Постанова № 7420987, 01.12.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7631/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.,

при секретарі - Вітковській Т.С.

з участю представника позивача Красуленко Л.М.

представників відповідача Кириченко А.Л.

Корчинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишів Гранітбуд"

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач ТОВ "Коростишів Гранітбуд" звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000292340/0 від 23.06.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71321 грн. та № 0000352340/0 від 26.08.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13334 грн.

Свою правову позицію позивач обґрунтував тим, що відповідач безпідставно визнав, що в порушення вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" віднесені до податкового кредиту суми ПДВ, які підтверджені неналежним чином оформленими податковими накладними. Під час перевірки працівникам ДПІ були наданий оригінал податкової накладної, однак вона не була прийняті до уваги. Також відповідачем помилково зазначено, що фірми-контрагент не знаходиться за юридичною адресою. Щодо вимог про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення № № 0000352340/0 від 26.08.2009 року позивач вважає, що в зв'язку з тим, що їх підприємство було зареєстровано в ДПІ як платник податку на додану вартість в лютому 2008 року, то відповідно вони повинні були подавати податкову декларацію за березень 2008 р., що ними і було зроблено.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення. Свою правову позицію обґрунтували тим, що позивач незаконно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. В лютому 2008 року позивач на розрахунковий рахунок отримав передоплату в сумі 200000 грн., а тому вони повинні були віднести до податкового зобов'язання ПДВ саме в лютому 2008 р., а не в березні 2008 р., а тому позивачу правомірно були нараховані штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 5 вересня 2008 року між позивачем та ТОВ "Лебідьбуд" був укладений договір будівельного підряду. В жовтні 2008 року був складений акт приймання виконаних робіт, в якому була визначена вартість 271950 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45325 грн. Виконавцем -ТОВ "Лебідьбуд" 13 жовтня 2008 року була видана податкова накладна № 4573 на вказану суму. Дана податкова накладна була зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних.

Коростишівською МДПІ протягом періоду з 27.04. по 9.06.2009 року проведено планову комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 16 червня 2009 року N 180/01-13/23/35006755 із висновком про порушення позивачем підпункту 7.2.6, 7.3.1.,7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

На підставі акта прийнято:

1. податкове повідомлення-рішення № 0000292340/0 від 23.06.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71321 грн., в тому числі 45325 грн. за основним платежем та 25996 грн. за штрафними/фінансовими/ санкціями.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 26.08.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 13334 грн.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Закон (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"), не дозволяє включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що видана ТОВ "Лебідьбуд" податкова накладна від 13 жовтня 2008 року N 4573 на суму 271950 грн., у тому числі ПДВ - 45325 грн. відповідає вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , оскільки включає необхідні реквізити , а тому вказана у них сума правомірно внесена позивачем до податкового кредиту.

Доводи відповідача щодо не надання під час перевірки позивачем оригіналу вищевказаної податкової накладної є безпідставними, так як під час судового засідання ці документи були оглянуті судом і приєднані до справи, і контролюючим органом не спростовані твердження позивача, що саме ці документи надавались перевіряючим.

Також є безпідставними твердження відповідача про незаконність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ через те, що ТОВ "Лебідьбуд" відсутнє за юридичною адресою.

Судом встановлено, що ТОВ "Лебідьбуд" на дату складання податкової накладної було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності, його державна реєстрація не скасовувалась, підприємство володіло статусом платника податку на додану вартість. Відтак слід вважати, що спірна сума ПДВ віднесена позивачем до податкового кредиту у відповідності з приписами п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкової накладної, яка відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Тому, за обставин, коли витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленою податковою накладною, порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не вбачається, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення № 0000292340/0 від 23.06.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71321 грн., в тому числі 45325 грн. за основним платежем та 25996 грн. за штрафними/фінансовими/ санкціями.суд визнає не чинним і скасовує.

Що стосується нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000352340/0 від 26.08.2009 р., слід зазначити наступне.

13.02.2008 року на рахунок позивача надійшло 200000 грн. від ВАТ "МХП" за кріплення для улаштування граніту, в тому числі і ПДВ 33333,33 грн.

Відповідно до пп. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В порушення вищевказаних вимог Закону позивачем занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2008 року. Позивач вказане податкове зобов'язання відобразив в березні 2008 року.

Відповідно до пп. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідачем до позивача була застосована штрафна санкція в сумі 13334 грн., що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 26.08.2009 р. суд не вбачає.

Керуючись Законами України „Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000292340/0 від 23.06.2009 року.

В задоволенні позовної вимоги в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 26.08.2009 р. відмовити за безпідставністю.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 03 грудня 2009 р.