Рішення № 7421747, 14.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09 Справа № 28/385/09

Суддя

За позовом: Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м.Мелітополь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча молочна кухня», Запорізька область, м.Мелітополь

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ «Дитяча молочна кухня»10089грн.83коп. основного боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору на постачання теплової енергії №8201 від 25.07.03р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2009р. порушено провадження у справі №28/385/09, судове засідання призначено на 07.12.09р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 07.12.2009р. представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві №03 від 07.12.2009р.

З метою підготовки рішення в повному об’ємі в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.12.2009р.

В судове засідання 14.12.2009р. представники сторін не з"явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 25.07.2003р. між Мелітопольським орендним підприємством теплових мереж та ТОВ «Дитяча молочна кухня»укладено договір на постачання теплової енергії №8201, за умовами якого позивач (енергопостачальна організація) взяв на себе зобов'язання здійснювати постачає (відпускає) теплової енергії у вигляді гарячої води, а відповідач (споживач), в свою чергу, зобов'язався проводити сплату за теплову енергію шляхом перерахування на рахунок позивача 100% вартості теплової енергії, що запланована для поставки у відповідному місяці.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що відпуск теплової енергії позивач проводить згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади.

Пунктом 3.2 договору зазначено, що споживач проводить оплату за спожиту теплову енергію згідно тарифами затвердженими виконавчими органами влади.

Відповідно до п.18 Правил послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.07.205р. №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач керуючись відповідними рішеннями Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії, а також послуги з теплопостачання, порядку їх застосування у період з жовтня 2007р. по травень 2009р. здійснив поставку відповідачу теплової енергії на загальну суму 10.089грн.83коп.

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2007р. по травень 2009р. складає 10.089грн.83коп.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог.

Факт наявності заборгованості у розмірі 10.089грн.83коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 10.089грн.83коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що укладаючи договір, кожна сторона (учасник правовідносин) приймає на себе певні зобов’язання щодо його виконання. Відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення відповідача від виконання умов договору.

До того ж, суд звертає увагу відповідача у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою у відповідності до приписів ст. 121 ГПК України.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча молочна кухня»(72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, буд.54, кв.82, р/р 26004153601 в АвтоЗАЗбанк, МФО 313281, код ЄДРПОУ 32433448) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Луначарського, б.61, р/р 26003976713180 в ЗФ ЗАТ «ПУМБ», МФО 313623, код ЄДРПОУ 05541114) 10.089 (десять тисяч вісімдесят дев’ять)грн.83коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 14 грудня 2009р.