договір на придбання житлового/нежитлового приміщення шляхом придбання облігацій, який регулює всі умови надання приміщення у власність, та у якому вказуються повні реквізити приміщення та здійснюється розрахунок повного пакету облігацій, які необхідно придбати, що за наслідками їх погашення отримати у власність обране приміщення. При цьому інвестор обирає конкретне приміщення з переліку незакріплених за іншими особами приміщень, що є у пропозиції емітента. Це приміщення емітент має закріпити за інвестором. Вказаний у Інвестиційному договорі розрахунок повного пакету облігацій фіксується у договорі купівлі-продажу облігацій. Грошові кошти за Інвестиційним договором не залучаються, він служить для оформлення прав власності на приміщення та регулює взаємини сторін при такому оформленні.

Відповідно до п. 12.4 Інформації про випуск облігацій, при укладанні Інвестором договору продажу облігацій на вторинному ринку інвестор повинен повідомити про такий продаж емітента, при цьому Інвестиційний договір між емітентом та інвестором вважається припиненим, новий здобувач облігацій (новий інвестор) повинен звернутися до емітента для підписання з ним Інвестиційного договору на придбання відповідного житлового/нежитлового приміщення, а емітент зобов’язаний укласти з новим інвестором цей договір.

02.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” було укладено інвестиційний договір № 127-СГР на придбання житлового приміщення. 03.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ТОВ “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” було укладено договір купівлі-продажу облігацій № 128-СГР. 18.04.2008 р. між ТОВ “БГ “Ратибор” та ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” було укладено інвестиційний договір № 130 –СГР на придбання житлового приміщення.

19.12.2008 р. було підписано Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, про що ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” було повідомлено рекомендованим листом від ТОВ “БГ “Ратибор” від 16.12.2008р. № 209/16-12, в якому також зверталася увага ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” про обов’язок останнього в термін до 26.12.2008р. сплатити грошові кошти в розмірах та на умовах договору № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. Лист отримано 22.12.2008р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

22.12.2008р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення № 4267 “Про затвердження акта держаної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку з приміщеннями торговельно-комерційного призначення –перша черга житлового будинку з приміщеннями торговельно-комерційного призначення та автопаркінгом про пр. Карла Маркса, 3”.

Доказів виконання взятих на себе зобов’язань в повному обсязі за договором купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” суду не надано.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на виконання договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. був переданий відповідачу повний пакет облігацій 13.05.2008 р., що підтверджується розпорядженням про списання цінних паперів № 3 від 13.05.2008 р., виписками про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003158 від 13.05.2008 р., № 002022 від 15.05.2008 р. та актом виконаних зобов’язань до договору від 20.05.2008 р., які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 1262524, 5 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку від 07.05.2008 р., 08.05.2008 р., яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, сума основного боргу на 07.12.2009 р. складає 924 008, 32 грн.

Пунктом 6.5. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. передбачено, що при простроченні термінів сплати, вказаних в підпунктах п. 4.2. цього договору, інвестор сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки. При простроченні інвестором термінів сплати, вказаних в підпунктах п. 4.2. цього договору більш ніж на 3 дні, інвестор крім пені, сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 07.12.2009 р. розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 109 868, 39 грн.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, сума штрафу за період з 30.12.2008 р. по 30.03.2009 р. дорівнює 92400,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 13 822, 16 грн. відповідає вимогам законодавства

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 67153,81 грн., розрахунок яких міститься у матеріалах справи.

Обґрунтованих заперечень та контррозрахунку штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 1 207 253, 51 грн., з них:

- 924 008, 32 грн. –сума основної заборгованості, згідно розрахунку, наданого позивачем, який міститься в матеріалах справи;

- 109 868, 39 грн. –сума пені, згідно п. 6.5. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р.;

- 92 400, 83 грн. - сума штрафу, згідно п. 6.5. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р;

- 13 822, 16 грн. –сума 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

- 67 153, 81 грн. - сума інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу облігацій №2/1-1/08О від 23.04.2008 р., а саме документальне підтвердження оплати боргу, відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, первісний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Вирішуючи спір за зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р., суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст.ст. 12,13,14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Наведене вище означає, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені частиною 1 статтею 215 Цивільного кодексу України, нормами якої встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Презумпція правомірності правочину зазначена у ст. 204 ЦК України.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, заслухавши представників сторін оцінивши надані до суду матеріали, суд приходить до висновку, що позивач документально не довів позовні вимоги.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 23.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Контрол –Інвест” (продавець) та Закритим акціонерним товариством “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” (інвестор) був укладений договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б, за умовами якого продавець зобов’язується передати у власність інвестора, а інвестор зобов’язується прийняти у власність та оплатити продавцю вартість повного пакету облігацій.

Позивач за зустрічним позовом (ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест”) просить суд визнати договір купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. недійсним, посилаючись на те, що даний договір є договором купівлі-продажу нерухомості з відкладальною умовою, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до ст. 657 ЦК України.

Відповідно до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, предметом договору є перехід права власності на повний пакет облігацій та його оплата, тобто предмет чітко визначений та в ньому не зазначено будь-якої відкладальної обставини.

Крім того, відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. право власності на повний пакет облігацій надає інвестору виключне майнове право на придбання (отримання) житлового приміщення шляхом оформлення органами місцевого самоврядування права власності на житлове приміщення і видачі відповідного свідоцтва про право власності на житлове приміщення. За умови належного виконання своїх зобов’язань інвестор має право на отримання житлового приміщення у власність після введення будинку в експлуатацію шляхом укладання з емітентом Акту прийому-передачі житлового приміщення, за яким інвестор передає придбаний за цим договором повний пакет облігацій емітенту в розрахунок за житлове приміщення.

Позивач посилається на те, що розділи договору 3 та 4 суперечать законодавству. щодо того, що розділи договору 3 та 4 суперечать вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 198 ГК України грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Відповідно до ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що виконуватися грошове зобов’язання повинно в гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Позивач посилається на те, що він під час укладання договору помилився щодо обставин, які мають істотне значення для вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 229 ЦК України передбачено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Належних та допустимих доказів вказаним доводам позивачем не надано.

Твердження позивача щодо того, що голова правління ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” Ковиліна не мала повноважень щодо підпису даного договору, оскільки дані дії не було узгоджено зі спостережною радою спростовується наступним:

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цієї особи. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Схвалення правочину можливе у різних формах, у тому числі шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання право чину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо).

Матеріалами справи підтверджується, що ЗАТ “Компанія з управління активами “Славутич –Інвест” здійснила платіж у розмірі 1 262 524, 55 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Контрол - Інвест”.

Також, відповідач посилається на ст. ст. 3, 22 - 25, 29 Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

В матеріалах справи міститься лист № 8 від 23.01.2009 р., відповідно до якого інвестори Пайового венчурного інвестиційного фонду “Агроперспектива” недиверсифікованого виду закритого типу не заперечували проти укладання договору та визнають свої зобов’язання за ним.

Також суд відзначає, що регулювання відносин в сфері спільного інвестування щодо створення та діяльності суб'єктів спільного інвестування здійснюється на підставі Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(далі - Закон про ІСІ).

Інститути спільного інвестування (далі - ІСІ) створюються у вигляді корпоративного інвестиційного фонду або пайового інвестиційного фонду (ст. 3 Закону про ІСІ).

Пайовий венчурний інвестиційний фонд «АГРОПЕРСПЕКТИВА»недиверсифікованого виду закритого типу та Венчурний закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КОНТРОЛ-1»відносяться до пайових інвестиційних фондів.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою (ст. 22 Закону про ІСІ).

Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами (ст. 29 Закону про ІСІ).

Бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні (ч.6 ст.23 Закону про ІСІ). Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду (ч.7 ст.23 Закону про ІСІ).

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом продажу інвесторам випущених нею інвестиційних сертифікатів (ч.і ст. 23 Закону про ІСІ).

