Рішення № 7421682, 18.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.09 Справа № 28/308/09

Суддя

за позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та Захист” (юридична адреса: 02232, м. Київ, вул.. Бальзака, 81/1; поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4 б, офіс 32)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта –Січ” (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16)

про стягнення 29 791, 45 грн.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Жижкевич А.В. –представник на підставі довіреності №70 від 03.07.2009р.

від відповідача: Арцибашев В.Г. –представник на підставі довіреності №79 від 23.09.2009р.

Заявлено вимоги про стягнення першої частини перестрахового відшкодування у розмірі 8.7773,67грн. на підставі договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №39/06 від 02.10.2006р., 282грн.68коп. пені за неналежне виконання умов договору, 263грн.21коп. заборгованості за прострочення грошового зобов’язання.

Ухвалою суду від 06.08.2009р. порушено провадження у справі № 28/308/09, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 07.09.2009р. представником позивача було заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Оранта –Січ»8.773грн.67коп. першої частки перестрахового відшкодування на підставі договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №39/06 від 02.10.2006р., пеню у розмірі 282грн.68коп., 263грн.21коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 20.471грн.89коп. другу частину перестрахового відшкодування.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 07.09.2009р. провадження у справі № 28//308/09 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 06-9987.

          06.10.2009р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому зазначено, що кримінальна справа № 06-9987 порушена слідчим відділом Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві не є пов’язаною зі справою № 28/308/09 господарського суду Запорізької області та не перешкоджає її розгляду.

З метою з’ясування фактичних обставин, ухвалою від 06.10.2009р.провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 26.10.2009р.

З метою встановлення фактичних обставин справи та витребування у сторін відповідних доказів, які необхідні для розгляду справи по суті, судом оголошено перерву до 18.11.2009р.

Розгляд справи продовжено 18.11.2009р.

В судовому засіданні 18.11.2009р. з метою надання сторонами додаткових доказів оголошувалась перерва до 15 години.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з урахуванням їх збільшення.

Представник відповідача проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що згідно з п. 7.1.3. договору № 10/17-901 добровільного страхування наземного транспорту, який був укладений між Ільницьким В.М. та позивачем (без участі відповідача), не визнається страховим випадком, який стався внаслідок грубої необережності страхувальника, тобто Ільницького. На підставі цього позивач мав повне право не здійснювати страхове відшкодування, але не зважаючи на ці обставини зробив його. Таким чином, в силу умов договору факультативного перестрахування ПФ №39/06 від 02.10.2006р. відповідач звільняється від виплати відшкодування. Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.614,615 ЦК України, відповідач просить відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог.

Суд визнав надані матеріали достатніми для вирішення спору по суті та для прийняття рішення. На підставі чого представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та Захист" та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта - Січ»укладено Договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №39/06 від 02.10.2006р.

Предметом цього договору факультативного перестрахування є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки Сторін, що беруть участь у перестрахуванні.

Відповідно до п. 1.2 Договору факультативного перестрахування Позивач та Відповідач можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного Сторонами.

Згідно з п. 1.3 Договору факультативного перестрахування передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (за Правилами страхування) Страховика, що уклав договір страхування ( в даному випадку за умовами Правил страхування Позивача).

За умовами п.1.4 Договору факультативного перестрахування правове регулювання відносин між Позивачем та Відповідачем по всіх конкретних договорах перестрахування, укладених на підставі Договору факультативного перестрахування, буде здійснюватися в суворій відповідності з положеннями цього Договору.

На виконання умов розділу 2 Договору факультативного перестрахування Позивач уклав з Відповідачем Ковер-нот (Договір перестрахування) № 10/17-901-П-1 від 25.01.2008р. (в подальшому - Договір перестрахування), за яким передав у перестрахування ризик за договором страхування №10/17-901 від 21.01.2008р., що укладений ЗАТ "СК "Добробут та Захист" з Ільницьким Віталієм Миколайовичем.

За Договором перестрахування Відповідач отримав відповідну перестрахувальну премію в розмірі 1 293 гривні 60 копійок, яку Позивач перерахував йому платіжним дорученням №340 від 04.02.2008р.

За умовами Ковер-ноту його підписання зобов'язує Перестраховика (Відповідача) дотримуватися всіх законних рішень Перестрахувальника (Позивача), які можуть бути прийняті у відповідності з умовами страхування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Аналогічні норми зазначені в ст. 354 ГК України.

Як свідчать надані до суду документи, 09 грудня 2008 року до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування №940/08 звернувся представник страхувальника Ільницький Микола Володимирович. Підставою для звернення стало незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом невстановленою особою (угон), яке сталося 08.12.2008р.

Позивачем було належним чином, відповідно до правил страхування Позивача та умов договору страхування, врегульовано заявлений збиток та складено страховий акт №015/01/09 від 22.01.2009р. На підставі Страхового акту страхувальнику Ільницькому В.М. сплачено першу частину страхового відшкодування в розмірі 30% страхової суми що становить 121 200,00 (сто двадцять одна тисяча двісті) гривень 00 коп.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору факультативного перестрахування, Відповідач зобов'язується перерахувати Позивачу страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього Договору і конкретного договору перестрахування (Ковер-ноту), у термін, передбачений цим Договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування. Також за умовами п. 3.3.2 Договору факультативного перестрахування Відповідач зобов'язався брати участь в оплаті усіх витрат, понесених Позивачем в результаті розслідування і визначення розміру збитку.

В ході врегулювання даного касового збитку, перестраховика у встановлені договором строки було повідомлено про настання страхового випадку листом №3309 від 09.12.2008р., який зареєстровано у Відповідача того ж дня за вхідним №6469.

