Ухвала суду № 74206321, 24.05.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/365/18

Провадження № 1-кп/364/44/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

прокурора Защитинської Т.І.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

їх захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

потерпілого ОСОБА_8,

захисника потерпілого ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт ОСОБА_10 матеріали кримінального провадження, внесеного 26.10.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110300000326, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. 2,3, м. Біла Церква, Київська обл., раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 187, частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України (далі – КК України);

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 146, частиною першою статті 263 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 146 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження, внесене 26.10.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110300000326, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за частиною другою статті 146, частиною другою статті 187, частиною другою статті 189 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за частиною другою статті 146, частиною першою статті 263 КК України, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, за частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 146 КК України.

Ухвалою суду від 29.03.2018 р. призначено судовий розгляд кримінального провадження на 05.04.2018 р., відкладений на 16.04.2018 р. через недоставку обвинуваченого ОСОБА_1, щодо якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого ухвалою суду від 29.03.2018 р. продовжено на 60 діб – до 27.05.2018 р. Ухвалою суду від 16.04.2018 р. прийнято до розгляду заявлений потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов до обвинувачених, оголошено перерву до 03.05.2018 р. для забезпечення права обвинувачених (цивільних відповідачів) подати свої відзиви із запереченням на позов потерпілого, в судовому засіданні 03.05.2018 р. оголошено перерву до 24.05.2018 р. для виклику свідків.

У судовому засіданні 24.05.2018 р. прокурор заявила усне клопотання про відкладення судового засідання через неможливість за станом здоров’я обвинуваченого ОСОБА_1 брати участь у дослідженні доказів, а відтак реалізовувати право на захист, а також подала письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою названого обвинуваченого та про продовження строку домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів.

У судовому засіданні стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_1 подано клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби, подавши суду відповідь Державної установи «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» від 23.05.2018 р. № 15/9862 про неможливість в умовах слідчого ізолятора провести медичне дообстеження та надання спеціалізованої і висококваліфікованої медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_1, також просили відкласти судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник не заперечували проти відкладення судового засідання та продовження строку дії домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2, вирішення інших клопотань віднесли на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник не заперечували проти відкладення судового засідання, інші питання залишили на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 та його захисник підтримали позиції прокурора.

Вирішуючи питання щодо заявлених клопотань, суд виходить з такого.

Зважаючи на неможливість обвинуваченого ОСОБА_1 за станом його здоров’я реалізувати право на захист у кримінальному провадженні, що підтверджено наданим його захисником листом Державної установи «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» з інформацією про встановлення попереднього діагнозу, перенесення гострого порушення мозкового кровообігу, суд вважає необхідним відкласти судове засідання з метою забезпечення гарантованого Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) права на захист (стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 55, 129 Конституції України, статті 20, 42 КПК України).

Стосовно продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи зміни його на домашній арешт суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 названого Кодексу, та виключно у випадках, перелічених у частині другій статті 183 КПК України, в тому числі до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 29.03.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на те, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні одного злочину середньої тяжкості та двох тяжких злочинів за визначенням статті 12 КК України, передбачених відповідно частиною другою статті 146 КК України та частиною другою статті 187, частиною другою статті 189 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років, беручи до уваги особу обвинуваченого та враховуючи його зв’язки, зокрема серед працівників правоохоронних органів, досвід оперативної і слідчої роботи, завдяки чому може ефективно переховуватись від суду при обранні більш м’якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків, потерпілого та/або інших обвинувачених, строк тримання його під вартою закінчується 27.05.2018 р.

Водночас суд ухвалою від 29.03.2018 р. надав доручення Державній установі «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_1, про результати якого, в тому числі стосовно можливості/неможливості його подальшого перебування в умовах тримання під вартою за станом здоров’я, невідкладно поінформувати Володарський районний суд Київської області, виходячи з норм статті 206 КПК України та Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 р. № 239/5/104 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 р. за № 212/20525 (з подальшими змінами). Надалі ухвалою суду від 16.04.2018 р. повторно зобов’язано названу установу до 02.05.2018 р. поінформувати суд про заходи, вжиті для забезпечення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_1, встановлення відповідного діагнозу та рекомендацій щодо його лікування, а також можливості або неможливості його подальшого перебування в умовах тримання під вартою за станом здоров’я.

