Рішення № 7421697, 19.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.09 Справа № 18/242/08

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м.Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад” (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 37, поштова адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 52/85)

про стягнення 133 130,80 грн. збитків,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Щербаха Р.С. довіреність № 1/05-т від 31.12.2008 р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні вимоги про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад” 133130,80 грн. збитків на підставі договору транспортного експедування № DL000282 від 15.06.2005 р., ст. 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”, ч. 2 ст. 216, ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 224, ст.ст. 225, 227, ч. 2 ст. 293 ГК України, п. 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст. 22, 541, ч. 1 ст. 543, ст.ст. 611, 618, 623 ЦК України.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: ВАТ “Запоріжтрансформатор” та ТОВ “Трівлад” 15.06.2005 р. уклали договір транспортного експедування № ДL000282. Згідно умов якого, ТОВ “Трівлад” зобов’язалося за плату надавати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів автомобільним транспортом. Згідно п. 3.9. договору, експедитор зобов'язувався надати послуги з організації перевезення вантажу в строк, визначений у заявці. Сторона, яка його порушила, зобов'язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки (п. 6.1.1. договору). Керуючись положеннями п.п. 2.2.1., 3.2. договору, сторони шляхом складання заявки на виконання перевезення автомобільним транспортом № 108 від 06.07.2007 р. погодили умови ввезення вантажу –мідної катанки вагою 20205 кг та вартістю 152131,07 доларів США, який придбано позивачем у ЗАТ “Норметімпекс” м. Москва, за контрактом №9/07/15 від 20.12.2006 р. Відправником вантажу було ТОВ “Елкат”, м. Москва. Строк доставки вантажу на склад позивача - 16.07.2007 р. Для виконання цих договірних зобов'язань відповідач залучив підприємця Пушкарьова М.Я., який у свою чергу залучив ПП “Вега Авто”, а останнє залучило ТОВ “Ока-Т”. У зазначений день належний позивачеві вантаж доставлено не було, крім того, вантаж навіть не перетнув митного кордону РФ, що підтверджується листом Запорізької митниці від 05.11.2007 р. (вих. №07-02-13-24/6407) та листом Курської митниці РФ від 09.11.2007р. (вих. № 39-22/6522).

Взаємовідносини між Позивачем та ЗАТ “Норметімпекс” здійснюються на підставі генеральної угоди на поставку мідної катанки № МТ000223 від 20.12.2006 р. Згідно п.п.1.1., 1.2. генеральної угоди визначено загальні умови укладення між сторонами договорів поставки мідної катанки; відомості про номенклатуру та кількість товару, його вартість і порядок її визначення, строки и базові умови поставки, визначаються сторонами в укладених договорах поставки - контрактах. Листом № НМИ-03/08/232 від 25.01.2008 р. ЗАТ “Норметімпекс”, з посиланням на п. 8.2. вказаної угоди, заявило вимогу про сплату йому позивачем штрафу у розмірі 18 % від вартості невивезеного товару. До листа було додано рахунок № 9/07/15-07Ш від 25.01.2008 р., який Позивач оплатив -11.04.2008 р., підтвердженням чого, є відмітка фінансової установи на рахунку про перерахування коштів. Таким чином, враховуючи неподільність предмету зобов'язання за заявкою № 108 від 06.07.2007 р., відповідач та зазначені вище особи, згідно приписів ст.541 ЦК України, ст. 227 ГК України є солідарними боржниками. Додержуючись зазначених вище приписів чинного законодавства та положень ч. 1 ст. 543 ЦК України, які надають право кредитору вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від будь-кого з боржників окремо, відповідач, у зв'язку з порушенням вимог ст. 193 ГК України і ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачеві спричинені невиконанням умов договору, збитки у розмірі 133130,80 грн. Розмірі збитків: вартість невивезеного товару складає 152131,07 доларів США, сума штрафу складає 18 % від зазначеної вартості, що дорівнює 27383,59 доларів США, вартість штрафу в національній валюті України складає 133130,80 грн. Таким чином, позивачу спричинені невиконанням умов договору, збитки, у розмірі 133130,80 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2008 р. було порушено провадження у справі № 18/242/08, судове засідання призначено на 03.12.2008 р. Крім того, цією ухвалою, за клопотанням позивача забезпечено позовні вимоги останнього, накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог у розмірі 133130,80 грн., що знаходяться на поточних рахунках ТОВ “Трівлад”.

