Рішення № 74213700, 24.05.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/347/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді – Світличного Р.В.,

з участю секретаря – Савич Ж.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кухітсько-Вільської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю тарного цеху за адресою: вул. Лесі Українки, 120, с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що 11 жовтня 2004 року він купив в СВК імені ОСОБА_2 тарний цех, яким по даний час відкрито, безперервно володіє, ремонтує його, оплачує електроенергію та орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля, використовував будівлю для здійснення підприємницької діяльності. 14 листопада 2012 року СВК імені ОСОБА_2, як юридичну особу припинено, а тому оформити правовстановлюючі документи є неможливим. Вважає, що набув права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю. З вказаних підстав просить позов задовольнити, залишивши за ним судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився. Згідно письмової заяви від 23 травня 2018 року просить позов задовольнити, а справу розглядати без його участі (а.с.102).

Кухітсько-Вільська сільська рада Зарічненського району Рівненської області явку повноважного представника для участі в судовому засіданні не забезпечила, відзиву не подала. В адресованій суду заяві від 22 травня 2018 року № 85/03.05 позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, справу просить розглядати без участі представника сільської ради (а.с.103).

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом імені ОСОБА_2 відбулися правовідносини купівлі-продажу будівлі тарного цеху, що на вул. Лесі Українки, 120, с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області. За придбану будівлю тарного цеху, на підставі накладної № 634 від 06 жовтня 2004 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 226 від 11 жовтня 2004 року позивачем було сплачено, а СВК імені ОСОБА_2 було отримано 8027,00 грн. за тарний цех (а.с.8-9). Дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі, а саме будівлі тарного цеху, за погодженням з начальником Зарічненської ДМДПІ, для СВК імені ОСОБА_2 було надано податковим керуючим 10 серпня 2004 року (а.с.7).

20 березня 2006 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, з видом діяльності – оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів (а.с.105). 09 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримав дозвіл № Д-7/10/07 сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Зарічненського РВ на початок роботи стрічкової пилорами (а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що будівля товарного цеху позивачем ОСОБА_1 використовувалася у підприємницькій діяльності.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стверджується припинення підприємницької діяльності позивачем ОСОБА_1 29 серпня 2011 року (а.с.106).

З рішення Кухітсько-Вільської сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 23 січня 2008 року № 186, та копій договорів оренди землі, на якій знаходяться виробничі споруди позивача від 29 січня 2008 року, 27 січня 2009 року, 26 січня 2010 року, 28 січня 2013 року, 17 лютого 2014 року, 29 січня 2015 року, 28 січня 2016 року, 13 лютого 2017 року, укладених між ОСОБА_1 та Кухітсько-Вільською сільською радою видно, що позивачем з січня 2008 року по даний час орендується земельна ділянка під будівлею товарного цеху (а.с.18-36).

З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного відділом Держгеокадастру у Зарічненському районі Рівненської області 24 січня 2017 року № 154, ОСОБА_1 визначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки під виробничими приміщеннями, площею 1350 кв.м., в сумі 110978,01 грн. (а.с.37).

З дослідженого судом договору № 323 про постачання електричної енергії від 23 червня 2009 року та рахунків за активну електроенергію вбачається, що позивачем по цей час використовується та оплачується електроенергія будівлі тарного цеху в с. Кухітська-Воля (а.с.44-93).

06 жовтня 2008 року щодо цієї будівлі позивачем було укладено договір добровільного страхування відповідальності власників або користувачів майна (а.с.95)

Рішенням виконавчого комітету Кухітсько-Вільської сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 30 листопада 2017 року № 42 будівлі тарного цеху присвоєно поштову адресу – вул. Лесі Українки, 120, с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області (а.с.10), а 01 лютого 2018 року позивачу було виготовлено технічний паспорт на тарний цех на вул. Лесі Українки, 120, с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області (а.с.11-14).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарський виробничий кооператив імені ОСОБА_2 припинений 14 листопада 2012 року, номер запису 15951170009000012 (а.с.17).

У відповідності до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно із правилами ст. 344 ЦК України, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство). По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги. По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

Перебіг строку набувальної давності починається з моменту виникнення володіння.

Факт відкритого і безперервного володіння позивачем нерухомим майном тарного цеху понад десять років об’єктивно підтверджуються наявними у справі доказами.

Враховуючи, що позивач 11 жовтня 2004 року добросовісно заволодів нерухомим майном сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_2 і продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном більше десяти років, відповідач пред’явлений позов визнає, таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак суд вважає, що наявні достатні правові підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач просить залишити за ним понесені судові витрати, суд з врахуванням ч. 3 ст. 13 ЦПК України, за якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не розподіляє судові витрати між сторонами.

На підставі ст.ст. 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, 273 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 Володимировича (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Кухітсько-Вільської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (місцезнаходження: с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області, вул. Лесі Українки, 134, код ЄДРПОУ: 04386539) про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності за набувальною давністю на будівлю тарного цеху за адресою: вул. Лесі Українки, 120, с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя: Р.В. Світличний