Рішення № 74206620, 16.05.2018, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/988/17

Номер провадження по справі 2/387/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі судового засідання Поляруш С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", ОСОБА_2 акціонерне товаристов "Альфа Банк" про визнання кредитного договору недійсним ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання кредитного договору недійсним, в якому зазначив, що у вересні місяці 2017 року йому стало відомо про існування кредитного договору, який нібито укладений між ним та ПАТ "Альфа

Банк" № 500903279 від 28 січня 2013 року. ТОВ "ФК Європейська агенція повернення боргів" надали суду копії документів, які на їх думку підтверджують укладення позивачем кредитного договору, а саме: копію кредитного договору № 500903279 від 28 січня 2013 року, укладеного між ним та ПАТ "Альфа банк", відповідно до умов якого, він отримав від банку кредитні кошти у сумі 24553 грн, 98 коп.; анкету - заяву про отримання кредиту від 28.01.2013 року, Додаток № 1 до кредитного договору № 500903279 від 28.01.2013, який становить графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, ксерокопії його паспорту та ідентифікаційного номеру, які завірені не його підписом. При цьому, жодного договору з ПАТ "Альфа Банк" він не підписував і ніяких коштів не отримував, а тому вважає, що кредитний договір № 500903279 від 28 січня 2013 року та усі інші документи підписані від його імені іншою особою, а його підпис у документах підроблений, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просить справу слухати за його відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Представник відповідача ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про слухання справи в його відсутності, просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та згідно поданих заперечень зазначив, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" не є стороною оскаржуваного кредитного договору, договір з ОСОБА_1 не укладали, а тому не мають жодних суттєвих доказів для підтвердження чи спростування його доводів.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство "Альфа Банк" в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності. Також просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог оскільки ОСОБА_1 підписував договір власноручно, а умови кредитного договору в повній мірі відповідають діючому законодавству. Крім того позивач не надає жодних доказів для підтвердження позовних вимог, а тому вони є безпідставними і необґрунтованими. Згідно заперечень просили в задоволенні позову відмовити.

Суд вважає, що у справі є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а тому справу можливо розглянути по суті за відсутності сторін та винести очне рішення по справі .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Із умов кредитного договору №500903279 від 28 січня 2013 року встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір з ПАТ "Альфа банк". Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримав від банку кредитні кошти у сумі 24553 грн 98 копійок згідно анкети - заяви на отримання кредиту від 28.01.2013 року. Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору № 500903279 від 28.01.2013, ОСОБА_1 встановлено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг ( а.с.7-9).

Також судом встановлено, що 10.10.2016 між ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ " Дата ОСОБА_3" було укладено договір факторингу. 10.10.2016 між ТОВ "Дата ОСОБА_3" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ "Дата ОСОБА_3" відступило ТОВ ФК "ЄАПБ" належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ "Дата ОСОБА_3", а ТОВ ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги грошових коштів від відповідача .

За клопотанням позивача ухвалою суду від 16.01.2018 призначено судово-почеркознавчу експертизу (а.с.183).

Як свідчить висновок експерта №193/194/18-27 від 21.03.2018, підписи від імені ОСОБА_1 у анкеті-заявці від 28.01.2013 та кредитні договори №500903279 від 28.01.2013 виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів та виконані самимим ОСОБА_1 (а.с.200-204).

Даний висновок експерта є вмотивованим, а тому не викликає сумнівів та приймається судом як належний доказ.

Відповідно до ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, між юридичними особами.

Згідно з ч. 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з висновку судово-почеркознавчої експертизи №193/194/18-27 від 21.03.2018 суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору №500903279 від 28.01.2013 відсутні, оскільки оскаржуваний кредитний договір був підписаний уповноваженими особами ПАТ «Альфа-Банк» з однієї сторони та ОСОБА_1 - з іншої.

Отже суд дійшов до висновку про те, що позивачеві було відомо про істотні умови кредитного договору, укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 У кредитному договорі передбачені усі необхідні істотні умови, а тому твердження позивача про недійсність кредитного договору від 28.01.2013 є надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорах, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що повністю узгоджується зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за якою кошти -це гроші у національній або в іноземній валюті чи їх еквівалент. Норми статей 47, 49 зазначеного закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, так як спірний кредитиний договір укладений позивачем був вільним та відповідав внутрішній волі ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 11, 207, 526, 634,638, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", ОСОБА_2 акціонерне товариство "Альфа Банк" про визнання кредитного договору недійсним, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області в тридцятиденний строк з дня отримання його копії, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4.