Ухвалою суду від 12.11.2008 р. провадження у справі було зупинено, оскільки дана справа була витребувана Запорізьким апеляційним господарським судом. Після розгляду апеляційної скарги, провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 17.02.2009 р., про що 12.01.2009 року винесено ухвалу. Крім того, справа № 18/242/08 була витребувана Вищим господарським судом України, провадження у справі зупинено до розгляду касаційної скарги Вищим господарським України та повернення матеріалів до господарського суду Запорізької області, про що 22.01.2009 року винесено ухвалу. За результатами розгляду касаційної скарги, матеріали справи повернуто до господарського суду Запорізької області, провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 23.09.2009 р., про що 22.07.2009 року винесено ухвалу. За результатами розгляду касаційної скарги, матеріали справи 12.10.2009 р. повернуто до господарського суду Запорізької області. Судове засідання призначене на 19.11.2009 р.

Від відповідача 19.11.2009 р. до суду надійшло клопотання, де ТОВ “Трівлад” просило суд розгляд справи № 18/242/08 перенести на інший день, оскільки, підприємство відповідача з 09.11.2009 р. по 27.11.2009 р. не працює у зв’язку із карантином, то відповідно, представник відповідача не може прийняти участь у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.11.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, надав пояснення по справі, які прийняті судом до уваги та надав документи витребувані судом, які залучені до матеріалів справи. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи. Судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилене, оскільки у підприємства відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 27.10.2009 р., підготовки пояснень по суті спору та надання витребуваних документів, а режим роботи підприємства відповідача не може впливати на роботу державних установ.

Відповідно до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи закінчений 19.11.2009 р. і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Трівлад” (надалі відповідач, експедитор) та відкрите акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор” (надалі позивач, клієнт) уклали договір транспортного експедування № DL000282 (надалі договір).

Згідно з п. 1.1 договору експедитор зобов’язується за плату та за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу (вантажів) автомобільним транспортним, а клієнт зобов’язаний оплатити наданні послуги.

Предметом даного договору є транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов’язані із організацією та забезпеченням перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу (вантажів) клієнта. До транспортно-експедиторських послуг, які надаються експедитором по даному договору, відносяться: забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезення вантажу (вантажів) автомобільним транспортом по території України та інших держав (п.п. 2.1., 2.2., 2.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, експедитор має право залучити до виконання умов даного договору інших осіб, залишаючись при цьому відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов договору.

Надання послуг по організації перевезення конкретного вантажу клієнта узгоджується сторонами наступним шляхом (п. 3.2. договору):

Клієнт надає у письмовій формі будь-яким прийнятним для сторін способом замовлення на експедування, де зазначається: найменування та адреса вантажовідправника та вантажоотримувача, дата навантаження та розвантаження, найменування, вага та габарити вантажу (вантажів), особливі умови перевезення (при наявності таких), адреса митних органів, пункти пропуску через державний кордон, розмір плати за надані послуги (п. 3.2.1 договору).

Експедитор у строк, який не перевищує двох календарних днів із моменту отримання замовлення клієнта, зобов’язується надати останньому у письмову вигляді інформацію відносно можливості організації перевезення вантажу, зазначеного у замовленні. Інформація повинна включати у себе державні номери автотранспортних засобі, напівпричепів, ПІБ, паспортні данні та контактні телефони водіїв (п. 3.2.2. договору).

У разі згоди із умовами організації перевезення конкретного вантажу (вантажів), клієнт направляє експедитору повідомлення про згоду перевезення вантажу (вантажів), запропонованими експедитором. Повідомлення клієнта, направлене експедитору згідно із даним пунктом, визнається сторонами як узгодження замовлення та умов надання послуг по організації перевезення конкретного вантажу (вантажів) (п. 3.2.3. договору).

Згідно з п. 3.9. договору, експедитор зобов’язується надати послуги по організації перевезення вантажу (вантажів) у строк, зазначений у замовленні.

Згідно до п. 6.1.1 договору, сторона, яка порушила умови даного договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Збитки, спричиненні клієнту невиконанням або неналежним виконанням умов даного договору, підлягає відшкодуванню експедитором у повному обсязі (п. 6.1.2. договору).

Відшкодування збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням даного договору, не звільняє зобов’язану сторону від виконання зобов’язань у натурі (п.6.1.3. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2005 р. Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомить про його закінчення, договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Додатковою угодою № 2 від 29.12.2006 р. до договору, строк дії договору транспортного експедування № ДL000282 від 15.06.2005 р. був продовжений до 31.12.2007 р.

