Постанова № 7421788, 07.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47787/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Убийвовк М.В.

представника відповідача - Білокінь О.О., Назаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватне підприємство "Тоговий дім Мегаполіс ХХI"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0004412301/1/2738, №0004402301/1/2739 від 01.09.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом неправомірно встановлено порушення ПП "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо безпідставного віднесення до валових витрат, вартості наданих транспортних послуг ПП "Олександр", мотивуючи встановлене порушення відсутністю у позивача первинних документів в підтвердження наданих послуг, а саме товарно-транспортних накладних також податковий орган вказує на відсутність доказів якіб підтверджували факт використання наданих транспортних послуг у господарській діяльності ПП "Тоговий дім Мегаполіс ХХI", що дає право віднесення зазначених витрат до валових. Позивач зазначає, що доводи податкового органу щодо відсутності у підприємства первинної документації в підтвердження наданих транспортних послуг є безпідставними, оскільки всі товарно-транспортні накладні по наданим транспортним послугам наявні у позивача. Також позивач вказує, що податковим органом протиправно встановлено порушення п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" з висновком про не використання транспортних послуг наданих ПП "Олександр" у господарській діяльності ПП "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" з метою отримання доходу. Позивач вказує, що зазначені транспортні послуги надавались саме з метою отримання доходу, оскільки товар транспортувався до місця продажу, що підтверджується первинною документацією (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та податковими накладними).

Посилаючись на вищенаведене позивач зауважує, що йому безпідставно донараховано податок на прибуток, податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, з цих підстав просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у запереченнях на позовну заяву зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із встановленими порушеннями на підприємстві позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" (далі-відповідач)12.07.2005 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 33672324) рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.

З 14.07.2005 року відповідач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Працівниками відповідача в період з 05.05.2009 року по 19.05.2009 року було проведено документальну виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним підприємством "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" за період з 01.07.07 року по 31.12.08 року.

За результатами перевірки 22.05.09 року відповідачем складено акт, в якому зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме:

- заниження податку на прибуток підприємства в період, що перевірявся на загальну суму 88326 грн., у тому числі за 3 квартал 2007р. в сумі 12466 грн., за 4 квартал 2007р. в сумі 11106 грн., за 1 квартал 2008р. в сумі 45333 грн., за 2 квартал 2008р. в сумі 5618 грн., за 3 квартал 2008р. в сумі 5023 грн., за 4 квартал 2008 р. в сумі 8780 грн.

- завищення податкового кредиту в          періоді, що перевірявся на загальну суму 58880 грн., в т.ч. за липень 2007р. на суму 2405 грн., за серпень 2007р. на суму 5448 грн., за вересень 2007р., на суму 458 грн., за жовтень 2007р. на суму 1224 грн., за грудень 2007р. на суму 6117 грн., за січень 2008р. на суму 2773грн., за лютий 2008р. на суму 6422 грн., за березень 2008р. на суму 21027грн., за квітень 2008р. на суму 1508грн., за травень 2008р. на суму 1503 грн., за червень 2008р. на суму 734 грн., за липень 2008р. на суму 1224 грн., за серпень 2008р. на суму 612грн., за вересень 2008р. на суму 1512 грн., за жовтень 2008р. на суму 2798грн., за листопад 2008р. на суму 1848 грн., за грудень 2008р. на суму 1207грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 01.09.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004412301/1/2738 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110275 грн. (в тому числі основний платіж 58880 грн. та 36233 грн. - штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення №0004402301/1/2739 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88200 грн. (в тому числі основний платіж 58880 грн. та 29400 грн. - штрафні санкції).

З вимогою про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0004412301/1/2738 від 01.09.2009 року., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”(далі – Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності приватного підприємства "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" є оптова торгівля паливом (51.51.0 КВЕД), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.51.0 КВЕД), інші види оптової торгівлі (51.90.0 КВЕД).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою отримання прибутку ПП "Тоговий дім Мегаполіс ХХI" в період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року здійснювалась реалізація бітуму нафтового.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні відповідно до яких позивач замовляв у ПП "Олександр" транспортні послуги на транспортування бітуму нафтового до покупців зазначеного товару. Крім того, позивачем було складено видаткові накладні, за якими уповноваженими покупцями особами (довіреності на отримання товару в матеріалах справи) був отриманий бітум нафтовий. А контрагентами позивача в свою чергу було оплачено отриманий товар та видано податкові накладні.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно відніс до валових витрат затрати понесені за надання транспортних послуг ПП "Олександр" за 3 квартал 2007р. в сумі 12466 грн., за 4 квартал 2007р. в сумі 11106 грн., за 1 квартал 2008р. в сумі 45333 грн., за 2 квартал 2008р., в сумі 5618 грн., за З квартал 2008р. в сумі 5023 грн., за 4 квартал 2008 р. в сумі 8780 грн., оскільки вказані послуги були придбані позивачем для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, судом відхиляються твердження податкового органу щодо не підтвердження товарно-транспортними накладними наданих ПП "Олександр" транспортних послуг, оскільки вказані товарно-транспортні накладні досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган безпідставно нарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110275 грн. (в тому числі основний платіж 58880 грн. та 36233 грн. - штрафні санкції), а тому податкове повідомлення-рішення №0004412301/1/2738 від 01.09.2009 року підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0004402301/1/2739 від 01.09.2009 року., суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі – Закон України "Про ПДВ") сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.1. Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Транспортні послуги надані ПП "Олександр" надавалися з метою продажу бітуму та їх ціна була включена до вартості вказаного товару, а тому позивач правомірно включив до свого податкового кредиту у липні 2007р. суму 2405 грн., серпні 2007р. суму 5448 грн., вересні 2007р., суму 458 грн., жовтні 2007р. суму 1224 грн., грудні 2007р. суму 6117 грн., січні 2008р. суму 2773грн., лютому 2008р. суму 6422 грн., березні 2008р. суму 21027 грн., квітні 2008р. суму 1508грн., травні 2008р. суму 1503 грн., червні 2008р. суму 734 грн., липні 2008р. суму 1224 грн., серпні 2008р. суму 612 грн., вересні 2008р. суму 1512 грн., жовтні 2008р. суму 2798грн., листопаді 2008р. суму 1848 грн., грудні 2008р. суму 1207грн., оскільки вказані послуги транспортування фактично були використані позивачем з метою продажу бітуму, а відповідно в подальшому будуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП "Тоговий дім Мегаполіс ХХI".

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган безпідставно нарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі в сумі 88200 грн. (в тому числі основний платіж 58880 грн. та 29400 грн. - штрафні санкції), а тому податкове повідомлення-рішення №0004402301/1/2739 від 01.09.2009 року підлягає скасуванню.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0004412301/1/2738, №0004402301/1/2739 від 01.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Тоговий дім Мегаполіс ХХI"витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 11.12.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко