Ухвала суду № 74216895, 21.05.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/279/17

Провадження №2-а/718/5/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАНИ

21.05.2018 року Кіцманський районний суд суд Чернівецької у складі головуючого - судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., за участю: позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, представників третьої особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Брусницької сільської ради, Кіцманського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області № 63-5/16 від 11.03.2016 року «Про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації про встановлення меж земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд в с.Зеленів вул. Гагаріна,49» так як спірна земельна ділянка перебуває у її власності згідно договору дарування від 02.10.2014 року.

ОСОБА_1та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити.

Представник Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 та його представники, в судовму засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріалами справи, вважає за необхідне закрити провадження у справі виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових відносинах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або індивідуальних актів ), дій чи бездіяльності,крім випадків, коли для розгляду таких спорів встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах ВСУ дійшла висновку, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, яки вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права у спорах аналогічної категорії, неодноразово висловленій, зокрема у постановах від 11 листопада 2014 року № 21-493а14, від 9 грудня 2014 року № 21-308а14 та від 24 лютого 2015 року № 21-34а15.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що предметом спору стосуються перевірки правомірності прийняття відповідачем рішень про надання дозволу на розробку земельно-технічної документації для передачі третім особам у власність земельної ділянки, що порушує цивільні права позивача у земельних правовідносинах.

Отже, з обставин справи, встановлених судом, вбачається, що на земельну ділянку з приводу якої виник спір, третім особам спірним рішеннями сільської ради надано дозвіл на розробку земельно-технічної документації для передачі у власність.

Також зазначено в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК(стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень).

Правовідносини між сторонами за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникають із земельних правовідносин, яке згідно глави-2 ЦПК України, являється цивільно-правовим спором і даний спір повинен розглядатись у суді згідно приписів Цивільно-процесуального Кодексу України.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з п.1 ч.1 та частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що при вирішенні цієї справи порушуються права третіх осіб, а тому провадження у справі належить закрити, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 238 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Брусницької сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних - вимог ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Кіцманському районі Чернівецької області повернути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп. згідно платіжного доручення №91 від 03.02.2017 року.

Роз'яснити позивачу про право звернення з зазначеним позовом до відповідного районного суду в порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про право цивільне.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали буде складений до 25 травня 2018 року, згідно з вимогами ч.3 ст.243 КАС України.

Суддя: В.М.Мізюк