Вирок № 74209973, 22.05.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/354/18

Провадження № 1-кп/653/226/18

ВИРОК

іменем України

22 травня 2018 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Митрохіної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12017230140002100 від 13 вересня 2017 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 2017 року з діагнозом: синдром опіоїдної залежності, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого:

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 01 грудня 1994 року за ч.1 ст. 101 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 19 червня 2001 року за ч.1 ст. 222 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України звільнено з випробувальним терміном на три роки, штраф 170 гривень;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2003 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік до вироку Генічеського районного суду Херсонської області від 19 червня 2001 року, всього 4 роки ІТК;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 12 січня 2009 року за ч.2 ст. 309 КК України до одного року шісти місяців позбавлення волі;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 12 квітня 2012 року за ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України до шісти років шісти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 18 липня 2013 року за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України до шісти років шісти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 09 грудня 2013 року за ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 321 КК України до шісти років шісти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Гальченка В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в квітні місяці 2017 року біля ставку в полі, поблизу с. Чонгар, Генічеського району, Херсонської області при невстановлених слідством обставинах, придбав (знайшов) конструктивно оформлений в корпусі оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 заряд вибухової речовини - тротил з бойовим підривачем типу УЗРГМ до ручних гранат, який споряджений ініціюючою вибуховою речовиною ТНРС та бризантною вибуховою речовиною підвищеної потужності ТЕН або гексоген, що являється вибуховим пристроєм, яка у відповідності до висновку вибухово-технічної експертизи № 90-ВТ від 27.09.2017 року, у своїй сукупності, утворює бойову оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є вибуховим пристроєм та відноситься до категорії-боєприпасів військового призначення та якому було достовірно відомо, що це є бойовим припасом переніс за місцем свого мешкання за адресою: Херсонська область Генічеський район с. Чонгар вул. Т.Шевченко, буд. №47, де зберігав його без передбаченого законом дозволу.

13 вересня 2017 року о 18 годині 30 хвилин в ході особистого огляду ОСОБА_1 на території опорного пункту громадського порядку, розташованого по вул. Гагаріна, 15 в с. Чонгар Генічеського району Херсонської області працівниками поліції в правій кишені куртки був виявлений та вилучений вищевказаний бойовий припас, який зберігав при собі без будь- якої мети.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України – носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

22 травня 2018 року між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз’яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з’ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судової вибуховотехнічної експертизи в сумі 2379,52 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 травня 2018 року між прокурором Генічеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017230140002100.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. У відповідності до п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п.2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ:тротил з бойовим підривачем типу УЗРГМ до ручних гранат, який споряджений ініціюючою вибуховою речовиною ТНРС та бризантною вибуховою речовиною підвищеної потужності ТЕН або гексоген, що являється вибуховим пристроєм, яка у відповідності до висновку вибухово-технічної експертизи № 90-ВТ від 27.09.2017 року, у своїй сукупності, утворює бойову оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є вибуховим пристроєм та відноситься до категорії-боєприпасів військового призначення, який переданий на зберігання до КРЗД Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області– знищити.

Судові витрати за проведення судової вибуховотехнічної експертизи в сумі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев’ять) грн. 52 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: УДКСУ у м.Херсоні 24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, рахунок отримувача: 31118115700002.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_5