Ухвала суду № 74195450, 24.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2018 року м. Київ 810/1949/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області , Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Запорізького обласного управління юстиції, його правонаступника - Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з нарахування та виплати, ОСОБА_1, вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням на підставі пункту 6 статті 40 КЗпП України з 24.09.2002 р. з посади заступника начальника - начальника відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя; - зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Заводський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1, вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у зв'язку зі звільненням на підставі пункту б статті 40 КЗпП України з 24.09.2002 р. з посади заступника начальника - начальника відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя; - стягнути в солідарному порядку з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь, ОСОБА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2002 року по день постановлення рішення у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України позивачем, зокрема, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.

Разом з цим, дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що спірні правовідносини які виникли між позивачем та відповідачами полягають виключно у стягненні вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням на підставі пункту 6 статті 40 КЗпП України та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2002 року по день постановлення рішення у справі.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Натомість, у позовній заяві позивач здійснює посилається на Кодекс законів про працю.

Так, в обґрунтування строків звернення до суду позивач зазначає наступне:

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, усуваючи розбіжності у застосуванні ст. 233 КЗпП України та проаналізувавши статті 3, 94, 116, 117, 233 КЗпП України, статті 1-2 Закону України «Про оплату праці», в постанові від 6 грудня 2017 року у справі 212/5615/15-ц зазначила: «Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Суд, погоджується з твердженням позивача про відсутність строків звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.

Однак, ст. 233 КЗпП України визначає строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів, натомість позивач звернувся з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з наведеним суддя вважає за необхідне витребувати від позивача письмові обґрунтування звернення з даним позовом саме до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Із позовної заяви вбачається, що позивач заявив три позовні вимоги, що мають немайновий характер. Отже, за три вимоги немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2114,40 грн.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію №ТВБВ 10026/916 від 16.04.2018 про сплату судового збору у розмірі 916,82 грн., що не відповідає розміру судового збору, встановленому статтями 4, 6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд також зауважує, що квитанція про сплату судового збору до позову приєднується обов'язково в оригіналі.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду копій всіх заповнених сторінок паспорта, копії ідентифікаційного номеру, письмових обґрунтувань звернення з даним позовом саме до Київського окружного адміністративного суду, а також доказів сплати (доплати) судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" за реквізитами Київського окружного адміністративного суду у розмірі 1197,58 грн. за даним адміністративним позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду копій всіх заповнених сторінок паспорта, копії ідентифікаційного номеру, письмових обґрунтувань звернення з даним позовом саме до Київського окружного адміністративного суду, а також доказів сплати (доплати) судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" за реквізитами Київського окружного адміністративного суду у розмірі 1197,58 грн. за даним адміністративним позовом.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.