Постанова № 7420118, 25.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-20166/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю представника позивача                                                             Глуховського О.О.,                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 102851,13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

20.11.2009 року Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 102851,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 10.11.2009 відповідач має податкову заборгованість у загальному розмірі 102851,13 грн., що складається з: земельного податку у сумі 87396,06 грн. та пені у розмірі 15455,07 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги, а також прийняте рішення від 14.02.2002 про звернення стягнення на активи платника податків, але такі заходи контролюючого оргону до погашення податкового боргу не призвели.

Просили стягнути з відповідача на користь держави зазначену суму податкової заборгованості з земельного податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву у якій визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності. Крім того, надав суду заяву про розстрочення виконання постанови на 120 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 4), Довідкою про включення до ЄДРПОУ (а.с. 5), витягом з ЄДРПОУ (а.с. 8-9).

З 08.05.2003 ДП «Торезантрацит» перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ як платник податків, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 6) та з 18.07.2003 є платником окремих податків (а.с. 7).

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Станом на 10.11.2009 року у відповідача існує податковий борг з земельного податку у загальному розмірі 102851,13 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 3), податковими розрахунками земельного податку (а.с. 17-21), розрахунком суми пені (а.с. 29).

Відповідачем зазначена сума податкового боргу визнається, що підтверджується їх заявою, наданою у судовому засіданні, а також клопотанням про відстрочення виконання постанови.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, оскільки сума заборгованості відповідачем визнається, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про плату за землю”, податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Платниками земельного податку згідно ст. 2 цього Закону є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. Статтею 14 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є загальнодержавними податками.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Наявність податкового боргу з земельного податку у розмірі 102851,13 грн. підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 3), податковими розрахунками земельного податку (а.с. 17-21), розрахунком суми пені (а.с. 29).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п. п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу по податковому зобов’язанню нараховується пеня.

Оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив земельний податок у розмірі 87396,06 грн., позивачем у відповідності до п. п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 15455,07 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 3), розрахунком суми пені (а.с. 29).

Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, але суми, які визначені податковими вимогами (а.с. 11-12), відповідачем сплачені не були.

Крім того, контролюючим органом було винесено рішення від 14.02.2002 про звернення стягнення на активи платника податків (а.с. 15), але такі заходи контролюючого оргону до погашення податкового боргу не призвели.

У відповідності до п. п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 102851,13 грн.

Згідно ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Також ч. 2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник відповідача в своїй заяві просив розстрочити виконання постанови на 120 місяців, мотивуючи тим, що на даний час підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі.

Представник позивача проти розстрочення виконання судового рішення на 120 місяців не заперечував.

Враховуючі викладені обставини, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на 120 місяців, а саме: з січня 2010 року по грудень 2019 року включно, шляхом щомісячних перерахувань у рахунок погашення заборгованості з січня 2010 року по листопад 2019 року по 857 (вісімсот п’ятдесят сім) грн. 00 коп., а за грудень 2019 року у розмірі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 13 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адмінінстративний позов Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 102851,13 грн. задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Торезантрацит» (ЄДРПОУ 32366906) за рахунок майна (активів) підприємства суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 102851 (сто дві тисячі вісімсот пядесят одна) грн. 13 коп., а саме:

-          54068 (пядесят чотири тисячі шісдесят вісім) грн. 57 коп. на користь бюджету (код платежу 13050102; р/р 33214811700389 в УДК у місті Шахтарську, ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 34687038, МФО 834016);

-          48782 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 56 коп. на користь бюджету (код платежу 13050109; р/р 33218811700396 в УДК у місті Шахтарську, ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 34687038, МФО 834016).

Розстрочити виконання постанови суду на 120 місяців, а саме: з січня 2010 року по грудень 2019 року включно, шляхом щомісячних перерахувань у рахунок погашення заборгованості з січня 2010 року по листопад 2019 року по 857 (вісімсот п’ятдесят сім) грн. 00 коп., а за грудень 2019 року у розмірі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 13 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 грудня 2009 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 14 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.