Сторонами ще укладалися додаткові угоди до договору транспортного експедування № DL000282 від 15.06.2005 р., саме: додаткова угода № 1 від 01.12.2006 р., та додаткова угода № 3 від 16.06.2007 р.

20.12.2006 р. ЗАТ “НОРМЕТИМПЕКС” та ВАТ “Запоріжтрансформатор” уклали генеральну угоду № МТ000223 на поставку мідної катанки. Генеральною угодою ЗАТ “НОРМЕТИМПЕКС” та ВАТ “Запоріжтрансформатор” визначили кількість товару, упаковку та маркування товару, умови поставки, умови та порядок оплати, здачі-приймання товару, порядок пред’явлення претензій, перехід права власності, відповідальність та ін.

Відповідно до п. 4.9. вказаної угоди ВАТ “Запоріжтрансформатор” зобов’язалося направити ЗАТ “НОРМЕТИМПЕКС” по факсу протягом 15 календарних днів із дати поставки, копію СМR із відміткою російського прикордонного митного посту, яка підтверджує перетин російського кордону із відміткою про прибуття товару у пункт призначення.

20.12.2006 р. ЗАТ “НОРМЕТИМПЕКС” та ВАТ “Запоріжтрансформатор” уклали контракт № 9/07/15, згідно якого, продавець зобов’язується поставити у 2007 р. у власність покупця на умовах FCA м. Москва, 3120 метричних тон мідної катанки 8 мм, класу “А” (товар), а покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити його відповідно із умовами даного контракту.

06.07.2007 р. сторонами спору було підписане замовлення № 108 на виконання перевезення автомобільним шляхом (додаток до договору), відповідно до якого, сторони погодили умови перевезення вантажу (мідної катанки) вагою приблизно 20 тон, автомобілями державний номер 15568 АА, державний номер 14330 АА, строк доставки вантажу 16.07.2007 р., за адресою ВАТ “Запоріжтрансформатор”, Україна, м. Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, 3. Умови оплати: із поточного рахунку, по факту після надання оригіналів рахунків, оригіналів актів виконаних робіт та копій СМR із відміткою вантажоотримувача про доставку вантажу.

Як слідує із вищезазначеного, позивач, зі свого боку, врегулював усі істотні умови щодо перевезення та отримання товару.

18.07.2007 р. позивач звернувся із листом № 1/44-1-470 до підприємства відповідача, де вказав, що відповідно до замовлення № 108 від 06.07.2007 р. відповідачу було здійснене замовлення щодо перевезення мідної катанки позивачу, відповідними транспортними засобами. Але станом на 18.07.2007 р. позивачу поставлений товар певними автомобілями, але автомобіль, державний номер 15568 АА, полупричіп 14330 АА не прибув до місця доставки вантажу, таким чином, позивач вимагав у письмовій формі сповістити про місце знаходження даного автомобіля.

ТОВ “Трівлад” повідомило (лист вих. № 2291 від 18.07.2009 р.), що володілець автомобіля ТОВ “ОКА-Т” м. Дніпропетровськ, вживають заходи щодо встановлення місцезнаходження автомобіля державний номер 15568 АА, полупричіп 14330 АА, вантажу та водія, здійснені відповідні заяви до правоохоронних органів РФ та митні органи України.

Крім того, відповідач додатково повідомив позивача (лист вих. № 2320 від 25.07.2007 р.), що у результаті отриманої інформації від директора ТОВ “ОКА-Т”, стало відомо, що після завантаження в ТОВ “Елкат” м. Москва, вантажем (катки мідної, яка належить ВАТ “Запоріжтрансформатор” автомобіль не перетнув митний кордон України. На даний час місце знаходження автомобіля державний номер 15568 АА, полупричіп 14330 АА, вантажу та водія, невідомо. Згідно інформації директора ТОВ “ОКА-Т”, по даному факту направлені заяви у відповідні органи, але результати розгляду невідомі, будь-яких документів по даному автомобілю, надати неможливо.

У матеріалах справи містяться: лист № 07-02-13-24/6407 від 05.11.2007 р. Державної митної служби України, де зазначено, що ВАТ “Запоріжтрансформатор” з метою пропуску товарів на митну територію України було подане в Запорізьку митницю попереднє повідомлення від 12.07.2007 р., яке було оформлене на товар “дріт катаний з рафінованої міді” в обсягах 60555 кг. Станом на 12-00 год. 05.11.2007 р. за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи держмитслужби України, зазначеним попереднім повідомленням 14.07.2007 р. було здійснено два пропуски товарів на митну територію України в обсягах 40350 кг двома транспортними засобами. Електронна відмітка про перетин митного кордону автомобіля державний номер 15568 АА/14330 АА або перевезення залишку товару відсутня.

