Постанова № 7420282, 16.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-14579/09/0570

час прийняття постанови: 15-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання незаконними дій та визнання недійсним запису

за участю представників:

від позивача: Можарової З.М. – за дов. від 30.09.2009р.

                               Кузнецової Я.О. – за дов. від 04.11.2009р.

від відповідача: Чеверди Г.О. – за дов. від 30.04.2009р.

                               Круглової Г.В. – за дов. від 16.12.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецьквантажтранс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання незаконними дій щодо внесення активів підприємства до податкової застави, визнання недійсним запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14 травня 2009 року № 8716653 (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність дій податкового органу та відсутність підстав для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкової застави на всі активи позивача.

Відповідач у письмових запереченнях та його представники під час судового розгляду проти позовних вимог заперечували, вважають, що дії податкового органу щодо реєстрації податкової застави стосовно позивача відповідають вимогам діючого законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 25 грудня 2006 року, включене до ЄДРПОУ за номером 34828840, з 26 грудня 2006 року знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Судом встановлено, що 14 травня 2009 року за заявою відповідача у справі внесений запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за типом обтяження «податкова застава» з об’єктом обтяження «активи платника податків» стосовно позивача (розмір податкового боргу та перелік активів позивача в Реєстрі не визначені). З пояснень представників сторін під час судового розгляду справи судом встановлено, що опис активів позивача податковим органом (відповідачем) не здійснювався.

З довідки відповідача, судом встановлено, що станом на 14 травня 2009 року (день внесення запису до Реєстру) у позивача був наявним податковий борг в сумі 1,3 млн. грн. Як встановлено судом, за даними балансу підприємства, копії якого долучені до матеріалів справи, активи позивача у розмірі 15 млн. грн. значно перевищують податковий борг.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова застава визначена як спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі не виконання забезпеченого податкової заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону (норма викладена в редакції Закону України № 1255-4 від 18 листопада 2003 року і діє з 1 січня 2004 року).

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року у справі № 1-9/2005 положення підпункту 8.2.2 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини наведеного рішення, положення абзацу 2 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Статтею 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР передбачено, що Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього закону (Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим).

У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд зазначає, що під час внесення спірного запису 14 травня 2009 року рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року існувало і підлягало безумовному виконанню.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України. З дня прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України немає правових підстав для розповсюдження податкової застави на всі активи.

З огляду на викладене, суд зазначає, що розмір податкової застави має відповідати сумі податкового боргу, у подвійному перевищенні. Як вже було встановлено судом, за даними балансу підприємства, проти чого не заперечують сторони, активи позивача значно перевищують податковий борг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14 травня 2009 року № 8716653 щодо реєстрації податкової застави за об'єктом обтяження «активи платника податків» позивача.

Стосовно визнання незаконними дій відповідача щодо внесення активів підприємства до податкової застави, суд зазначає, що на момент внесення запису до Реєстру у позивача був наявним податковий борг в сумі 1,3 млн. грн., що в порядку вищевикладених норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є підставою для виникнення податкової застави як способу забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд не вбачає за необхідне досліджувати в межах даної справи історію утворення позивача як юридичної особи через реорганізацію шляхом виділу, історію виникнення податкового боргу позивача, підстави його виникнення та зміни його розміру, що підтверджується постановами Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2008 року, 29 вересня 2008 року, 27 жовтня 2008 року, ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року, 20 січня 2009 року, 23 грудня 2008 року, наказами Мінпаливенерго від 25 вересня 2006 року № 478, 30 травня 2005 року № 242, передаточними балансами, наказом ДП «Вугілля України» від 28 липня 2005 року № 94 з огляду на те, що дані обставини не впливають на вирішення спірних правовідносин, а обставинами, які підлягають встановленню в межах даної справи є наявність податкового боргу станом на день внесення відповідачем запису до реєстру та наявність правових підстав для податкової застави як способу забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк на всі активи платника податків – позивача у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання незаконними дій щодо внесення активів підприємства до податкової застави, визнання недійсним запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14 травня 2009 року № 8716653 задовольнити частково.

Визнати недійсним запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14 травня 2009 року № 8716653 щодо реєстрації податкової застави за об'єктом обтяження «активи платника податків» Державного підприємства «Донецьквантажтранс».

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 грудня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 21 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.