Рішення № 74195395, 17.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 травня 2018 р. Справа № 129/2647/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертак Володимир Валентинович

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: ОСОБА_3 сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_4

про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 сільської ради в особі сільського голови ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він враховуючи норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» 12 травня 2017 року звернувся з письмовою заявою до сесії ОСОБА_3 сільської ради Гайсинського району Вінницької області про надання відомостей про те, хто є балансовим власником гідроспоруд всіх водойм, які знаходяться на території та за межами с. Гранів. Відповідь, яка викладена листі від 30 травня 2017 року вих. №197, на подану заяву, як зазначає позивач, він отримав лише в серпні 2017 року. Разом тим, позивач вважає, що вищезазначена відповідь є ухиленням від надання відомостей, які його цікавили, а тому таку бездіяльність органу місцевого самоврядування позивач вважає протиправною.

Ухвалою суду від 27.03.2018 справу прийнята до провадження Вінницьким окружним адміністративним судом.

06.04.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки відповідач не є розпорядником запитуваної позивачем інформація.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до сесії ОСОБА_3 сільської ради Гайсинського району Вінницької області про надання відомостей про те, хто є балансовим власником гідроспоруд всіх водойм, які знаходяться на території та за межами с. Гранів.

30 травня 2017 року 30 травня 2017 року вих. №197. Зокрема відповідачем зазначено, що ОСОБА_3 сільська рада не володіє інформацією про балансових власників зазначених позивачем об’єктів та додатково надано рекомендацію щодо можливості отримання запитуваної інформації на Публічній кадастровій карті України та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказана відповідь була надіслана позивачу 30.05.2017 року, що підтверджується копією реєстру вихідної кореспонденції ОСОБА_3 сільської ради.

Однак, позивач вважає вказану відповідь ухиленням від надання відомостей, які його цікавили. Тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до частини першої, другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволені запиту, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Відповідно до компетенції, передбаченої Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада здійснює управління майном комунальної власності.

Як зазначено представником відповідача у судовому засіданні вказано, що зазначені в запиті об’єкти не перебували на обліку як комунальне майно.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рішення 20 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради від 12.05.2017 року, яким затверджено Положення про реєстрацію та передачу в комунальну власність безхазяйного майна, 14 (чотирнадцять) гідроспоруд ставків по ОСОБА_3 сільській раді. Вказане підтверджує, що відсутність у відповідача на момент звернення даних про балансових власників гідроспоруд.

Таким чином, враховуючи відсутність у розпорядженні ОСОБА_3 сільської ради будь-якої інформації про власників вказаних у заяві об’єктів, суд вважає, що заявнику було надано повну та вмотивовану письмову відповідь за вих. №197 від 30.05.2017 року про те, що ОСОБА_3 сільська рада не володіє інформацією про балансових власників об’єктів зазначених у запиті ОСОБА_1 від 12.05.2017 року.

Крім того, слід зазначити, що заява подана ОСОБА_1 до сесії ОСОБА_3 сільської ради було оформлена з порушенням ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки вона не містить обов’язкових відомостей, а саме: поштової адреси або адресу електронної пошти та в разі наявності засоби зв’язку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Проте, як зазначено представником відповідача ОСОБА_3 сільська рада з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості, розглянула запит та надала відповідь.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідачем відповідь на його запит не було надано до цього часу, оскільки вказана відповідь була надіслана позивачу 30.05.2017 року, що підтверджується копією реєстру вихідної кореспонденції ОСОБА_3 сільської ради.

Отже, суд дійшов висновку, що порушень з боку відповідача не було, відповідь позивачу було надана у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що після звернення ОСОБА_1 із заявою від 14.11.2017 року, відповідачем надано відповідь, що гідроспоруда ставу «Міський» була передана у користування ОСОБА_6 на підставі та в порядку передбаченому чинним законодавством України, оскільки на момент звернення вказана інформація була у розпорядженні ОСОБА_3 сільської ради.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено: 24.05.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна