Постанова № 7421149, 04.12.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5985/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.

суддів Романченко Є.Ю.

Черноліхова С.В.,

при секретарі - Вітковській Т.С.

з участю представника позивача Галицького Г.І.,

Полонського В.Л.

представника відповідача ЯремчукаО.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго"

до ДПІ у м.Житомирі

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що в період з 07.11.03р. по 18.11.03р. працівниками Житомирської ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ у м. Житомирі, проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Полісся-Енерго" по здійснених взаєморозрахунках з ПП "Виток" за період з 01.10.01р. по 31.12.01р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.03р. №54/26-2/5910/30672955/14 (а.с.8-13).

Вказана перевірка проведена додатково до акту документальної перевірки №12/26-2/14 від 14.06.02р. (а.с.46-53) та відповідно до матеріалів справи господарського суду Житомирської області про визнання недійсною угоди, укладеної між ПП "Виток" та ТОВ "Полісся-Енерго" (рішення господарського суду від 23.10.03р. по справі №1/72"Д").

За висновком акта перевірки від 18.11.03р. №54/26-2/5910/30672955/14 (а.с.8-13) ТОВ "Полісся-Енерго" порушено вимоги підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість в жовтні 2001 року на 481666,67грн.

Крім того, позивачем порушено вимоги пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого платником занижено податок на прибуток за ІV квартал 2001р. на 722,5тис.грн.

За результатами перевірки, на підставі акта перевірки від 18.11.03р. №54/26-2/5910/30672955/14, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №3600/26-0/63854 від 18.11.03р. (а.с.14) про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 933333,34грн., в тому числі 481666,67грн. основний платіж та 481666,67грн. штрафні санкції;

- №3599/26-0/63855 від 18.11.03р. (а.с.15) про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1445000грн., в тому числі 722500грн. основний платіж та 722500грн. штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, згідно рішення ДПА у Житомирській області від 29.12.03р. №11327/Г-С/25-009 про результати розгляду скарги (а.с.17-20), залишено без змін податкове повідомлення-рішення №3599/26-0/63855 від 18.11.03р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1445000грн., та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №3600/26-0/63854 від 18.11.03р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 240833,34грн.

На підставі рішення ДПА у Житомирській області від 29.12.03р. №11327/Г-С/25-009 про результати розгляду скарги Житомирською ОДПІ було прийняте нове податкове повідомлення-рішення №3600/26-0/63854/2 від 31.12.03р. (а.с.16) про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 722500,00грн., в тому числі 481666,67грн. основний платіж та 240833,33грн. штрафні санкції.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що вони прийняті на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях посилається на те, що відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі.

Зазначає, що відповідно до рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.01.2004 року позов Пивоварова М.І. задоволено: визнано установчі документи ПП "Виток", а саме статут підприємства та свідоцтво платника податків недійсними з моменту їх складання. Крім того, ДПІ у м. Дніпродзержинську актом від 29.12.2005 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано свідоцтво платника ПДВ за №03317962.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази та дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку , що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи (акт перевірки від 18 листопада 2003 року №54/26-2/5910/30672955/14) працівниками Житомирської ОДПІ на підставі посвідчень від 7 листопада 2003 року №593/26-0 та №594/26-0, з врахуванням вимог пункту 3 "а" Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" проведена перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" по взаєморозрахунках з приватним підприємством "Виток" (м. Дніпродзержинськ) за період з 1 жовтня 2001 року по 31 грудня 2001 року.

В акті перевірки від 18 листопада 2003 року №54/26-2/5910/30672955/14 зазначено, що рішенням Господарського суду від 23 жовтня 2003 року по справі №1/72"Д" (а.с.21-23) договір від 14 вересня 2001 року без номера, укладений між ТОВ "Полісся-Енерго" та ПП "Виток" (м. Дніпродзержинськ), визнано недійсним.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.2002 року по справі №1/72"Д" в позові Житомирської ОДПІ до Приватного підприємства "Виток" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" про визнання недійсним договору від 14.09.2001 року, укладеного між ПП "Виток" та ТОВ "Полісся-Енерго" - відмовлено.

Згідно рішення господарського суду Житомирської області від 23.10.2003р. по справі №1/72"Д" задоволено заяву Житомирської ОДПІ про перегляд рішення господарського суду від 04.10.2002р. за ново виявленими обставинами. Рішення господарського суду від 04.10.2002р. у справі №1/72”Д” скасовано за ново виявленими обставинами та визнано договір від 14.09.2001р. укладений між ПП "Виток” та ТОВ "Полісся-Енерго” недійсним.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.06р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 23 жовтня 2003 року у справі №1/72"Д" скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Житомирської ОДПІ про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 04 жовтня 2002 року по справі №1/72"Д" за ново виявленими обставинами залишено без задоволення.

Отже, рішення господарського суду Житомирської області від 04.10.2002 року є чинним.

Оскільки рішення господарського суду Житомирської області від 23.10.2003р. по справі №1/72"Д" скасоване, донарахування податків та застосування штрафних санкцій на його підставі є неправомірним.

