Постанова № 74203333, 23.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/22535/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Джабурія О.В.

суддів – Вербицької Н.В.

– ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

02 листопада 2017 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення щодо подальшого підвищення пенсії, шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 листопада 2016 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюються) пенсія, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі - 2933,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі - 4357,50 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі - 14872,25 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі - 7886,76 грн., з виплатою різниці між розмірами перерахованої та призначеної пенсії по день проведення перерахунку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач, з посиланням на ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядку № 3-1) зазначала, що відповідач 23 жовтня 2017 року відмовив у задоволенні її заяви про перерахунок пенсії, подану з додатковими документами, які дають право на перерахунок і виплату раніше призначеної пенсії з підвищенням її розміру. Свою відмову відповідач мотивує тим, що призначення позивачу пенсії відбулось на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення, а перерахунок пенсії на підставі інших документів наданих позивачем законодавством не передбачений.

Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, тому звернулася до суду з даним позовом.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив позовні вимоги ОСОБА_2 в п.2 резолютивної частини позовної заяви від 31.10.2017 року до ГУПФУ в Одеській області про зобов'язання здійснити перерахунок за період з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском строків позовної давності, в задоволенні решти позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ: 20987385) прийняти рішення щодо подальшого підвищення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) пенсії, шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 листопада 2016 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюються) пенсія, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі - 2933,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі - 4357,50 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі - 14872,25 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі - 7886,76 грн., з виплатою різниці між розмірами перерахованої та призначеної пенсії по день проведення перерахунку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ: 20987385) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) у відшкодування судового збору 640 ( шістсот сорок) гривен.

Не погодившись з таким рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось з апеляційною скаргою на вказане судове рішення. Апелянт просить скасувати вищевказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних Сил України та з квітня 2011 року знаходиться на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію виходячи з основного її розміру 51 відсотка грошового забезпечення.

09 жовтня 2017 року позивач звернулася з вимогою до відповідача про перерахунок раніше призначеної пенсії, з включенням до грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія відповідних сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення, подавши додаткові документи.

Повідомленням від 23 жовтня 2017 року відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви виходячи з того, що призначення пенсії відбулось на підставі відповідної довідки про додаткові види грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії не може бути проведений на підставі інших документів.

З наданої позивачем довідки вбачається, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням вона фактично отримала у складі грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі – 2 933,25 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі – 4 357,50 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі – 14 872,25 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі – 7 886,76 грн.

Однак, з довідки про додаткові види грошового забезпечення від 15 квітня 2011 року № 42 вбачається, що такі виплати не були включенні до складу грошового забезпечення з якого обчислювалась пенсія.

Підтвердженням сплати страхових внесків з усіх сум грошового забезпечення є повідомлення командира військової частини А1283 від 08 грудня 2017 року № 1731, в якому зазначається, що з сум грошового забезпечення, отриманих позивачем під час проходження військової служби за 2009-2011 роки, проводились нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою збору у відповідних розмірів, передбачених законодавством на час сплати внеску.

ОСОБА_3 ПРАВА

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_4 України.

Аналогічна норма діяла і на момент виникнення спірних правовідносин та діє і на даний час.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 07.11.2007 року №1294 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом ОСОБА_4 оборони України від 11 червня 2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням ОСОБА_4 оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Виходячи з вимог наведених правових норм, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби та премія є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності, а тому як і інші одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що одноразова грошова допомога при звільненні відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Роблячи такий висновок суд першої інстанції керувався постановою Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15).

Разом з тим, аналіз вказаного рішення свідчить про те, що Верховний Суд України не сформулював правового висновку щодо віднесення одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, а констатував право позивача на її отримання при звільненні відповідно до частини другої статті 9 та статті 15 Закону №2011.

Понад те, законодавство, яке регулює пенсійне забезпечення військовослужбовців та їх соціальний захист свідчить про наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року (справа №761/28228/15-а). В даній постанові, за аналогічним предметом спору, де відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду м. Києва, Верховний Суд дійшов висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не повинна враховуватися при нарахуванні пенсії. Крім цього, Верховний Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії з включенням до складу грошового забезпечення з якого призначається (обчислюється) пенсія одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року – скасувати в частині задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття рішення щодо подальшого підвищення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) пенсії, шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 листопада 2016 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюються) пенсія одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі - 14872,25 грн., з виплатою різниці між розмірами перерахованої та призначеної пенсії по день проведення перерахунку.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_1