Постанова № 74202715, 23.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/2039/17 23.05.2018

Справа № 482/2039/17

Провадження № 22-ц/784/889/18 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Крамаренко Т.В.,

суддів: Бондаренко Т.З. Темнікової В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року, ухваленого під головуванням судді – Баранкевич В.О. в приміщенні того ж суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 18 травня 2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 5 листопада2017 року виникла заборгованість у розмірі 50 858,75грн., яка складається з: 1 767,94 грн. заборгованості по кредиту; 42 193,23 грн. - заборгованість за відсотками; 3 999,54 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 2 398,04 грн. - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану вище кредитну заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 7 359,42 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду в частині відмови у стягненні суми скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосується фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційний скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частинами 1,2 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що 8 травня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із Заявою-Анкетою про приєднання до Умов та правилам надання банківських послуг Приватбанк, яка разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає кредитний договір, про що свідчить її особистий підпис (а.с.7).

На підставі вказаної вище заяви в листопаді 2013 році відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2000 грн. зі сплатою базової процентної ставки за кредитом 3% на місяць на залишок заборгованості, 36% річних.

Отримання платіжної картки відповідачем підтверджується його фотознімком у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.78-80).

Починаючи з листопада 2013 року відповідач постійно користувався кредитними коштами із застосуванням різних видів електронних засобів (карток), що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 76).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самі сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем в суді першої інстанції розрахунку, у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 5 листопада2017 року виникла заборгованість у розмірі 50 858,75грн., яка складається з: 1 767,94 грн. заборгованості по кредиту; 42 193,23 грн. - заборгованість за відсотками; 3 999,54 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 2 398,04 грн. - штрафу (процентна складова).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та покладення обов’язку на відповідача щодо сплати кредитної заборгованості.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніше, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином із змісту наведеної норми вбачається, що зміна процентної ставки за кредитним договором має визначатись сторонами у договорі.

Обґрунтовуючи підвищення процентної ставки в односторонньому порядку позивач вказував, що таке право йому надано положеннями пункту 1.1.3.2.3, 1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Між тим, вказані Умови не містять реквізитів щодо їх ідентифікації, а саме відсутній їх номер, дата, підпис позичальника, вказані Умови мають підпис лише керівника Банку (а.с. 9-32).

Отже, встановлене свідчить про відсутність доказів на підтвердження того, що відповідача погодилась саме на зазначені Умови надання кредиту, а тому посилання в договорі на відповідні Умови, що стосуються саме цих Умов є безпідставними.

Враховуючи, що підпис відповідача на наданому позивачем тексту Умов відсутній, то зміна процентної ставки застосована позивачем всупереч наведеним правовими нормами.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції вірно не взято до уваги одностороннє підвищення процентної ставки.

Разом з тим, визначаючи розмір кредитної заборгованості суд першої інстанції виходив з наданого позивачем розрахунку та відсоткової ставки у розмірі 30% річних.

Між тим, представником ПАТ КБ «Приватбанк» до суду апеляційної інстанції надані пояснення з додатками, а саме виписку з особового рахунку, фотознімки, довідку про умови кредитування підписану особисто відповідачем та довідку про наявність платіжних карток на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 72-77).

Так, з розрахунку вбачається, що прострочена заборгованість існує з 31 березня 2014 року, станом на цю дату залишок заборгованості за тілом кредиту складав 1767,94 грн., залишок за процентами – 69,17 грн. 5 червня 2014 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 200,46 грн., вказане також підтверджується випискою за рахунком.

Крім того, згідно довідки про умови кредитування розмір процентної ставки становить 36% річних, також передбачено нарахування за порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором пені у розмірі 1% від заборгованості, але не менш 10 грн. на місяць та 250 грн. штрафу + 5% від суми позову.

Таким чином, враховуючи вказані умови договору та існуючу текучу та прострочену заборгованість за кредитом 1767,94 грн. за процентами – 69,17 грн. з урахуванням здійсненної оплати – 200,46 грн., розмір заборгованості становить необхідно розраховувати наступним чином:

Період з 31 березня 2014 року по 5 червня 2014 року становить 66 днів;

1,77 грн. процентів за 1 день (1767,94 грн. х36%)/360дн. заборгованість за вказаний період за процентами становить 185,99 грн. ( 66 дн. х 1,77 грн. + 69,17 грн.) на погашення сплачено 200,46 грн., в тому числі пеня 35,36 грн. та проценти 165,10 грн., отже заборгованість за процентами становить - 20,89 грн. пеня - 0 грн.

Період з 5 червня 2014 року по 5 листопада 2017 року складає 1250 днів або 40 місяців;

Заборгованість за процентами становить 2 233,39 грн. (1250дн. х1,77грн. + 20,89 грн.).

Заборгованість за пенею становить 707,20 грн. (40 місяців х 17,68 грн. (1767,94 грн.х1% ).

Отже, загальний розмір заборгованості становить 4 708,53 грн. з яких 1767,94 грн. – заборгованість за кредитом, 2 233,39грн. – заборгованість за процентами та 707,20 грн. пеня за прострочення строків сплати кредитних коштів.

Правильним є висновок суду про відмову у задоволенні стягнення штрафу за порушення строків виконання грошових зобов’язань відповідно до положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин, рішення суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за договором від 18 травня 2012 року станом на 5 листопада 2017 року у розмірі 4 708,53 грн. з яких 1767,94 грн. – заборгованість за кредитом, 2 233,39грн. – заборгованість за процентами та 707,20 грн. пеня за прострочення строків сплати кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до підстав позову, яким суд відповідно до ст. 89 ЦПК України надав належну оцінку, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог стосовно всієї суми заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволеним вимогам - 9% у розмірі 360 грн. (144 грн. - за подання позову (1600 грн. х 9%) + (216 грн. - за подання апеляційної скарги (2400 грн. х 9%).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів , -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2012 року станом на 5 листопада 2017 року у розмірі 4 708,53 грн. з яких 1767,94 грн. – заборгованість за кредитом, 2 233,39 грн. – заборгованість за процентами та 707,20 грн. пеня за прострочення строків сплати кредитних коштів.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 360 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 24 травня 2018 року.