Рішення № 74207454, 23.05.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/286/18

Номер провадження 2/404/1471/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді –Панфілової А.В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 37634, 25 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 08.09.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір згідно якого останній отримав кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Відповідач станом на 27.12.2017 р. порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму- 37634, 25 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту -2878,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 29387,02, 95 грн., заборгованість по пені та кімісії- 3100 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1768, 30 грн. та просить стягнути сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.

До судового засідання представником позивача надано клопотання про розгляд справи без їх участі та підтримку позовних вимог (а. с. 40 ).

До судового засідання відповідачем надано заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої стверджується, що ПАТ КБ "Приватбанк" 08 вересня 2011 року надано послугу у вигляді видачі пластикової платіжної картки строком дії 2 (два) роки і встановлення кредитного ліміту на таку платіжну картку у розмірі до 2000 (двох) тисяч гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 процента у рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення який відповідає строку дії картки тобто 2 (два) роки.

Отримавши 08 вересня 2011 року платіжну картку ПАТ КБ "Приватбанк", активно користувався до закінчення 2 (двох) річного строку дії такої картки, а саме до 08 вересня 2013 року.

З 08 вересня 2013 року будь які послуги від ПАТ КБ "Приватбанк" отримувати припинив, відносини розірвав та платіжну картку повторно не отримував.

З 08 вересня 2013 року повідомлень від ПАТ КБ "Приватбанк" про існування заборгованості чи вимоги позивача про досудове врегулювання проблемної заборгованості, належним чином не вручалось.

Про утворення заборгованості стало відомо зі змісту позовної заяви.

З посиланням на статтю 267 Цивільного кодексу України просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Згідно ст.223 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі.

Судом встановлено наступні факти.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення договору б/н від 08.09.2011 року ( а.с.9-32).

Згідно позовних вимог та довідки (а.с.2-4, 5-10 ) заборгованість станом на 27.12.2017 р. - 37634, 25 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту -2878,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредиом – 29387,02, 95 грн., заборгованість по пені та кімісії- 3100 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1768, 30 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ ОСОБА_2 банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Відповідачем було підписано Анкету- Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У Анкеті-Заяві ( а.с. 7) від 08.09.2011 року зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку, щодо задоволення позову повністю, оскільки відповідач не заперечує факту отримання кредиту , його умов та не спростовує розрахунку заборгованості, заявляючи лише про застосування наслідків пропуску позовної давності.

При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором та протягом певного часу виконував умови договору належним чином в тому числі і після 08.09.2013 року.

Так , сплачені відповідачем останні суми згідно розрахунку були 28.05.2015 року в сумі 98,09грн., 27.05.2015 року – 200,12грн. ( а.с. 5),та фактично щомісячні платежі по картці , що підтверджується розрахунком в 2014 році та в січні , березні 2015 року ( а.с. 4).

Відповідно до вимог частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності; про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписом пункту 7 частини 12 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Офіційне тлумачення статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів "надано в Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитуванню кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

В суді спростовуються доводи відповідача , що він з 2013 року не користувався даною карткою , не мав жодних правовідносин з банком та у зв»язку з чим має бути застосовано норму ст. 267 ЦК України .

Разом з тим, банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача, за яким був оформлений кредитний договір.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку , що позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю. Підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк»- 37634, 25 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту -2878,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 29387,02, 95 грн., заборгованість по пені та кімісії- 3100 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1768, 30 грн. та згідно ст.. ст.. 134-138 ЦПК України сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.

При винесенні рішення , суд керується ст. 13 ЦПК України , щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами.

Керуючись статтями 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.13,134-142, 265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (25013, АДРЕСА_1, ІПН- НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - 37634, 25 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту -2878,93 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 29387,02, 95 грн., заборгованість по пені та кімісії- 3100 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1768, 30 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного Суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда