Рішення № 74213691, 10.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15865/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області,

в складі судді – Бердія М.А.,

при секретарі – Абашиній О.В.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об’єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та стягнення моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та стягнення моральної шкоди, в якому просить суд, визнати протиправними дії відповідача, зобов’язати відповідача зробити йому перерахунок пенсії за період починаючи з жовтня 2016 року і по даний час, та провести її коригування до розміру 8435 грн. на місяць та повернути йому недоплачені кошти, поновити індексацію починаючи з жовтня 2016 року та стягнути 1000 грн. моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з квітня 2017 року відповідач виплачує йому пенсію у меншому розмірі в зв’язку з тим, що він певний час займався викладацькою діяльністю, з тих же підстав йому знято нарахування індексації пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що обмежують його права, а тому просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду завдану неправомірними діями відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнала, з підстав викладених у запереченнях проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, з 27 грудня 2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_3 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області. Пенсія позивачу була призначена за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Розмір пенсії позивача до квітня 2017 року становив 8435,19 грн., з них: 8141,95 грн. – основний розмір пенсії, 113,88 грн. – додаткова пенсія, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, 179,36 грн. – індексація.

18 квітня 2017 року позивач отримав смс-повідомлення про надходження на його рахунок пенсії в меншому ніж зазвичай розмірі - 7017 грн. Про зменшення пенсії та про причини виплати її у меншому розмірі позивача ніхто не повідомляв.

20 квітня 2017 року він звернувся до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про перерахування йому пенсії та долучив наступні документи: Наказ №72 від 13.10.2016 року про прийняття його з 17.10.2016 року на умовах погодинної оплати праці старшим викладачем інституту післядипломної освіти НУВГП для проведення навчальних занять з обсягом навчального навантаження до 240 год.; Наказ №14 від 06.03.2017 року про звільнення з посади з 03.03.2017 року за власним бажанням; довідку НУВГП від 03.03.2017 року в якій зазначено, що відповідно до табеля оплати навчальної роботи з погодинного фонду аудиторні заняття були проведені 19.10.2016 року – 6 год., 26.10.2016 року – 6 год. 14.11.2016 року – 8 год., 24.11.2016 року – 8 год., 01.12.2016 року – 8 год., 03.12.2016 року – 8 год., 13.12.2016 року – 8 год. Кількість відпрацьованих годин 52 год.

Як вказано в позовній заяві, в ОСОБА_3 об’єднаному управління Пенсійного фонду України Рівненської області позивачу пояснили, що зменшення пенсії відбулося в зв’язку з тим, що він займався оплачуваною викладацькою діяльністю, тобто був працевлаштований, про факт працевлаштування управління не повідомив, а тому виникла переплата пенсії за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року.

Таким чином, з квітня 2017 року позивачу нараховувалася пенсію у меншому розмірі, а саме за квітень 2017 року – 7017,46 грн. за травень 2017 року – 5613,97 грн., за червень 2017 року – 5613,97 грн., за липень 2017 року – 6604,66 грн., за серпень 2017 року – 6604,66 грн., за вересень 2017 року – 7631,42 грн., що стверджується випискою з пенсійного рахунку позивача у АБ «Укргазбанк» від 01.10.2017 року.

Як вказано в запереченнях на позовну заяву, ОСОБА_1 своєчасно не повідомив управління про своє працевлаштування, а тому як наслідок йому була надміру виплачена пенсія, оскільки його пенсія індексувалась як непрацюючому пенсіонеру в розмірі 179,36 грн. щомісяця. Листом від 06.06.2017 року №2892/03-04 управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області про факт виникнення переплати пенсії за період з 17.10.2016 року по 31.03.2017 року в розмірі 6656,12 грн. внаслідок несвоєчасного повідомлення про працевлаштування. ОСОБА_3 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області було ухвалено рішення про утримання надміру виплачених ОСОБА_1 сум пенсій від 18.09.2017 року №22 в розмірі 20% від розміру місячної пенсійної виплати починаючи з 01.05.2017 року.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до положень ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов’язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02 березня 2015 року запроваджено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911 в 2016 році продовжено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, а саме в період роботи працюючим пенсіонерам виплачується 85% призначеного розміру пенсії.

Відповідно до п. 5 Положення «Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 р. за N 76, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт. Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку по основній роботі не враховується, крім випадків, передбачених пунктом 10 цього положення.

Згідно п. 10 Положення, заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку: вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох).

Відповідно до п. 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

Як вбачається з наданих суду письмових доказів позивач по справі викладав в одному навчальному закладі – Інституті післядипломної освіти НУВГП на умовах погодинної оплати праці з обсягом навчального навантаження до 240 год. на рік, а тому його викладацька діяльність не є сумісництвом, запис до трудової книжки не здійснювався, оплата відбувалась за фактично виконану роботу.

Крім того, протягом січня-березня 2017 року табелі оплати навчальної роботи з погодинного фонду на ОСОБА_1 в бухгалтерію університету не подавались, нарахування коштів за виконану роботу не проводилось.

Щодо позовної вимоги позивача про поновлення йому індексації починаючи з жовтня 2016 року, суд зазначає наступне:

Як вказано в запереченнях на позовну заяву та підтверджено позивачем в судовому засіданні, пенсія у зменшеному розмірі позивачу почала виплачуватися з квітня 2017 року, а не з жовтня 2016 року, тобто до квітня 2017 року позивач отримував пенсію з нарахованою йому індексацією в розмірі 179,36 грн.

Крім того, покликання позивача на листи Пенсійного Фонду України від 03.01.2012 року №63/0240 від 16.08.2012 року та від 16.08.2012 року №19215/02-40, в яких вказано, що за період роботи менше місяця (у даному випалку 52 год. - 7 днів) виплата коду 827 не припиняється, не заслуговують на увагу суду, оскільки лист Пенсійного фонду України це документ внутрішнього користування, який носить роз’яснюючий та рекомендаційний характер.

А тому позовна вимога позивача про поновлення йому індексації починаючи з жовтня 2016 року до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1000 грн. суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В позовній заяві позивач вказує, що протиправними діями відповідача завдано шкоду його моральному здоров’ю, оскільки за період поновлення його прав його життя було перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, переживаннях, що негативно вплинуло на його психоемоційний стан суд вважає недоведеним. За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди відсутні, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення частково, в частині визнання дій ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області протиправними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період починаючи з квітня 2017 року і по даний час, та провести її коригування до розміру 8435 грн. на місяць та повернути ОСОБА_1 недоплачені кошти. В задоволенні інших позовних вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1,5 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому з бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 263, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 33025, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305, місцезнаходження: 33001, м. Рівне вул. Яворницького,34) про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та стягнення моральної шкоди – задоволити частково.

Визнати дії ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області протиправними.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з квітня 2017 року і по даний час, та провести її коригування до розміру 8435 грн. на місяць та повернути ОСОБА_1 недоплачені кошти.

В задоволенні інших позовних вимог позивачу - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_4А