Рішення № 74195804, 24.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1266/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про:

- скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за підписом начальника Головного управління ОСОБА_2 від 23.02.2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18 у надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;

- зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 15.02.2018 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність загальною площею 1,50 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області згідно із заяви від 15.02.2018 року у відповідності до вимог закону.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено їй у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, загальною площею1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що оскаржувані дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законними та обґрунтованими, рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає в повному обсязі (а.с.25-30).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

15 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.11).

До заяви додані документи згідно додатку (а.с.11, 12-15).

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом від 23.02.2018 р. №С-1529/0-1323/0/17-18 повідомило позивача, що з метою раціонального використання земельних ділянок, Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: http://kirovohradska.land.gov.ua (а.с.18).

Також Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 23.02.2018 р. №С-1529/0-1323/0/17-18 вказало ст.122, ч.6 ст.118 та ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (а.с.18).

Однак у відповіді не зазначено, в чому саме та яким вимогам закону вбачалась невідповідність місця розташування земельної ділянки згідно поданої позивачем заяви.

Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст пп."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 таким органом є відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 подала всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а тому судом встановлена бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні своїх обов’язків стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 23.02.2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18.

Однак, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеної у листі від 23.02.2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18 виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З огляду на викладене, лист відповідача від 23.02.2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18 не є індивідуальними актами та не підлягає скасуванню в порядку визначеному КАС України.

Суд, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, з метою належного захисту порушеного права позивача, виходить за межи позовних вимог та визнає протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка полягала у невиконанні своїх обов’язків стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену в листі від 23 лютого 2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2018 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність загальною площею 1,50 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши надану відповідь від 23.02.2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18 вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Таким чином, суд вважає за необхідне, зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.02.2018 р. з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб’єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оскільки заява позивача від 15.02.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, тому відповідач зобов’язаний знову розглянути дану заяву, оскільки саме по собі судове рішення про визнання протиправною бездіяльності не відновлює порушеного права позивача на отримання у власність земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 1360,00 грн. (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В позовній заяві позивач також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4281,45 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у вищевказаному розмірі, суд зазначає наступне.

Представником позивача, ОСОБА_1, згідно Ордеру №78922, виданого відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” є ОСОБА_3.

Відповідно до положень п. 1. ч. 3. ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою вищевказаної статті КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги (а.с.7-9) та ОСОБА_4 наданих послу №1 (а.с.10), в якому зазначена кількість годин, вартість одної години та загальна сума наданих послуг.

Доказів оплати зазначених витрат (платіжного доручення або іншого документа) до суду не надано. Документальних доказів того, що оплата може відбуватися після надання послуг (через кілька днів чи за результатом розгляду справи), в спосіб відстрочки платежу чи його розстрочки також до суду не надано.

З наданих до суду документів, позивачем та його представником не доведено обставин та підстав з якими наведені вище норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правничу допомогу, а відтак вимоги про розподіл витрат шляхом стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Колгоспна, 13, с. Луполове, Благовіщенський район, Кіровоградська область, 29000, код НОМЕР_1) до Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка полягала у невиконанні своїх обов’язків стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену в листі від 23 лютого 2018 року за №С-1529/0-1323/0/17-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2018 року про надання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у розмірі 1360,00 грн. (однієї тисячі шістдесят грн. 00 коп.)

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4