Ухвала суду № 74194194, 24.05.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1125/18

Провадження № 2/307/873/18

У Х В А Л А

24 травня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Белоцька О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та приватний виконавець ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом.

23.05.2018 р. подав суду заяву про забезпечення позову. Посилається на те, що він звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого 31.10.2017 р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню. На сьогоднішній день вищевказаний виконавчий напис перебуває на виконанні у приватного нотаріуса ОСОБА_3 Оскільки приватний виконавець вживає заходи щодо примусової реалізації належного йому майна – 10.05.2018 р. було проведено опис майна та призначено суб’єкта оціночної діяльності для визначення вартості з метою передачі майна примусовій реалізації. Таким чином, у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, у разі примусової реалізації належного йому майна, він не зможе в подальшому витребувати (повернути) його від набувача. Просить вжити заходів для зупинення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Сторони у судове засідання не викликалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача суд вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Дана норма є спеціальною нормою, яка може застосовуватися до спеціального суб’єкта цивільних правовідносин, сторони виконавчого провадження, а саме - по відношенню до боржника, а не стягувача. Проте, в даному випадку не має місце оскарження боржником виконавчого документу у судовому порядку, що не є оскарженням виконавчого документу в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ст. 150 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 р., при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Таким чином, зупинення виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження» і зупинення виконання за правилами ст. 150 ЦПК України це різні правові інститути, так як різні види забезпечення встановлюють різні режими правового застосування та вчиняються в різних правових процедурах. Зупинення виконання рішення суду на цій стадії виконавчого провадження входить до повноважень державного виконавця, що чітко визначено у статті. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Тому, керуючись ст.ст. 149. 150 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу суду до апеляційного суду Закарпатської області може бути подана апеляційна скарга протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Гримут В.І.