На підставі вказаного договору ТОВ "Полісся-Енерго" по накладній від 5 жовтня 2001 року №83 отримало та оприбуткувало по бухгалтерському обліку в жовтні 2001 року товар, а саме: відводи стальні ОКШ90гр.1420(25.2)-7.5-06-VІ в кількості 8 штук по ціні з ПДВ 224453грн.; відводи стальні ОКШ45гр.1420(25.2)-7.5-06-VІ в кількості 4 штуки по ціні з ПДВ 170408грн.; ємності для конденсату V=5м.кубРТСТ в кількості 2 штуки по ціні з ПДВ 206372грн., всього на загальну суму - 2890000грн., у тому числі ПДВ - 481666грн.67коп.

Як вказано в акті перевірки, податкову накладну по придбанню у приватного підприємства "Виток" товару на загальну суму 2890000 грн., директор підприємства не надав.

Викладені в акті перевірки обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Як свідчить акт перевірки №12/26-2/14 від 14.06.02р. (а.с.46-53), працівниками Житомирської ОДПІ в період з 17.05.02р. по 14.06.02р. була проведена перевірка дотримання податкового законодавства ТОВ "Полісся-Енерго" за період з 01.02.00р. по 31.03.02р., тобто за період, в якому позивачем був придбаний товар у ПП "Виток" (05.10.01р.).

Згідно зазначеного акта перевірки будь-яких порушень податкового законодавства щодо операції по придбанню позивачем у ПП "Виток" товару на загальну суму 2890000 грн. виявлено не було.

Додаткова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.03р. №54/26-2/5910/30672955/14 (а.с.8-13) та прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення, проводилась в приміщенні податкової інспекції без повторного перегляду первинних бухгалтерських документів та за відсутності директора ТОВ "Полісся-Енерго".

При складанні акта перевірки від 18.11.03р. документи підприємства повторно не перевірялись, перевіряючі керувалися рішенням господарського суду Житомирської області про визнання недійсною угоди між ПП "Виток" та ТОВ "Полісся-Енерго".

Всі вищевикладені обставини свідчать про необґрунтованість висновків, викладених у акті перевірки від 18.11.2003р. №54/26-2/5910/30672955/14, а тому прийняті на підставі таких висновків оспорюванні податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Посилання відповідача на не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів контрагента позивача вже після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету іншими контрагентами позивача є помилковим.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції до 25 березня 2005 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг) (редакція до 25 березня 2005 року).

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача податкової накладної, яка не мала недоліків.

На момент здійснення господарської операції продавець був в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність за несплату податків продавцем.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 За кону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 цього ж Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Крім того, згідно абзацу четвертого п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається, якщо зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. До анулювання реєстрації юридична особа має право та зобов'язана, у випадках встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах.

Твердження позивача про те, що ТОВ "Полісся-Енерго" в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) включено до складу валових витрат за ІV квартал 2001 року 2408,3 тис. грн. без наявності підтверджуючих первинних документів також є безпідставним.

Про дійсність відносин між ПП "Виток" та ТОВ "Полісся-Енерго" свідчить той факт, що в подальшому дане обладнання було згідно договору № 110 від 14.09.2001 р. ТОВ "Полісся-Енерго" продано ВАТ "Житомиргаз". Факт отримання даного товару: відводів стальних ОКШ90гр.1420(25.2)-7.5-06-VІ в кількості 8 штук по ціні з ПДВ 224453грн.; відводів стальних ОКШ45гр.1420(25.2)-7.5-06-VІ в кількості 4 штуки по ціні з ПДВ 170408грн.; ємності для конденсату V=5м.кубРТСТ в кількості 2 штуки по ціні з ПДВ 206372грн., всього на загальну суму - 2890000грн., у тому числі ПДВ - 481666 грн.67коп. підтверджується накладною та податковою накладною, товар був оприбуткований по бухгалтерському обліку ВАТ "Житомиргаз" та були проведені розрахунки за отриманий товар з продавцем.

Відповідні розрахунки між ТОВ "Полісся-Енерго" та ВАТ "Житомиргаз" були проведені в повному обсязі, що підтверджується проміжним актом КРУ в Житомирській області від 2.04.2003 р., довідками ВАТ "Житомиргаз", податковою накладною № 331 від 10.10.2001 р., накладною № 331 від 10.10.2001 року, картками складського обліку ВАТ "Житомиргаз" отриманих товарів, актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Полісся-Енерго" та ВАТ "Житомиргаз" за період з 1.01.2007-31.10.2007 р., випискою з особового рахунку ТОВ "Полісся-Енерго" за 2.11.2007 р., в якому зазначена сума, що була перерахована ВАТ "Житомиргаз" за отримані товари. Договір між ТОВ "Полісся-Енерго" та ВАТ "Житомиргаз" рішенням господарського суду Житомирської області від 8.09.2006 р. визнаний чинним.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт реалізації ТОВом "Полісся-Енерго" ВАТ "Житомиргаз" товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП "Виток".

Всі вищевикладені обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість висновків , викладених у акті перевірки від 18.11.03р. №54/26-2/5910/30672955/14, а тому прийняті на підставі таких висновків оспорюванні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Позивач має право на відшкодування понесених судових витрат в сумі 85 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись Законами України „Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 3600/26-0/63854 від 18.11.2003 р., № 3599/26-0/63855 від 31.12.2003 р., № 3600/26-0/63854/2 від 31.12.2003 р.

Відшкодувати за рахунок Державного бюджету України 85 грн. понесених судових витрат ТОВ "Полісся-Енерго".

           Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

судді: Є.Ю.Романченко

С.В.Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 09 грудня 2009 р.