Позивач супровідним листом №113 від 27.01.2009р. надав Відповідачу повний пакет документів з розрахунками, необхідним для сплати Відповідачем першої частини своєї частки страхового відшкодування в розмірі 8773грн. 67 коп.

За правилами п. 8.1 Договору факультативного перестрахування, Відповідач взяв на себе зобов'язання по сплаті своєї частки страхового відшкодування, протягом 10 банківських днів з дня отримання від Позивача комплекту документів на виплату страхового відшкодування. Таким чином, ВАТ "СК "Оранта-Січ" повинно було в строк до 16.02.2009р. (обраховуючи з наступного робочого дня отримання пакету документів, надісланих листом №113 від 27.01.2009р.) сплатити свою частку страхового відшкодування.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату частки страхового відшкодування у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, на його адресу була надіслана претензія №353 від 05.03.2009р., яку згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення Відповідач отримав 10.03.2009р.

Лише 30 березня 2009 року на адресу Позивача надійшов лист Відповідача №891/3831ф від 19.03.2009р., яким ВАТ "СК "Оранта-Січ" повідомило ЗАТ "СК "Добробут та Захист" про відмову у виплаті належної Відповідачу частки першої частини страхового відшкодування. Причину відмови Відповідач мотивував тим, що угон застрахованого транспортного засобу стався в наслідок грубої необережності страхувальника, що згідно з п. 7.1.3 Договору страхування не є страховим випадком.

Умовами п.10.18 договору страхування №10/17-901 від 21.01.2008р., у разі настання страхового випадку у вигляді незаконного заволодіння транспортним засобом виплата страхового відшкодування проводиться наступним чином: при порушенні кримінальної справи виплата проводиться у розмірі 30% страхового відшкодування, а решта страхового відшкодування виплачується після закінчення або зупинення досудового слідства по кримінальній справі.

30.06.2009р. страхувальнику Ільницькому В.М. було доплачено другу частину страхового відшкодування в розмірі 282.800грн., про що свідчить видатковий касовий ордер №366 від 30.06.2009р.

07.07.2009р. за вихідним №902 на адресу відповідача було надіслано повний пакет документів на виплату другої частини частки пере страхового відшкодування в розмірі 20.471грн.89коп., який відповідач отримав за поштовим повідомленням 30.07.2009р.

Як вже зазначалося вище, відповідно до 8.1 договору відповідач повинен протягом 10 банківських днів з дня отримання комплекту документів виплатити частку страхового відшкодування.

В той же час, відповідач зобов’язань щодо оплати частини частки перестрахового відшкодування на загальну суму 29.245грн.56коп. (8.773грн.67коп. (перша частка) + 20.471грн.89коп. (друга частка) не здійснив, чим порушив умови договору.

Невиконання відповідачем зобов’язань за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №39/06 від 02.10.2006р. стали підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених його прав та законних інтересів.

Заслухавши представників сторін, оцінивши надані документи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Правовідносини сторін регулюються умовами договору факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №39/06 від 02.10.2006р. та нормами чинного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В той же час, ані умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту №10/17-901 від 21.01.2008р., ані «Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)»ЗАТ "СК "Добробут та Захист" не встановлено які саме дії страхувальника або його представника можуть кваліфікуватися як «груба необережність».

Також поняття «груба необережність»не визначено «Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)»та чинним законодавством України.

Таким чином, Відповідач на свій власний розсуд дав оцінку діям представника страхувальника, отже Відповідач самостійно кваліфікував діяння довіреної особи страхувальника як «груба необережність».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог.

Факт наявності заборгованості у розмірі 29.245грн.59коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити частину частки страхового відшкодування не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 29.245грн.59коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 282грн.68коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов’язань сторони передбачили в розділі 3.3 договору.

Так, відповідно до умов п. 3.3.6 договору перестрахувальник зобов’язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за неналежне виконання умов договору за період прострочення з 16.02.2009р. по 06.04.2009р. у розмірі 282грн.68коп.

Дані вимоги заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 263грн.21коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 16.02.2009р. по 06.04.2009р. складає 263грн.21коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Суд вважає за необхідне повернути ЗАТ «Страхова компанія «Добробут та Захист»з Державного бюджету зайво сплачені витрати на інформаційне забезпечення судового процесу у розмірі 197грн.00коп. та державне мито у розмірі 8грн.81коп., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ»(69104, м.Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, код ЄДРПОУ 02307292, п/р 265044791 у Космічному відділенні ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827) на користь Закритого акціонерного товариства «Добробут та Захист»(юр.адреса: 02232, м.Київ, вул. Бальзака, 81/1; поштова адреса: 02002, м.Київ, вул. Окіпної Раїси, буд.4-Б, офіс 32, код ЄДРПОУ 31571133, п/р 26508178 в ААПБ «Аваль»в м.Київ, МФО 300335) 29.245(двадцять дев’ять тисяч двісті сорок п’ять)грн.56коп. перестрахового відшкодування, 282(двісті вісімдесят дві)грн.68коп. пені, 263(двісті шістдесят три)грн. 21коп. 3% річних, 297(двісті дев’яносто сім)грн.91коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Видати наказ.

Повернути ЗАТ «Страхова компанія «Добробут та Захист»з Державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 8грн.81коп.

Видати довідку.

Повернути ЗАТ «Страхова компанія «Добробут та Захист»з Державного бюджету зайво сплачені витрати на інформаційне забезпечення судового процесу у розмірі 197грн.00коп.

Видати довідку.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 20 листопада 2009р.