Постанова № 74219516, 10.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/762/18 Справа № 202/4014/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: – Пищиди М.М.,

суддів: – Максюти Ж.І., Ткаченко І.Ю.,

за участі секретаря: – Григор»євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року позивачка звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що їй належить на праві власності земельна ділянка № 2-079 на території Індустріального району м. Дніпро в садовому товаристві «Золотий ранет», площею 0,062 га.

На даній земельній ділянці за адресою: вул. Іжевська 31Д позивачкою було самочинно збудовано: садовий будинок літ. А-2 в т. ч. прибудова А1-1, загальною площею 54,0 кв. м., житловою площею 23,6 кв. м., погріб під садовим будинком літ. А-2, ганок – літ. а, навіс – літ. Б, навіс – літ. В, господарська будівля – літ. Ж, ганок – літ. ж, навіс – літ. З. ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 24.05.2017 року було відмовлено у введенні самочинно збудованих об’єктів нерухомого майна в експлуатацію.

Просила визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: садовий будинок літ. «А-2» в т. ч прибудова «А1-1» загальною площею 54,0 кв. м., житловою площею 23,6 кв. м., погріб під садовим будинком літ. «А-2», ганок – літ. «а», навіс – літ. «Б», навіс – літ. «В», господарська будівля – літ. «Ж», ганок – літ. «ж», навіс – літ. «З», сарай (тимчасовий) – літ. «И», споруди № 1-ІІ, І, ІІ, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Іжевська, 31Д, ділянка № 2-079.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 915024 від 23.05.2011 року ОСОБА_2 є власникам земельної ділянки площею 0,0620 га, яка розташована на території Індустріального району, с/т «Золотий Ренет», ділянка № 2-079. Цільове призначення земельної ділянки – для садівництва.

Згідно довідки Садівничого товариства «Золотий Ренет» № 25 від 15.04.2017 року ОСОБА_2 є членом СТ «Золотий Ренет», вул. Іжевська, 31-Д і користується земельною ділянкою № 079, квартал № 2, площею 0,0620 га. Позивакою на зазначеній земельній ділянці самочинно збудовано садовий будинок літ. А-2, прибудова літ. А1-1, погріб під літ. А-2, ганок літ. а, навіс літ. Б, навіс літ. В, господарську будівлю літ. Ж, ганок літ. ж, навіс літ. З.

ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради листом № ДП 152171440859 від 24.05.17 року повідомило позивачку про неможливість внесення даних щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об’єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Іжевська, 31Д, садівниче товариство «Золотий Ренет», ділянка № 2-079, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, через відсутність повноти даних у вказаній декларації. Позивачкою не надано до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради проектну та дозвільну документацію на даний об’єкт нерухомості.

Згідно Висновку про стан несучих конструкцій садового будинку та господарських будівель, розташованих в м. Дніпро, вул. Іжевська, 31Д в садовому товаристві «Золотий Ренет», ділянка № 2-079, зробленим ФОП ОСОБА_5, всі об’єкти відповідають нормативним вимогам та придатні до експлуатації за своїм цільовим призначенням.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.

При цьому визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За загальним правилом, згідно із частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Тобто, за загальним правилом право власності на нерухоме майно може вникати лише з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без встановленого дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Роз’яснення кожної із ознак самочинного будівництва надане у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Будівництвом об’єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об’єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової і громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об’єкту і та тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Згідно ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Прийняття в експлуатацію об’єктів здійснюється безплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що самовільно збудований будинок з господарськими спорудами, який розташований на земельній ділянці № 2-079 в СТ «Золотий Ренет» по вул. Іжевській, 31Д у м. Дніпро, не приймався в експлуатацію відповідно до чинного законодавства. Згідно до наданих позивачкою документів, позивачка у травні 2017 року подала до Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, яку було повернуто їй на доопрацювання. Доказів повторного звернення до ОСОБА_4 ДАБК після доопрацювання декларації про готовність об’єкта до експлуатації позивачкою не надано.

Крім того, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.05.2011 року, дана земельна ділянка передана у власність позивачки з цільовим призначенням – для садівництва. Позивачкою не надано суду доказів її звернення до відповідача з питанням зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій нею було збудовано будинок.

Пунктом 3.41 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» визначено, що садовий будинок це будівля літнього (сезонного) використання, згідно з яким визначна будівля в питаннях нормування, площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, встановленим для житлових будинків. Дачний будинок визначено як житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

З технічного паспорту, наданого позивачкою, видно, що самовільно побудований позивачкою та реконструйований у 2016 році будинок літ. А-2 в своєму складі має житлову та топочну, отже фактично є дачним будинком.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не надано доказів того, що будівництво будинку на земельній ділянці № 2-079, розташованій в СТ «Золотий Ренет» по вул. Іжевська, 31Д в м. Дніпро, не порушує права інших осіб, а саме власників суміжних земельних ділянок.

Посилання апелянта у скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення даного спору.

Враховуючи наведені норми закону, дослідивши надані сторонами докази та встановивши обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про задоволення скарги.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню в порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Головуючий:

Судді: