Рішення № 74195217, 23.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1356/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3204 про визнання дій протиправними, стягнення невиплаченої індексації,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини А 3204 в якій просив:

- визнати протиправними дії Військової частини А 3204 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення;

- зобов'язати Військову частину А3204 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення;

- зобов'язати Військову частину А3204 нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не в повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01.01.2016 по день звільнення індексація грошового забезпечення відповідачем не виплачувалась. Вказує, що в січні 2018 року звернувся до командира в/ч А3204 із заявою про нарахування та виплату індексації за вказаний період, однак отримав відмову.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано військову частину А3204 надати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі довідку щодо сум індексації (нарахованої та виплаченої помісячно) грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.01.2016 по 29.09.2017.

Копію ухвали відповідач отримав 26 березня 2018 року. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву та витребувані судом документи до суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини 135 окремого батальйону управління.

Наказом Командувача високомобільних десантних військ Збройних сил України (по особовому складу) №57 від 15.09.2019 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби (а.с. 17-18)

Наказом командира військової частини А3204 (по стройовій частині) №91 від 29.09.2017 позивача із 29 вересня 2017 року виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення (а.с.18).

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 26.01.2018 звернувся до командира в/ч А3204 із заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по день звільнення включно.

В матеріалах адміністративної справи містяться докази направлення 29 січня 2018 року заяви ОСОБА_1 від 26.01.2018.

Доказів проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 до 29.09.2017, відповідачем до суду не надано.

Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення та порядок її проведення визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Суд відмічає, що позивача звільнено з військової служби 15 вересня 2017 року.

На підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.09.2017; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати військову частину А3204 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, суд вважає її передчасною, оскільки дана вимога матиме місце після проведення відповідачем нарахування та виплати сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.267 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги ненадання до суду відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, жодних доказів, суд, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Військової частини А3204 (вул. В.Бердичівська, 17а, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 26613255) щодо невиплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,10001, РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017.

Зобов'язати Військову частину А3204 (вул. В.Бердичівська, 17а, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 26613255) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,10001, РНОКПП НОМЕР_1) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.09.2017.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Лавренчук