Рішення № 74195798, 23.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/1066/17

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2016 року №0003601202, №0003611202 та від 02.12.2016 року №0003661201.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем порушено норми чинного законодавства під час оформлення результатів перевірок, а тому, податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню.

Представником відповідача подавались відзив на позов та додаткові пояснення, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлено під час перевірок, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.04.2018 року провадження у справі поновлено, розгляд справи продовжено за правилами позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою від 24.04.2018 року закрито підготовче провадження, а розгляд справи по суті проведено у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, судом зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи, Новоукраїнською ОДПІ (Новомиргородське відділення) ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення ТОВ ВКФ "Велта" (декларації №9140142317 від 09.08.2016 року за ІІ квартал 2016 року, №9072326193 від 06.05.2016 року за І квартал 2016 року та №9211893800 від 08.11.2016 року за ІІІ квартал 2016 року).

За результатами камеральної перевірки було складено акт від 22.11.2016 №320/30912734 (а.с.110-111).

Вказаною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов’язань згідно податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2016 року, ІІ квартал 2016 року та ІІІ квартал 2016 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України та нараховано штрафну санкцію в сумі 1 208 684,03 грн., в т.ч. за затримку до 30 календарних днів включно (10 % погашеної суми податкового боргу) в сумі 382 058,36грн., більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання (20 % погашеної суми податкового боргу) – 826 625,67грн.

Також, Новоукраїнською ОДПІ (Новомиргородське відділення) ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення ТОВ ВКФ "Велта" (декларація №9211893800 від 08.11.2016 року за ІІІ квартал 2016 року).

За результатами камеральної перевірки було складено акт від 02.12.2016 №377/30912734 (а.с.108-109).

Вказаною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов’язань згідно податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України та нараховано штрафну санкцію в сумі 343 165,03 грн. за затримку до 30 календарних днів включно (10% погашеної суми податкового боргу).

На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення – рішення:

- від 22.11.2016 за №0003601202 про застосування штрафних санкцій (20%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 826 625,67 грн. (а.с.10);

- від 22.11.2016 за №0003611202 про застосування штрафної санкції (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 382 058,36 грн. (а.с.12);

- від 02.12.2016 за № НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 343 165,03 грн. (а.с.14).

Позивач скориставшись правом адміністративного оскарження подав до контролюючого органу первинну та повторну скаргу на винесенні податкові повідомлення – рішення (а.с.16-21, 25-31).

Рішеннями контролюючого органу від 06.03.2017 року податкові повідомлення – рішення від 22.11.2016 року та від 02.12.2016 року залишено без змін, а скарги – без задоволення (а.с.22-24, 32-34).

Крім того судом встановлено, що позивач, в зв'язку з скрутним фінансовим становищем та з метою уникнення податкового боргу звертався до контролюючого органу із заявами про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (а.с.36-39, 97, 100, 103-104).

Проте, листами ГУ ДФС у Кіровоградській області від 10.06.2016 року, 16.06.2016 року та від 18.10.2016 року позивача повідомлено про відмову у розстроченні грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (а.с.98-99, 101-102, 106-107).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків викладений у ст. 54 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) де, зокрема, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України). Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у випадках, що встановлені в пп. пп. 54.3.1 - 54.3.6 цього Кодексу.

Таким чином, законодавцем чітко обумовлений порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, а саме, шляхом визначення суми податкового та/або грошового зобов'язання платником податків самостійно в податковій звітності або шляхом нарахування таких зобов'язань (штрафних санкцій) контролюючим органом в передбачених законом випадках.

Згідно з пп.252.1.1 п.252.1 ст.252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з п. 252.6 ст. 252 ПК України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки (п. 257.2, п. 257.3 ст. 257 цього Кодексу).

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (п.257.5 ст.257 ПК України).

Положеннями пп. 258.1.1 п.258.1 ст.258 ПК України визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пп. 258.1.2 п. 258.1 ст. 258 ПК України на суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.54.1 ст.54, п.46.1 ст.46, абз. 2 п.46.6 ст.46 та п.49.2 ст.49 ПК України узгодженою є сума податкового зобов'язання, яка визначена самостійно платником і задекларована ним в податковій декларації за формою податкової декларації з окремого податку, яка набула чинності в установленому законодавством порядку.

У відповідності до п.257.1 ст.257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Як свідчать матеріали справи Контролюючим органом проведено камеральну перевірку та за результатом такої перевірки складено Акти перевірки: від 22.11.2016 року №320/30912734 та від 02.12.2016 року №377/30912734.

У відповідності до ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно п. 76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 8 6 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом зазначено, що проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (декларації №9140142317 від 09.08.2016 року за ІІ квартал 2016 року, №9072326193 від 06.05.2016 року за І квартал 2016 року та №9211893800 від 08.11.2016 року за ІІІ квартал 2016 року) та (декларація №9211893800 від 08.11.2016 року за ІІІ квартал 2016 року).

Згідно з Актів перевірки Контролюючим орган проведено перевірку не податкової звітності Позивача, а перевірку своєчасності сплати Позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій із проведення спірної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року №К/800/67871/14, від 23 червня 2015 року №К/800/9651/15, від 10 листопада 2015 року №К/800/19897/15, від 02 грудня 2015 року №К/800/14438/14.

У відповідності до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що з моменту отримання Актів перевірки у Позивача наявне право на надання заперечень на Акт перевірки та додаткові документи протягом п'яти днів.

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем отримано Акти перевірки 31.12.2016 року (а.с.208-209).

У відзиві на позовну заяву (а.с.94), відповідачем зазначено наступне: «Заперечення на адресу контролюючого органу від ТОВ ВКФ "Велта" не надходили.».

На підставі Актів перевірки (від 22.11.2016 р. та 02.12.2016 р.) Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 22 листопада 2016 р. №0003601202, №0003611202; від 02.12.2016 р. №0003661201, як вбачається з матеріалів справи відповідачем взагалі не надано часу Позивачу для подання заперечень до Актів перевірок та додаткових документів.

Контролюючий орган в порушення вимог законодавства позбавив права позивача на подання заперечень на Акт перевірки та додаткових документів, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті в той же день коли складено Акти перевірки, що є порушенням вимог п.86.6, п.86.7 ст.87 ПК України.

Також, судом встановлено, що в податкових повідомленнях – рішеннях від 22.11.2016 року №0003601202 та №0003611202 зазначено, що вони винесенні відповідно до акту перевірки №374/30912734 від 18.11.2016 року.

Акт перевірки №374/30912734 від 18.11.2016 року взагалі відсутній, відповідних пояснень відповідачем не надано.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем в порушення вимог ПК України проведено перевірки та з грубим порушенням вимог законодавства винесено податкові повідомлення-рішення позбавивши позивача права на надання додаткових документів та спростувань викладених в Актах перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що ТОВ ВКФ "Велта" подав заяви про розстрочення грошових зобов'язань (боргу) по рентній платі та вважав їх повністю задоволеними, а тому, підстав для застосування штрафних санкцій відсутні в зв'язку з ти, що пеня та штрафи не нараховуються лише на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) з дати укладення (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Враховуючи відсутність підписаного договору про розстрочення, позивач хибно сподівався на задоволення поданих ним заяв.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою виробничо – комерційної фірми "Велта" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 22.11.2016 року №0003601202 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій (20%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 826 625,67 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 22.11.2016 року №0003611202 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 382 058, 36 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 02.12.2016 року №0003661202 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 343 165, 03 грн.

Присудити на користь товариства з обмеженою виробничо – комерційної фірми "Велта" (вул. Хутір Комінтерн, 3, с. Коробчине, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26014, код - 30912734) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 23277,75 грн. (двадцять три тисячі двісті сімдесят сім гривень сімдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Новоукраїнської ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код – 39483008, вул. Соборна, 52/1, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1