На виконання ухвал суду інформація надана не була. Проте на запит захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 Державна установа «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» листом від 23.05.2018 р. № 15/9862 надала відповідь з інформацією про встановлення попереднього діагнозу обвинуваченому, перенесення ним гострого порушення мозкового кровообігу, а також про неможливість в умовах слідчого ізолятора провести медичне дообстеження та надати обвинуваченому спеціалізовану медичну допомогу.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також вік та стан здоров’я обвинуваченого тощо.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», названий Суд неодноразово наголошував, що держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а спосіб і метод позбавлення свободи не завдають їй душевного страждання чи труднощів, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, і щоб з урахуванням практичних вимог ув’язнення належним чином забезпечувалися охорона здоров’я такої особи та її благополуччя (зокрема, пункт 72 рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_11 проти України» від 22.10.2015 р., набуло статус остаточного 22.01.2016 р. (заява № 40512/13).

З огляду на викладене та наявність у матеріалах справи документів, зокрема наданих Державною установою «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» захисникові, що підтверджують такий стан здоров’я обвинуваченого ОСОБА_1, який вливає на його можливість подальшого утримання в місцях попереднього ув’язнення через необхідність його належного медичного обстеження та спеціалізованого лікування, суд вбачає наявність підстав для застосування стосовно нього більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло, зокрема, у певний період доби та може бути

застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов’язків прибувати за кожною вимогою до Володарського районного суду Київської області, не залишати цілодобово місце постійного проживання без дозволу суду або прокурора, повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від будь-якого спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим і свідками, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого і зможе запобігти згаданим вище ризикам.

Разом з тим суд бере до уваги положення статті 195 КПК України про можливість застосування електронних засобів контролю, що полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий засіб контролю може застосовуватися, зокрема, працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали суду, якою щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (частина перша, пункт 2 частини другої статті 195 КПК України). Вказані засоби застосовуються згідно з Порядком застосування електронних засобів контролю, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 р. № 480 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 р. за № 860/30728.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, суд, зважаючи на те, що згідно з обвинувальним актом він обвинувачується у вчиненні одного злочину середньої тяжкості та одного тяжкого злочину за визначенням статті 12 КК України, передбачених відповідно частиною другою статті 146 КК України та частиною першою статті 263 КК України, враховуючи також думку обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу, вважає, що за станом на тепер ризики, визначені статтею 177 КПК України, не усунуті, а відтак строк дії обраного щодо нього запобіжного заходу слід продовжити.

Керуючись статтями 3, 55, 129 Конституції України, статтями 20, 42, 177, 178, 181, 183, 194, 195, 331, 392, 532 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Судове засідання з розгляду кримінального провадження, внесеного 26.10.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110300000326, відкласти до 14:00 год. 13 червня 2018 року.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби – задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово за місцем його фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. 2,3, м. Біла Церква, Київська обл., із застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки:

– здати на зберігання прокурору паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

– цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. 2,3, м. Біла Церква, Київська обл.;

– повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

– прибувати до Володарського районного суду Київської області за першою вимогою;

– не виїжджати за межі м. Біла Церква Київської області без дозволу суду та прокурора;

– утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим, свідками, іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні як особисто, так і через будь-яких представників та телефоном;

– носити електронний засіб контролю.

Надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_1 перебувати в медичних установах міста Біла Церква Київської області на час, необхідний для проходження ним медичного обстеження та лікування, повідомивши про це завчасно прокурора та працівників поліції, якими виконуватиметься дана ухвала.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в момент передання його співробітникам Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, якими виконуватиметься дана ухвала.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов’язків, покладених на нього судом при обранні даного запобіжного заходу.

Ухвала про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту діє 30 (тридцять) діб, тобто до 23.06.2018 р. включно.

Клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у виді домашнього арешту у період доби з 22:00 год. до 07:00 год. за місцем його фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, строком на 30 днів – до 23.06.2018 р. включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язки:

– не залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у період доби з 22:00 год. до 07:00 год.;

– повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

– прибувати до суду за першою вимогою;

– не виїжджати за межі м. Біла Церква Київської області без дозволу суду;

– утримуватися від будь-якого спілкування з іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, потерпілим та свідком ОСОБА_12

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Виконання цієї ухвали суду покласти на Білоцерківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Київській області за місцем проживання обвинувачених, контроль – на прокурора, який підтримує обвинувачення в даному кримінальному провадженні.

Про дату, час і місце розгляду кримінального провадження повідомити прокурора Защитинську Т.І., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_8, його захисника ОСОБА_9, участь яких є обов’язковою.

Копії цієї ухвали невідкладно надіслати Білоцерківському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області – для виконання, Державній установі «ОСОБА_10 слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України – до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.А. Макаренко