Листом № НМИ-03/08/232 від 25.01.2008 р. ЗАТ “НОРМЕТИМПЕКС”, з посиланням на п. 8.2. генеральної угоди, вимагало у ВАТ “Запоріжтрансформатор” сплати штрафу у розмірі 18 % від вартості невивезеного товару, відповідно рахунку № 9/07/15-07Ш від 25.01.2008 р., разом із листом було направлено і відповідний рахунок на сплату штрафу (рахунок № 9/07/15-07Ш від 25.01.2008 р.). Згідно п. 8.2. генеральної угоди № МТ000223, визначено, що у разі затримки надання накладеної продавцю відповідно п. 4.9. угоди, в узгоджені сторонами строки, продавець вправі вимагати, а покупець повинен сплатити пеню у розмірі 0,07 % від вартості поставленого по накладній товару, вартість якого визначена на підставі контракту, за кожен день затримки надання, починаючи із дати надання накладної та закінчуючи датою реального надходження накладної продавцю по факсу, включно. В разі не вивезення товару із митної території РФ протягом 60 днів із дати поставки, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 18 % від вартості невивезеного товару протягом 5 робочих днів із дати отримання по факсу копії рахунку провидця на оплату даного штрафу. Рахунок на суму 27383,59 доларів США був оплачений з боку позивача, що підтверджується відміткою філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” про зарахування грошових коштів від 11.04.2008 р.

Із вище зазначено слідує, що в установлений договором строк (до 16.07.2007 р.) весь вантаж позивачу доставлено не було.

Через неналежне виконання відповідачем умов договору транспортного експедирування № DL000282 від 15.06.2005 р., позивач поніс збитки у сумі 133130,80 грн. На підставі зазначеного, позивач обґрунтовано звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача 133130,80 грн. збитків. Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення із відповідача 133130,80 грн. збитків, підтвердженою документальними доказами та такою, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Нормами ст. 932 ЦК України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов’язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Такі самі положення встановлені нормами ст. 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” (ст. 9) та приписами ст. 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу.

Суд звертає увагу, що правовідносини щодо надання послуг з перевезення вантажу виникли саме між ВАТ “Запоріжтрансформатор” та ТОВ “Трівлад” на підставі договору транспортного експедирування № DL 000282 від 15.06.2005 р.

Тобто, укладаючи правочин, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання.

Із правової природи договору транспортного експедирування № DL000282 слідує, що саме експедитор відповідає у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов договору, а всі інші особи, які були залученні експедитором до виконання цього договору відповідають перед експедитором в регресному порядку. Отже, починаючи з моменту затаможення вантажу експедитор несе відповідальність за вантаж до моменту його доставки на склад клієнта.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом. 6.1.4. договору, передбачено, що збитки стягуються у повній сумі.

Главою 25 розділу 5 Господарського кодексу також передбачено відшкодування збитків у сфері господарювання. Зокрема ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною. Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов, їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним із елементів складу цивільного правопорушення, який встановлений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Так, в обов’язок ТОВ “Трівлад” входило саме надання або організація транспортно-експедиторських послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. А метою договору –доставка вантажу на склад ВАТ “Запоріжтрансформатор” у передбачений термін. В той же час, зобов’язання ТОВ “Трівлад” належним чином виконано не було. Отже виходячи з вищенаведеного, саме ТОВ “Трівлад” (експедитор) повинно відшкодовувати завданні своєму клієнту збитки за невиконання умов договору. Доказів належного виконання зобов’язань за договором, а саме доставка вантажу на склад позивача у строк та на умовах передбачених договором, відповідач суду не надав.

Викладені обставини свідчать про причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та сумою збитків понесених позивачем. Таким чином, позов задовольняється.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трівлад” (69037, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 37, поштова адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, 52/85, код ЄДРПОУ 30837453, п/р № 26003002704001 у ВАТ “АБ “Бізнес Стандарт” м. Запоріжжя, МФО 313537) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428, п/р № 26004301155024 в філії “Відділення Промінвестбанку у м. Запоріжжі”, МФО 313355) 133 130 (сто тридцять три тисячі сто тридцять) грн. 80 коп. збитків, 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 31 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 07.12.2009 р.