Ухвала суду № 74196046, 23.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2018 року м. Київ Справа № 367/3829/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1доУніверситету Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Університету Державної фіскальної служби України про: визнання протиправним та скасування наказу від 06.06.2016 № 121-к; поновлення позивача на посаді старшого інспектора групи забезпечення режиму відділу режиму та оперативного реагування факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету Державної фіскальної служби України; стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 68420,41 грн. та моральної шкоди у сумі 34210,20 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.11.2017).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 367/3829/17 та призначено її до судового розгляду.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29.11.2017 в адміністративній справі № 367/3829/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29.11.2017 в адміністративній справі № 367/3829/17 скасовано, справу направлено на розгляд за встановленою законом підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 зазначену вище справу прийнято до провадження.

Водночас, судом встановлено, що провадження у даній справі відкрито Ірпінським міським судом Київської області за позовною заявою, яка не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017), у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017).

У свою чергу в силу приписів частини п'ятої цієї ж статті (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017), для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Аналогічний місячний строк звернення до суду та порядок його обчислення містився у статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла до 15.12.2017.

Крім того, в силу приписів частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла до 15.12.2017, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд, зокрема, встановлював наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.06.2016 № 121-к, яким його звільнено зі служби в органах податкової міліції.

Позивач стверджує, що про незаконне, на його думку, звільнення він дізнався 19.07.2016, отримавши трудову книжку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду для оскарження наказу про звільнення позивача зі служби в органах податкової міліції спливає 20.08.2016.

Водночас, з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 08.06.2017, тобто з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом майже на рік.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строків звернення до суду позивач зазначив, що неодноразово звертався до суду з аналогічними позовами.

Так, вперше в порядку адміністративного судочинства (адміністративна справа № 367/249/17-а) позивач звернувся до суду з даним позовом у січні 2017 року. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.01.2017 йому було відмовлено у відкритті провадження за цією позовною заявою, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства (цивільна справа № 367/1073/17). Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.05.2017 рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.03.2017 у цивільній справі № 367/1073/17 скасовано, провадження у справі закрито.

З огляду на викладене, позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Разом з тим, суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

У свою чергу, невірне визначення позивачем підсудності та звернення до суду, юрисдикція якого не поширюється на спори з приводу проходження громадянами публічної служби, не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.03.2018 у адміністративній справі № 826/9459/17.

При цьому, судом встановлено, що жодних доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у період з серпня 2016 року по січень 2017 року позивачем до позовної заяви взагалі не приєднано.

Зважаючи на те, що будь-яких належних та допустимих доказів неможливості позивача звернутися до суду з даним позовом у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано, суд вважає, що підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, у тому числі зазначені ним у позовній заяві, не є достатніми для поновлення такого строку.

В силу приписів частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017), у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, за правилами частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом протягом серпня 2016 року - липня 2017 року, не зазначених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 100, 122, 123, 161, 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.