Для створення пайового інвестиційного фонду компанія з управління активами зокрема повинна: розробити та затвердити регламент пайового інвестиційного фонду, подати до ДКЦПФР документи, необхідні для реєстрації регламенту інвестиційного фонду та внесення фонду до реєстру          ІСІ (ч.2 ст. 23          Закону про ІСІ). Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом. Регламент пайового інвестиційного фонду повинен зокрема містити відомості про порядок утворення, склад, компетенцію та порядок здійснення діяльності наглядової ради.(ст. 24 Закону про ІСІ). Учасники пайового інвестиційного фонду, кошти спільного інвестування якого залучені шляхом приватного (закритого) розміщення інвестиційних сертифікатів, можуть утворювати наглядову раду для: нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду (ч.7 ст. 25 Закону про ІСІ). До компетенції наглядової ради пайового інвестиційного фонду належить: обрання голови наглядової ради; затвердження рішення про розірвання договорів зі зберігачем, реєстратором, аудитором (аудиторською фірмою) та незалежним оцінювачем майна; затвердження змін до регламенту фонду (ч. 10 ст. 25 Закону про ІСІ). Учасники пайового інвестиційного фонду не мають права втручатися у діяльність компанії з управління активами, крім випадків виконання функцій наглядової ради фонду, визначених регламентом фонду та ст.25 Закону про ІСІ (ч. 6 ст. 25 Закону про ІСІ). Таким чином, рішення наглядової (спостережної') ради фонду ПВІФНЗ «Агроперспектива», на які посилається позивач за зустрічним позовом, а саме: рішення стосовно необхідності отримання ЗАТ КУА «Славутич-Інвест»узгоджувального підпису секретаря спостережної ради фонду або підписання протоколу спостережної ради при укладанні договорів (протокол №2 від 16.02.2007р.), рішення спостережної ради ПВІФНЗ «Агроперспектива» про відмову від придбання облігацій ТОВ «БГ «Ратибор»(протокол №31/1 від23.04.2008р.) виходять за межі повноважень спостережної ради фонду та є незаконним втручанням учасників фонду ПВІФНЗ «Агроперспектива»в діяльність компанії з управління активами.

Навіть за умови, що ЗАТ КУА «Славутич-Інвест»взяла на себе додаткові (не передбачені законодавством та регламентом фонду) зобов'язання перед учасниками фонду ПВІФНЗ «Агроперспектива»(зокрема, стосовно попереднього погодження з ними договорів за рахунок активів фонду), такі зобов'язання стосуються виключно взаємовідносин КУА та учасників фонду та не створюють жодних наслідків для третіх осіб.

З огляду на викладене, оцінивши представлені сторонами докази, пояснення представників у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що спірний договір купівлі-продажу облігацій укладений у відповідності до норм чинного законодавства, містить всі істотні умови, підстави для визнання його недійсним відсутні, а зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Судові витрати за зустрічним позовом відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Компанія з управління активами “Славутич - Інвест” (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд.21, р/р 265082015321 у ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” у м. Запоріжжі, МФО 313827, код ЄДРПОУ 23848885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Контрол - Інвест” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд.41; для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 82-Г, р/р 26000001211002 в ДФ АТ “Індекс –Банк”, МФО 307015, код ЄДРПОУ 34589211) заборгованість за договором купівлі-продажу облігацій № 2/1-1/08-Б від 23.04.2008 р. у сумі 924 008 (дев’ятсот двадцять чотири тисячі вісім) грн. 32 коп. основної суми боргу, 109 868 (сто дев’ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 39 коп. пені, 92 400 (дев’яносто дві тисячі чотириста) грн. 83 коп. штрафу; 13 822 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 16 коп. –3 % річних, 67 153 (шістдесят сім тисяч сто п’ятдесят три) грн. 81 коп. –інфляційних витрат, 12 072 (дванадцять тисяч сімдесят дві) грн. 54 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Головуючий суддя                                                  К.В.Проскуряков

Суддя                                                                       В.Л. Корсун

Суддя                                                                       Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 22.12.2009.