Постанова № 74208874, 22.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4033/18

Номер справи місцевого суду: 520/14858/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2018 року про зустрічне забезпечення позову ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсними фіктивних договорів купівлі-продажу, третя особа: відділ з питань забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,

встановив:

04 грудня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою про визнання недійсними фіктивних договорів купівлі-продажу наступних об’єктів нерухомості:

земельну ділянку площею 0,0988 га, розташовану в м. Одесі, на вул. Купріна, 1/18, кадастровий номер: 5110136900:27:011:0139;

земельну ділянку площею 0,0971 га, що розташована в м. Одесі, на вул. Купріна 1/17, кадастровий номер: 5110136900:27:011:0140.;

житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Купріна 1/17, 18, який складається в цілому з будинку під літ."А", загальною площею 773,8 кв.м, житловою площею 199,3 кв.м, та господарських будівель: гаражу літ. "Б", альтанки під літ. "В".

Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані об’єкти нерухомості.

Свою заяву ОСОБА_3 обрунтовувала тим, що при укладанні оспорюваних правочинів були порушені права неповнолітніх дітей, фактично відповідачі привласнили кошти ОСОБА_3, безпідставно ними користуються, ігноруючи права позивача та її дітей, оскільки відповідачі можуть розпорядитись спірним майном, що значно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 надав до суду заяву та просив у разі вжиття заходів забезпечення позову, застосувати зустрічне забезпечення, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок Київського районного суду м.Одеси грошові кошти в розмірі 6 489 800 грн. в 10-дений термін із наданням підтверджуючих документів, оскільки позивачка не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання чи місцезнаходження на Україні та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування збитків відповідача.

Представник ОСОБА_8 – ОСОБА_12 просив у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити, у разі задоволення заяви, просив також застосувати зустрічне забезпечення.

Представник ОСОБА_3 у задоволенні заяви ОСОБА_9 про вжиття зустрічного забезпечення просив відмовити.

ОСОБА_10 та 3-я особа: представник Київської райадміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, до судового засідання не з’явились.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2018 року заяву представника ОСОБА_3 – ОСОБА_13 про забезпечення позову – задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_9, а саме: на земельну ділянку площею 0,0988 га, розташовану в м. Одесі на вул. Купріна, 1/18, кадастровий номер: 5110136900:27:011:0139; на земельну ділянку площею 0,0971 га, що розташована в м. Одесі на вул. Купріна 1/17, кадастровий номер: 5110136900:27:011:0140.; на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Купріна 1/17, 18, який складається в цілому з будинку під літ."А", загальною площею 773,8 кв.м, житловою площею 199,3 кв.м та господарських будівель: гаражу літ. "Б", альтанки під літ. "В".

Заяву представника ОСОБА_9 – ОСОБА_11 – задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце знаходження: 1190 Wien Wien Wienberggasse, 98/2, внести протягом 10 днів на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області (№ рахунку 37317035005435, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 26302945, Банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО – 820172) грошові кошти в розмірі 6 488 900 грн., в якості забезпечення відшкодування збитків відповідача відповідно до вимог ст. 154 ч.4 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_13 ставить питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_9 – ОСОБА_11 про зустрічне забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У відповідності до ч.13 ст.7, п.5 ч.1 ст. 353 ЦПК України колегія суддів розглядає дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, як то було визначено ухвалою суду при відкритті провадження у справі (а.с.30-35).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Так, оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2018 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову та заяву відповідача ОСОБА_9 про вжиття зустрічного забезпечення було задоволено у повному обсязі.

Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що у сторін відсутній спір щодо розміру зустрічного забезпечення. Апелянт не оскаржує розмір зустрічного забезпечення, а заперечує проти застосування зустрічного забезпечення в цілому.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Позивач не надав пропозицій щодо зустрічного забезпечення та заперечував проти його застосування в цілому.

Надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення при поданні заяви про забезпечення позову є обов’язковим.

Таким чином, оскільки позивач не запропонував пропозицій по зустрічному забезпеченню, суд на підставі ч. 5 ст. 154 ЦПК України самостійно визначив розмір зустрічного забезпечення, з урахуванням обставин справи.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оскільки на момент подання позову та вжиття заходів забезпечення позову неможливо встановити розмір можливих збитків, то об’єктивним критерієм може стати вартість спірного майна, із чого і виходив суд першої інстанції.

Щодо розміру зустрічного забезпечення позову суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Зі змісту оспорюваних позивачем договорів купівлі-продажу від 23.03.2017 року, предметом яких є житловий будинок та дві земельні ділянки, вбачається, що загальна договірна вартість майна складає 6 488 900 грн.

При цьому, в матеріалах справи наявна розписка від 14.04.2017 року про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_8 грошових коштів, у тому числі від продажу спірного житлового будинку та двох земельних ділянок на суму 342 000 євро та 63 000 дол. США, що на дату складення розписки становило приблизно еквівалент 11,6 млн. грн.

Разом з тим, апелянт ОСОБА_3 у власному позові не погоджується з оцінкою спірного майна та за попереднім власним розрахунком, що підтверджений ретроспективними звітами про оцінку нерухомого майна, посилається на те, що вартість двох земельних ділянок становить 11 525 461 грн., а вартість житлового будинку становить 12 664 198 грн. (а.с. 1, 2). Отже, за власним розрахунком позивача, вартість спірного майна (ціна позову) становить близько 35,7 млн. грн.

При цьому, з оскаржуваної ухвали районного суду вбачається, що розмір зустрічного забезпечення визнаний судом на мінімальному рівні, підтвердженому матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з обставин справи, застосування зустрічного забезпечення було обов’язковим. Відповідно до ч. 3 ст. 143 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Із позовної заяви вбачається, що адресою постійного проживання позивача ОСОБА_3 є адреса у м. Відні (Австрія) - 1190, Wien, Wien Wienberggasse, 98/2.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2017 р. по справі №520/6492/17, винесеного за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не мешкає у житловому будинку №1/17 (на цей час №1/17,18) по вулиці Купріна, в місті Одесі, з 2013 року. Зазначений висновок суду узгоджується з відповіддю Державної прикордонної служби України, з якої вбачається, що ОСОБА_3 за останні 5 років перебувала на території України з 21.12.2013 року по 07.02.2014 року, тобто, 1,5 місяці.

Наявною у справі довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 29.12.2017 р. підтверджено, що позивача знято з реєстрації за попереднім місцем реєстрації за адресою: м. Одеса, вул. Купріна, №1/17,18.

Відомості про наявність нерухомого майна у ОСОБА_3 на території України відсутні, зареєстроване місце проживання або перебування також відсутнє.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правомірний висновок про те, що застосування зустрічного забезпечення в силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України є обов’язковим по даній справі.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали районного суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала районного суду в оскаржуваній частині в повній мірі відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у повній відповідності до вимог процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_13 слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу районного суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 В.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2018 року про зустрічне забезпечення позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_14

ОСОБА_2