Ухвала суду № 74194921, 23.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 травня 2018 р. Справа №805/1796/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області Дудки Олени Олександрівни треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Агро Ресурс» звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області Дудки Олени Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та ОСОБА_3 15 березня 2011 року було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 4,2277 га, яка належить останній на праві власності.

Вказаний договір був зареєстрований у Красноармійському районному відділі Донецької регіональної філії центру ДЗК, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.08.2012 року за № 142270004007828.

Позивач дізнався у листопаді 2017 року під час проведення інвентаризації договорів оренди та звірки з даними Публічної кадастрової карти України, що ОСОБА_2 уклав договір оренди цієї ж самої ділянки з орендодавцем ОСОБА_3.

Після чого, позивачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 103655423 від 14.11.2017 року та встановлено наявність рішення державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області Дудки Олени Олександрівни про повторну, як вважає позивач, державну реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 10 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року відкладено розгляд справи на 07 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 07 травня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 23 травня 2018 року.

Представник позивача ОСОБА_4 до суду з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог. Крім того, надав клопотання про залучення до справи співвідповідача.

Представник відповідача ОСОБА_5 також до суду з'явився, заперечував проти позовних вимог.

Причиною незгоди з позовними вимогами вказує те, що і Закон України «Про державний земельний кадастр», і Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язує державного реєстратора обов'язково робити запити до відповідних установ у випадку коли права виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідачем зроблено пошуки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлено відсутність зареєстрованого іншого речового права на земельні ділянки, орендовані позивачем у ОСОБА_3.

Крім того, при реєстрації іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3 за індексним номером 37583461 від 17.01.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному вигляді міститься документ - витяг з Державного земельного кадастру, сформований міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Покровському районі та м. Мирноград, який свідчить про те, що на спірну земельну ділянку не встановлено обмеження у використанні та відсутня інформація про існування іншого речового права - договору оренди.

Таким чином, первинним є саме запис про договір між ОСОБА_2 з орендодавцем ОСОБА_3.

Суд дослідивши матеріали справи і пояснення представників позивача і відповідача, зазначає наступне.

Між позивачем та ОСОБА_3 15 березня 2011 року було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 4,2277 га. В подальшому ОСОБА_3 уклала договір оренди на цю ж земельну ділянку з ОСОБА_2, про що відповідачем було зроблено запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки Держгеокадастром не було надано відомостей про первинний договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року, що доведено витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.08.2015 року. Тобто, порушень з боку державного реєстратора не було, а між сторонами виник спір про право на оренду земельної ділянки, який має розглядатися за правилами Цивільно-процесуального кодексу України, оскільки орендодавець, що порушила права позивача є фізичною особою.

Таким чином, даний спір хоча й заявлений до державного реєстратора, який є суб'єктом владних повноважень, але не стосується його повноважень по внесенню записів до реєстру.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У розумінні пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини сьомої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Дана правова позиція цілком узгоджується з постановами Великої палати Верховного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 336/2177/17, від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно вимог до ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стосовно клопотання про залучення до справи співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання з зазначених вище причин.

Абзацом другим частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 47, 132, 140, 143, 189, 238, 239, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 30278951; поштова адреса зазначена у позовній заяві: 85622, Донецька область, Мар'їнський район, с. Максимільянівка, вул. Першого травня, 106) до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області Дудки Олени Олександрівни (адреса зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 (адреса зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (адреса зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 травня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Голубова Л.Б.