Постанова № 74208826, 16.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1365/18

Номер справи місцевого суду: 500/1035/13-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Драгомерецького М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дрішлюка А.І.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 «УДП» - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу заапеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про поворот виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення компенсації за невикористані відпустку та вихідні дні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі - ОСОБА_5 «УДП») звернулось до суду із заявою про поворот виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2013р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 «УДП» в частині стягнення грошової суми в розмірі 16 876,88 гривень – компенсації за невикористані відпустки та вихідні дні, та 1500 гривень - витрати на правову допомогу.

Свою заяву обґрунтувало тим, що ОСОБА_7 двічі: 19.02.2013 та 20.02.2017 р.р. звертався до суду із позовною заявою та заявою про видачу судового наказу про стягнення, зокрема суми 16 876,88 гривень – компенсації за невикористану відпустку та вихідні дні за однією й тою ж самою довідкою ОСОБА_5 «УДП» про заборгованість заробітної плати перед ОСОБА_3. За судовими рішеннями по вказаним заявам останній двічі отримав одну й ту ж суму заборгованості - 16 876,88 гривень – компенсації за невикористану відпустку та вихідні дні. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.06.2016р. рішення суду першої інстанції в частині стягнення 16 876,88 гривень – компенсації за невикористану відпустку та вихідні дні та витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 гривень – скасовано.

При цьому, ОСОБА_5 «УДП» вважає, що зазначена сума має бути повернута відповідачу, оскільки була двічі стягнута через те, що позивач ОСОБА_3 повідомив суду завідомо неправдиві відомості, оскільки позовні вимоги обґрунтовував однією і тією ж самою довідкою про наявність заборгованості, яка стала підставою ухвалення судом рішення про стягнення цієї суми та винесення судового наказу про стягнення тієї ж суми заборгованості.

Представник стягувача ОСОБА_3 – ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 «УДП» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заперечення на апеляцію, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заяви про поворот виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у повороті виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2013р. про стягнення компенсації відпускних та вихідних днів, середнього заробітку у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для повороту виконання рішення суду є його скасування у випадку встановлення ознак підроблення документів чи завідомо неправдивих відомостей позивача, що покладені в основу рішення. Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 13.06.2016р. рішення суду першої інстанції змінено не у зв’язку з встановленням повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей, що покладені в основу судового рішення.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року у справі №13-рп/2011 поворот виконання рішення – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Отже, поворот виконання – це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч.2 ст.445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Встановивши, що зміна рішення суду, внаслідок якої позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені у меншому розмірі ніж відбулося виконання, не була пов’язана з повідомленням позивачем завідомо неправдивих відомостей та рішення суду не ґрунтувалося на підроблених документах, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 «УДП» зводяться до аналізу та правового обґрунтування рішення апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2016 року, однак в данних судових рішеннях не було встановлено, що факту підробки доказів або недобросовісності позивача ОСОБА_3.

Так рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2016 року було скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 «УДП» 16 876,88 гривень на користь ОСОБА_3 у зв’язку із відсутністю правових підстав для задоволення цих вимог.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ця ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» залишити без задоволення, ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено: 23 травня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_9

ОСОБА_2