Постанова № 74203010, 22.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3022/18 Справа № 199/4398/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2018 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, –

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2017 року позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих в результаті самовільного підключення до власних мереж повз прилад обліку прихованим способом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 04.02.2017 року під час перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою: м.Дніпро, вул. Чернівецька,29, згідно з п.п. 21, 37 Правил було виявлено порушення п.48 Правил: самовільне підключення до електричної мережі поза приладом обліку скритим засобом - змонтовано відвітвлення з ввідного проводу через перемикач на дві розетки в кухні і в ванній кімнаті, при вмиканні навантаження, електроенергія споживається, лічильником не враховується, про що представниками позивача було складено акт № Н 123764 від 04.02.2017 року.

На підставі виявленого порушення Правил було здійснене нарахування розміру завданих збитків у розмірі 46 977,48 грн. відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 за N 782/12656 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕУ від 18 грудня 2008 № 1384.

Враховуючи вищевикладене представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача вартість спричинених збитків в сумі 46 977,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Тому, відповідач просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2017 року під час перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою: м.Дніпро, вул. Чернівецька,29, згідно з п.п. 21, 37 Правил було виявлено порушення п.48 Правил: самовільне підключення до електричної мережі поза приладом обліку скритим засобом - змонтовано відвітвлення з ввідного проводу через перемикач на дві розетки в кухні і в ванній кімнаті, при вмиканні навантаження, електроенергія споживається, лічильником не враховується, про що представниками позивача було складено акт № Н 123764 від 04.02.2017 року. Факт встановленого порушення підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідач відмовився від ознайомлення з актом, проте, отримав його, що відображено в акті, та був присутній на комісії по розгляду актів про порушення. На підставі виявленого порушення Правил було здійснене нарахування розміру завданих збитків у розмірі 46 977,48 грн. відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 за N 782/12656 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕУ від 18 грудня 2008 № 1384.

Доводи апеляційної скарги про те, що складений акт не відповідає вимогам чинного законодавства, колегія суддів не може взяти до уваги, як необгрунтовані, оскільки вони належними та допустимими доказами суду не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, відповідачем не було заявлено в установленому законом порядку відповідних зустрічних позовних вимог.

Пунктами 48,53 ПКЕЕН передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п.35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Абзацами 4,5 п.53 ПКЕЕН визначено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ).

Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656, затверджено Методику визначення обсягів та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика).

Згідно з п. 3.3 Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Згідно Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26липня 1999 року, (далі Правила) контрольний огляд засобу обліку – виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а технічна перевірка – виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.

Крім того, відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Крім того, відповідно до Правил, споживач зобов»язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів (п. 42 Правил).

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 48 Правил).

Пунктом 53 Правил визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу,другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Суд першої інстанції вірно врахував, що в силу ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданій позивачу шкоді. Відповідач, як зазначав позивач, порушив Правила користування електричною енергією для населення, що призвело до безоблікового споживання електроенергії, про що складено відповідний акт. Крім того, таке порушення зафіксовано фото, відео та схемою підключення до акту про порушення (а.с.31), де відображено самовільне підключення поза приладом обліку від власних мереж від вхідного дроту, прихованим способом. Зазначені документи: акт про порушення, з додатками; акт технічної перевірки стану підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб на ньому та стану до облікованої проводки побутового споживача, розрахунок. складені працівниками позивача, які мають відповідні спеціальні знання у сфері електроенергетики і якими виявлено вказане порушення та зафіксовано, та у яких чітко, послідовно зазначено, яким саме чином було здійснено споживачем порушення Правил.

Доводи апеляційної скарги, що при складанні акту були порушені положення Інструкціії про складання актів про порушення ПКЕЕН не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки, процедура складення акту про порушення визначена розділом 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 НКРЕ, порушено не було.

З урахуванням викладеного колегія вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наданим позивачем доказів, зокрема акту про порушення, та вірно визначив правові підстави його визнання та врахування. Оскільки, чинним законодавством не передбачено, як спосіб захисту порушеного права, оскарження актів, однак, зазначені акти можуть бути визнані у якості доказу під час вирішення іншого спору, в якому б оспорювалися дії, рішення, які є обов'язковими для виконання, зокрема: при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання, відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків, від самовільного підключення до електромережі, вирішуючи які суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.

Крім того, колегія вважає, вірним здійснений розрахунок збитку і саме за вказаний період, що відповідає п.3.3.б Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, керувався п.п. 37,48,53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357 (надалі – Правил) та дійшов висновку, що відповідач здійснив самовільне підключення електроенергії і споживав її поза приладом обліку, чим завдав позивачу майнової шкоди. У зв’язку з цим, відповідно до вищевказаної Методики … позивачем було розраховано суму вартості спожитої не облікованої електроенергії, яка згідно розрахунку, зробленого на підставі ОСОБА_4 від 04 лютого 2017 року та у відповідності до Протоколу № 15/17 від 28.02.2017 року складала 46 977,48 грн., обсяг недорахованої електроенергії – 40845,35 кВт/год.(а.с.4-8).

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212 - 214, 315 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об’єктивно з’ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати понесені сторонами в зв’язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

ОСОБА_6