Постанова № 74197628, 23.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3155/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.,

Суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.,

секретар судового засідання Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Горяча К.І. (за довіреністю),

від відповідача - Гоцуленко С.В. (ордер),

від третьої особи - Бондар О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Болотова В'ячеслава Борисовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2018

у справі № 916/3155/17

за позовом Одеської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Болотова В'ячеслава Борисовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 117 830,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2017 року Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Болотова В'ячеслава Борисовича (далі - ФОП Болотов В.Б., відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 105 207,75 грн., інфляційного збільшення суми - 3 365,15 грн., 3% річних - 1 063,61 грн., пені - 8 194,04 грн. та 1 767,45 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди землі в частині сплати орендних платежів в період з 01.01.2017 по 31.10.2017 включно.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2017 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.03.2018 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено, стягнуто з ФОП Болотов В.Б. на користь Одеської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 105 207,75 грн., інфляційні у розмірі 3 365,15 грн., 3% річних у розмірі 1 063,61 грн. пеню - 8 194, 04 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 767,45 грн.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ФОП Болотов В.Б. звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, 29.06.2016 Одеською міською радою за результатами розгляду технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, розробленої Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» ім. Білоконя, та висновку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.05.2016 за № 410-16 було прийнято рішення №756-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси». Згідно цього рішення ОМР нормативна грошова оцінка застосовується з 01 січня 2017 року. У зв'язку з цим, ФОП Болотов В.Б. з дотримання вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі від 11.12.2013, починаючи з 01.01.2017 було використано при розрахунку та оплаті орендних платежів нову нормативно-грошову оцінку орендної земельної ділянки. Проте, позивач, ігноруючи рішення №756-VІІ неправомірно та з порушеннями здійснив нарахування орендної плати відповідачу у період з 01.01.2017 по 31.10.2017, що спричинило утворення необґрунтованої та безпідставної заборгованості з орендної плати.

Так, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від № 2124/86-17 від 09.02.2017, станом на 01 січня 2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки (м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 9, загальною площею 1370 кв.м.) становить 1 353 659,18 грн., отже, з врахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017, орендна плата за земельну ділянку складає (3% від 1 353 659,18 грн.) 40 609,77 грн. на рік (3 384,15 грн. на місяць).

На підставі викладеного, відповідач вважає невірним суму місячної орендної плати з 01.01.2017 у розмірі 15 073,90 грн. за 2017 рік, що призвело до безпідставного нарахування заборгованості за орендну плату, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року судова колегія у складі: головуючий суддя - Головей В.М., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І. було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.04.2018.

17.04.2018 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі невірно трактує текст договору, перекладаючи обов'язок зміни розміру орендної оплати після введення нової нормативно-грошової оцінки на Одеську міську раду відповідно до п. 4.4. Договору. Проте, позивач вважає, що п. 4.4. Договору встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату. Крім цього, Одеська міська рада назначила, що прийняття позивачем рішення від 29.06.2016 року, якою затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, не тягне за собою автоматичну зміну умов договорів оренди землі в частині розміру орендної плати, а є лише підставою для внесення таких змін. Зменшення розміру орендної плати внаслідок зміни нормативно-грошової оцінки повинно відбуватись шляхом внесення змін в існуючий договір. Водночас, вказані зміни повинні бути оформлені шляхом укладення відповідної угоди, яка має бути нотаріально посвідчена та буде невід'ємною частиною даного договору.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018 та сформовано новий склад судової колегії: головуючий суддя - Головей В.М., судді: Разюк Г.П., Ярош А.І.

В судовому засіданні 25.04.2018 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню. Крім цього, в судовому засідання представник апелянта надав суду додаткові документи, які судова колегія залучила до справи.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 25.04.2018 надали пояснення, в яких заперечували проти апеляційної скарги та просили суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія оголосила в судовому засіданні перерву до 16.05.2018.

03.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від Департаменту надійшли письмові пояснення, в яких останній обґрунтовує суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

В судовому засіданні 16.05.2018 представник відповідача та позивача підтримали надані пояснення в судовому засіданні 25.04.2018.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 16.05.2018 представника третьої особи, судова колегія ухвалила відкласти розгляд справи на 23.05.2018.

В судовому засіданні 23.05.2018 представники сторін підтримали пояснення надані у попередніх судових засіданнях.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2013 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ФОП Болотовим В. Б. (Орендар), було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 9, загальною площею 1370 кв.м., терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та допоміжних приміщень згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 178 126,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку площею 1 370 кв.м. розрахована в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 95 343,78 грн. на рік.

Пунктом 4.4 Договору зазначено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини;

- інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється за ініціативою Орендодавця (п. 4.5. Договору).

Оскільки відповідач свої обов'язки за умовами укладеного Договору оренди землі від 11.12.2013 щодо своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконував, за останнім утворилась заборгованість зі сплати орендної плати, яка станом на 31.10.2017 склала 105 207,75 грн. Внаслідок порушення зобов'язання за Договором, позивачем нараховані на суму заборгованості, пеня, три проценти річних та інфляційні втрати.

Як з`ясовано судовою колегією, в даному випадку предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати.

Розглянувши справу по суті, місцевий господарський суд погодився з доводами, викладеними в позовній заяві, визнав їх доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим задовольнив заявлений позов у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Отже, пунктом 4.5 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради. У цих випадках розмір орендної плати змінюється за ініціативою Орендодавця.

Пунктом 9.4.2 Договору сторони погодили, зокрема, що Орендар зобов'язаний самостійно щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст. 288 Податкового кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як з'ясовано судовою колегією, ФОП Болотов В.Б. дізнавшись про те, що 29 червня 2016 року Одеською міською радою прийнято рішення № 756-VІІ, яке вступило в дію з 01 січня 2017 року та те, що станом на 01 січня 2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 353 659,18 грн.. Відповідач, фактично в односторонньому порядку без погодження з іншою стороною договору вирішив сплачувати орендну плату за землю у меншому розмірі, ніж це передбачено Договором. При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення ФОП Болотова В.Б. до компетентного органу в особі позивача із Пропозицією про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки в частині коригування орендної плати.

Пунктом 12.1 Договору зазначено, що зміни умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторони в договорі дійсно згідно п. 4.5 домовилися щодо перегляду розміру орендної плати у разі введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі за ініціативою Орендодавця, але це не позбавляє Орендаря законного права звернутися до іншої сторони Договору із пропозицією про внесення змін щодо його умов, в тому числі про розмір орендної плати в порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.

Положеннями ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов Договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Проте, доказів звернення відповідача до суду із позовом про внесення змін до Договору оренди землі 11 грудня 2013 року в частині розміру орендної плати матеріали справи не містять.

До внесення змін до умов Договору сторони зобов'язані виконувати чинні умови цього Договору.

Отже, оскільки у Договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо внесення орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 105 207,75 грн., яка підлягає стягненню з ФОП Болотова В.Б. на користь Одеської міської ради.

За таких обставин, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно розраховано суму заборгованості у зв'язку з невірним врахуванням коефіцієнту індексації за 2017 рік.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 8 194,04 грн., судова колегія зазначає наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, п. 4.7. договору сторони передбачили, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача та господарського суду суми пені за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство» та дійшла до висновку, що розрахунок пені за період з січня 2017 року по вересень 2017 року зроблений судом першої інстанції, є арифметично та методологічно вірним, адже при перерахунку суми співпали, у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з розміром пені в сумі 8 194,04 грн., а тому задоволення позовних вимог місцевим господарським судом в цій частині також є правомірним та обґрунтованим.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 3 365,15 грн. та 3% річних в сумі 1 063,61 грн. судова колегія зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Розрахунок заявлених до стягнення з ФОП Болотова В.Б. на користь Одеської міської ради інфляційних втрат та 3 % річних місцевим господарським судом перевірено та встановлено правильність визначення позивачем періодів нарахування річних, інфляційних втрат. Здійснений перерахунок колегією суддів визнано арифметично вірним, а тому задоволення позовних вимог місцевим господарським судом в цій частині, також є правомірним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки, чинним законодавством, не передбачено положень про зміну розміру орендної плати за користування орендованим майном саме з моменту прийняття законодавцем таких змін, а надається право стороні правовідносин в подальшому ініціювати внесення відповідних змін до договору.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Ярош А.І.