Постанова № 74194345, 23.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/9076/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Кондора Р.Ю., Джуги С.Д.,

за участі секретаря – Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року (головуючий суддя Придачук О.А.) щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» оскаржило в апеляційному порядку ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.09.2017 про відкриття провадження у справі, посилаючись на недотримання судом першої інстанції правил підсудності.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у зв’язку з чим просить скасувати ухвалу судді місцевого суду та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцезнаходження ПАТ «Банк «Київська Русь», яке є юридичною особою – є м. Київ, Подільський район, вул. Хорива, 11-А, а тому позов мав пред'являтися в суд за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Закарпатської області від 14.05.2018 за клопотанням апелянта було доручено Подільському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання, призначено на 23.05.2018 о 13:30 год., в режимі відеоконференції за участю представника публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

Апеляційним судом Закарпатської області було отримано підтвердження заявки на бронювання майданчика для проведення відеоконференції в Подільському районному суді м. Києва у період з 13.30 по 14.00 23.05.2018 (а.с. 69-71)., проте у період з 13.30 по 14.00 зв’язок із Подільським районним судом м. Києва був відсутній.

Зважаючи на те, що позиція та доводи апелянта апеляційному суду відомі, оскільки викладені в апеляційній скарзі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія судів розглянула справу.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, думку третьої особи – ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначала, що між нею та ПАТ «Банк «Київська Русь» був укладений договір банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637, згідно умов якого вона надала банку вклад на суму 12000,00 доларів США, а банк зобов'язався виплатити вкладникові проценти у розмірі 10,50% річних, на термін до 26.12.2014.

Вказувала, що також між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 290 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 28% річних з кінцевим строком повернення до 12.05.2015.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 був укладений договір застави 13.02.2015 № 441/02-15-УВ-ДЗ2, згідно умов якого вона передала у заставу майнові права за договором банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637, які зокрема полягають у праві заставодавця вимагати від банку повернення вкладу в сумі 12 000,00 доларів США та сплати нарахованих на вклад процентів.

Постановою правління НБУ від 16.07.2015 № 460 було прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

Позивач вказувала, що з початком процедури ліквідації на звернення позивача її було повідомлено, що грошові кошти в сумі 12 000,00 доларів США за договором банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637 – заблоковані до погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ.

13.01.2016 банком проведено зарахування зустрічних однорідних вимог – здійснено погашення тіла кредиту в сумі 83089,84 грн. та процентів в сумі 16014,45 грн. за кредитним договором від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ за рахунок грошових коштів ОСОБА_2 на рахунку за договором банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637 в сумі 99104,29 грн.

09.02.2016 ОСОБА_3 здійснив погашення решти заборгованості у розмірі 206 910,16грн. за кредитним договором від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ, що стверджується квитанцією від 09.02.2016.

Позивач зазначала, що довідкою ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 24.03.2016 № 1825/42 повідомлено, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ – погашена у повному обсязі.

Незважаючи на належне виконання зобов’язання позичальника, банк відмовляється виплатити їй кошти за договором банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637, вказуючи на те, що станом на 18.07.2017 за кредитним договором від 13.02.2015 № 441/02-15-УВ у ОСОБА_3 є наявна заборгованість у сумі 54264,06 грн.

Зазначала, що її не включено до переліку вкладників

Посилаючись на дані обставини, просила визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами; зобов’язати відповідача включити її до цього переліку; зобов’язати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом від 26.09.2014 № 142020034637.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (пункт 1 частини 4 статті 37 Закону N 4452-VI).

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону N 4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.

Аналіз положень статей 2, 37, 47, 48 зазначеного Закону N 4452-VI дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, вона здійснює повноваження керівництва банку, а отже, наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку як юридичної особи на представництво інтересів банку (постанова ВСУ від 08.06.2016 у справі N 922/5071/15).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Таким чином вкладник за договором депозиту (банківського вкладу) є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежність надання цих послуг, у зв’язку з чим на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Отже, позов у даній справі, що виник із договору банківського вкладу від 26.09.2014 № 142020034637, може пред'являтися в суд за правилами альтернативної підсудності справ на вибір позивача за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Доводи апеляційної скарги щодо місцезнаходження юридичної особи ПАТ «Банк «Київська Русь» висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що ухвала судді місцевого суду про відкриття провадження у справі постановлена з додержанням вимог процесуального закону щодо підсудності, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуюча:

Судді: