Ухвала суду № 74202537, 08.05.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3139/18 08.05.2018

н\п 1-кс/490/3226/2018

Справа № 490/3139/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І.

за участю секретаря Вєтрової О.М.

розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018150000000045 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018 року підозрюваній:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Нова Одеса, Миколаївської області, громадянці України, національність українка, незаміжньої, раніше не судимої, непрацюючої, маючої на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2 -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Зінич Р.В., слідчий Олейнікова О.В.

підозрювана ОСОБА_1, захисник Свєтліков Д.Ю.

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено суть кримінального правопорушення, що полягає у наступному, в кінці серпня 2017 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, керуючись корисливим мотивом у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на вербування жінок, з використанням їх уразливого стану, з метою їх подальшого переміщення через кордон країни для сексуальної експлуатації, а саме надання ними сексуальних послуг за грошову винагороду на території Республіки Чехії та інших країн.

З метою досягнення свого злочинного умислу ОСОБА_1 вирішила підшукати жінок з числа своїх знайомих в м. Миколаєві, Миколаївської області, які через тяжкі особисті обставини можуть дати згоду на надання сексуальних послуг за грошову винагороду. Після чого, під час як особистих розмов, так і розмов за допомогою меседжерів «Viber», «WhatsApp», повинна була досягти з ними домовленості про їх переміщення через державний кордон України для надання сексуальних послуг.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, в кінці серпня 2017 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 підшукала на території м. Миколаєва Миколаївської області громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, для надання сексуальних послуг на території Республіки Чехія.

В кінці серпня 2017 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час розмови з ОСОБА_3 по мобільному телефону ОСОБА_1 достовірно знаючи, що остання перебуває у тяжкому матеріальному стані, та використовуючи її уразливий стан, запропонувала працевлаштувати ОСОБА_3 до нічного клубу «Carabic», який розташований в м. Франтішкові-Лазне (Карловарський край, Республіка Чехія). При цьому, ОСОБА_1 з метою вербування ОСОБА_3 для подальшої сексуальної експлуатації на території Республіки Чехії, при цьому пообіцяла, що допоможе їй з придбанням квитків на літак до місця роботи та зазначила, що ОСОБА_3 зможе швидко заробити від 3500 до 5000 євро в місяць у разі надання останньою платних сексуальних послуг. Після даної розмови, протягом одного тижня, ОСОБА_1 неодноразово телефонувала ОСОБА_3 та шляхом переконання, схиляла її до прийняття рішення щодо подальшого переміщення через кордон України для надання сексуальних послуг за грошову винагороду на території Республіки Чехія. ОСОБА_3 не маючи роботи та джерел для існування, перебуваючи у тяжкому матеріальному становищі, була змушена погодитися на вказану пропозицію.

Таким чином, ОСОБА_1, використовуючи уразливий стан, який виражався у тяжкому матеріальному становищі, завербувала ОСОБА_3, з метою її подальшого переміщення для експлуатації на території м. Франтішкові-Лазне (Карловарський край) Республіка Чехія.

Отримавши згоду від ОСОБА_3, ОСОБА_1 зателефонувала останній та повідомила, що з роботодавцем в Республіці Чехія вона погодила її працевлаштування, і ОСОБА_3 має відправити 3-4 фотографії на мобільний номер НОМЕР_1, який належить особі на ім'я «ОСОБА_7», повних анкетних даних якої досудовим розслідуванням не встановлено, що є адміністратором нічного клубу «Carabic», розташованого в м. Франтішкові-Лазне (Карловарський край, Республіка Чехія), та зустрічає й супроводжує дівчат до вищевказаного нічного клубу. Крім цього, ОСОБА_1 повідомила, що «ОСОБА_7» за надання послуг по зустрічі, супроводі та можливості надання сексуальних послуг в нічному клубі «Carabic» отримує 50% з кожної дівчини, яка надає вказані послуги.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого переміщення ОСОБА_3 через державний кордон України до Республіки Чехія, ОСОБА_1 досягла домовленості з особою на ім'я «ОСОБА_7», на придбання квитків для виїзду ОСОБА_3 до Республіки Чехія.

На початку вересня 2017 року на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 з номеру телефону НОМЕР_1, який належить «ОСОБА_7», надійшли фотокопії квитка для поїздки до Республіки Чехії на літак сполученням «Одеса - Київ», «Київ - Прага».

14.09.2017 ОСОБА_3 літаком, сполученням «Київ - Прага» прибула до міжнародного аеропорту «Ружен», який розташований в м. Прага Республіки Чехія. Де останню зустрічала «ОСОБА_7» та, нібито, власник клубу на ім'я "ОСОБА_8", повних анкетних даних якої, під час досудового розслідування не встановлено.

Отже, ОСОБА_1 здійснила переміщення ОСОБА_3 через державний кордон України, вчинені з використанням уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_3

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, на початку березня 2018 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 підшукала через своїх знайомих на території м. Миколаєва Миколаївської області громадянку України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 для надання нею сексуальних послуг за гроші на території Республіки Чехія.

26.03.2018 приблизно о 15 год. 30 хв., під час розмови з ОСОБА_4 по мобільному телефону ОСОБА_1 запропонувала працевлаштувати до готелю, який розташований в м. Прага Республіки Чехія для надання платних сексуальних послуг. При цьому, ОСОБА_1 з метою вербування ОСОБА_4 для подальшої сексуальної експлуатації на території Республіки Чехія, пообіцяла посприяти з придбанням квитків на літак до місця роботи. З метою подальшого отримання високих заробітків, ОСОБА_1 зазначила, що для погодження її кандидатури необхідно відправити фотографії.

17.04.2018 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, отримавши згоду ОСОБА_4 на працевлаштування до готелю для надання платних сексуальних послуг в Республіці Чехія, повідомила останню, що «господаркою» в готелі на території Республіки Чехія є «ОСОБА_7».

Після розмови, протягом декількох днів, ОСОБА_1 неодноразово надсилала смс-повідомлення ОСОБА_4, з метою її контролю, щоб остання не відмовилася від прийнятого рішення щодо переміщення через державний кордон України для надання сексуальних послуг за грошову винагороду на території Республіки Чехії.

20.04.2018 о 16 год. 04 хв. ОСОБА_1, з мобільного номеру НОМЕР_3 зателефонувала ОСОБА_4 за допомогою меседжеру «Whatsapp». Під час розмови ОСОБА_1 повідомила останню, що разом з нею до Республіки Чехія, з метою надання сексуальних послуг, летітиме ще одна дівчина. ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_4 в гарних умовах праці та високій оплаті, яка складатиме 90 євро за годину надання сексуальних послуг, з яких 50% необхідно буде віддавати «господарці» готелю, тобто ОСОБА_7.

Таким чином, ОСОБА_1, завербувала ОСОБА_4, з метою її подальшої сексуальної експлуатації на території Республіці Чехія.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого переміщення ОСОБА_4 через державний кордон України до Республіки Чехія, ОСОБА_1 досягла домовленості з «ОСОБА_7, повних анкетних даних якої під час досудового розслідування не встановлено, щодо придбання білетів для вильоту ОСОБА_4 до Республіки Чехія.

20 квітня 2018 року на мобільний телефон ОСОБА_4 з номера телефону НОМЕР_5, який належить «ОСОБА_7», надійшли фотокопії квитка ¹5665337583983 03.05.2018 до Республіки Чехія на літак сполученням «Одеса - Прага» з пересадкою в міжнародному аеропорту «Бориспіль» (Київська область).

В подальшому, 03 травня 2018 року ОСОБА_4 літаком сполученням «Одеса - Прага» прибула до міжнародного аеропорту «Бориспіль», який розташований в м. Бориспіль Київської області, де використовуючи білет ¹566-5337583983 рейс PS 809 на літак «Borispol,Kiev - Prague,Ruzyne», пройшла паспортний контроль. Тобто, ОСОБА_1 вчинила всі дії направлені на переміщення ОСОБА_4 через державний кордон України, з метою подальшої її сексуальної експлуатації в Республіці Чехія.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, на початку квітня 2018 року, більш точної часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 підшукала на території м. Миколаєва Миколаївської області громадянку України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н. для надання сексуальних послуг на території Республіки Чехія.

В середині квітня 2018 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, під час розмови з ОСОБА_5по мобільному телефону ОСОБА_1 достовірно знаючи, що остання перебуває у тяжкому матеріальному становищі, запропонувала працевлаштувати її до нічного клубу, який розташований в Республіці Чехії. При цьому, з метою вербування ОСОБА_5 для подальшої її сексуальної експлуатації на території Республіки Чехії, пообіцяла посприяти з придбанням квитків на літак до місця роботи та високі заробітки.

Таким чином, ОСОБА_1, з метою подальшої експлуатації на території Республіки Чехія, завербувала ОСОБА_5 використовуючи її уразливий стан, який виразився у тяжкому матеріальному становищі.

