Постанова № 74208872, 18.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/412/18

Номер справи місцевого суду: 495/4672/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області за участю заінтересованої особи ПАТ „АБ „Південний”,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний» – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року та ухвалити судове рішення про задоволення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця у повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 08 травня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.05.2016 року виселено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з житлового будинку за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кропивницького,24-а.

На виконання даного рішення суду, 28.02.2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 495/7707/15-ц про виселення ОСОБА_3 з житлового будинку за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кропивницького,24-а.

Так, в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист № 495/7707/15-ц, виданий 28.02.2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про «Виселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового будинку, загальною площею 425,6 кв.м, житловою 110,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кропивницького, буд. 24-а».

15.05.2017 року в порядку ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача – ПАТ «АК «Південний», відкрито виконавче провадження ВП № 53981856, про що 22.05.2017 року винесена відповідна постанова, копія якої рекомендованою кореспонденцією направлена сторонам виконавчого провадження.

До вищевказаної заяви стягувач – ПАТ «АБ «Південний», додав меморіальний ордер № 740 від 28.04.2017 року, як підтвердження сплати авансового внеску.

Проте, саме з підстави відсутності квитанції про сплату авансового внеску, ОСОБА_2 вважає, що державним виконавцем, за відсутності правових підстав, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53981856.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до положень ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», однією з підстав для повернення органом державної виконавчої служби виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є ненадання останнім підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем при прийнятті рішення щодо відкриття виконавчого провадження було встановлено, що відповідно до виписки Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі встановлено 28.04.2017 року на рахунок Відділу зараховані кошти від стягувача - ПАТ «АБ «Південний», як авансовий внесок на примусове виконання виконавчого документу по справі № 495/7707/15-ц про виселення ОСОБА_2 (а.с.39).

З урахуванням встановлених обставин та наведених норм права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53981856 від 22.05.2017 року державним виконавцем Відділу була винесена із дотриманням вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині, які являються аналогічними поданій скарзі , були предметом дослідження в суді першої інстанції , яким надано судом належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності скаржника та державного виконавця, є неспроможними з огляду на те, що ОСОБА_2, та її представник – ОСОБА_4, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, однак у судове засідання не з’явилися та не зазначили поважності причин неявки до суду (а.с.22, 31, 37, 48, 54, 62, 65, 72).

Представник суб’єкта оскарження в судове засідання не з'явилася, але надіслав до суду заперечення, відповідно яких просив в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити та розглянути справу за його відсутності (а.с.41-43).

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Крім того, відповідно ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,–

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області за участю заінтересованої особи ПАТ „АБ „Південний”– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Н.А. Кононенко

ОСОБА_5