Отримавши згоду від ОСОБА_5, ОСОБА_1 зателефонувала їй та повідомила, що з роботодавцем в Республіці Чехія вона погодила її працевлаштування. Тому ОСОБА_5 потрібно відправити свої фотознімки жінці на ім'я «ОСОБА_7», повних анкетних даних досудовим розслідуванням не встановлено, яка є адміністратором нічного клубу розміщеного в Республіці Чехія, не повідомивши його назву. «ОСОБА_7» зустрічає й супроводжує дівчат до вищевказаного нічного клубу, за що останній необхідно, після надання сексуальних послуг, віддавати 50 % від зароблених грошових коштів.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого переміщення ОСОБА_5 через державний кордон України до Республіки Чехія, ОСОБА_1 досягла домовленості з особою на ім'я «ОСОБА_7», щодо придбання білетів для виїзду ОСОБА_5 до Республіки Чехія.

25 квітня 2018 року на мобільний телефон НОМЕР_7, належний ОСОБА_5, з номера телефону НОМЕР_1, який належить «ОСОБА_7», повних анкетних даних під час досудового розслідування не встановлено, надійшли фотокопії квитка для поїздки до Республіки Чехії на літак сполученням «Одеса - Прага» з пересадкою в міжнародному аеропорту «Бориспіль» (Київська область).

03 травня 2018 року ОСОБА_5, літаком сполученням «Одеса - Прага», прибула до міжнародного аеропорту «Бориспіль», який розташований в м. Бориспіль, Київської області, де використовуючи надісланий ОСОБА_7 квиток № 566-5337583984 рейс PS 809, на літак «Borispol,Kiev, - Prague,Ruzyne», пройшла паспортний контроль. Тобто ОСОБА_1 вчинила всі дії, направлені на переміщення ОСОБА_5 через державний кордон України, з метою її подальшої сексуальної експлуатації.

За вказаних дій ОСОБА_1 підозрюється у вербуванні, переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

04.05.2018 о 01 год. 25 хв. у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано.

04.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Підозру ОСОБА_1 прокурор підтверджує зібраними доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 та додатками до нього від 02.03.2018, в ході якого остання повідомила про обставини вчинення щодо неї вербування, переміщення з метою експлуатації в Республіці Чехія; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2018, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала особу на ім'я ОСОБА_1, яка завербувала та перемістила її, з метою експлуатації в Республіці Чехія; протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_5 від 03.05.2018; протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_4 від 04.05.2018; протоколом про результати виконання негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. від 24.04.2018, з додатками до нього; протоколом про результати виконання негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. від 24.04.2018, з додатками до нього; протоколом огляду місця події від 03.05.2018, а саме аеропорту в м. Бориспіль (Київської області), в ході якого зафіксовано факт перетину державного кордону України особами: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які прямували до м. Прага, Республіки Чехія; протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_5 від 03.05.2018; протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_4 від 04.05.2018; протоколом обшуку за адресою мешкання ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), в ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони, ноутбук, в яких міститься смс-листування ОСОБА_1 з особами на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ін., чорновими записами з розрахунками, квитанцією про отримання грошових коштів по системі грошових переказів «Money Gram» та інше.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, виникла необхідність обрати, щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

З метою запобігання спроби ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Допитана у якості підозрюваної ОСОБА_1 частково визнає себе винуватою у вчинені злочину за вказаних вище обставин, проте вважає недоцільним застосування запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою оскільки має на утриманні малолітню дитину.

Захисник позицію підозрюваної підтримав.

Заслухавши думку прокурора, який доводи клопотання підтримав, думку підозрюваної, захисника, про обрання запобіжного заходу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. В п.13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити її належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Оцінюючи доводи прокурора про необхідність обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, суд констатує, що їх можливе настання прокурором та слідчим жодним доказом не доведено. Крім того, прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри в частині, наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними всі підстави для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а також покладення на підозрювану обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує обставини та наслідки кримінального правопорушення, такі як тяжкість покарання за ч. 2 ст. 149КК України, доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваної, наявність у підозрюваної малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться на її утримання та проживає із нею, без батька. За таких обставин суддя вважає за належне застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного фактичного проживання цілодобово, який в повній мірі зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотанням ризикам та гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Крім того, виходячи з викладеного, вважаю за належне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 309, 392, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю, за адресою: АДРЕСА_2, строком до 02 липня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти як громадянина України, для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні.

Підозрювану ОСОБА_1 негайно доставити до місця проживання: АДРЕСА_2, та звільнити.

Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області у порядок та строки передбачені КПК України.

Слідчий суддя С.І. Гречана