Ухвала суду № 74187743, 22.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/7196/18

Справа 760/13319/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Северина К.М. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090014515 від 13.12.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

прокурор звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2, яка може бути предметом злочину, яке мотивоване тим, що досудовим розслідування встановлено, що 15.02.2017 службовими особами ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги та складено протокол №235829, на яких було реалізовано квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 при виконанні виконавчого провадження №40711424 відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в м. Києві щодо примусового виконання виконавчого листа від 04.10.2013 виданого Оболонським районним судом міста Києва по справі №2/756/141/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «АКБ «Траст-Капітал» боргу в сумі 3 070 598,12 грн.

Як зазначив прокурор, вказана квартира була зареєстрована на праві власності за боржником.

За результатами торгів новим власником квартири став ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право власності на дану квартиру.

Також в обґрунтування клопотання зазначав, що Державним виконавцем Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в м. Києві 14.02.2017 скеровано вимогу до ДП «Сетам» щодо закінчення строку дії звіту про незалежну оцінку вартості майна станом на 04.08.2016 на загальну суму 2 738 000 грн., однак даний лист ДП «Сетам» до уваги не взятий.

Відповідно до ч.5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на момент проведення незалежної оцінки) зазначено, що звіт про незалежну оцінку вартості майна вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Однак, в порушення вказаних вимог нерухоме майно було реалізовано на торгах в ДП «Сетам».

Крім того, державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» було знято арешт з усього майна боржника, який не накладався вказаним виконавцем, а саме арешт який було накладено постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві №34055085 від 31.08.2012 року.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2017 було задоволено позов ОСОБА_3 та скасовано торги якими було реалізовано квартиру на підставі того що висновок про вартість майна не діяв на момент реалізації.

Також в обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначав, що не накладення арешту на спірне житло може сприяти подальшому переоформленню житлової квартири на інших осіб, що затруднить виконання рішення суду, кримінальне провадження. Іншим шляхом забезпечити потреби досудового розслідування неможливо.

Слідчий в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі та без виклику особи у володінні якої знаходиться дана квартира.

Так, у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити розгляд клопотання без повідомлення виклику особи, у володінні якої знаходиться дана квартира, що є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ст. 107 КПК України не здійснювалась.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором доведено, що майно зазначене в клопотанні, має значення для забезпечення даного кримінального провадження та існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вищевказане майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши докази в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку щодо необхідності задоволення клопотання, забезпечення кримінального провадження у справі шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка на даний момент на праві власності належить ОСОБА_2, який необхідний з метою запобігання подальшому переоформленню квартири на інших осіб, що затруднить виконання рішення суду, кримінальне провадження, майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, може бути предметом злочину, так як слідчим доведено, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, у разі не накладення арешту на спірну житлову квартиру житло може бути переоформлене на інших осіб, що затруднить досудове розслідування, може перешкодити кримінальному провадженню, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи володільця житла, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 172, 173, 309 КПК України,-

у х в а л и в:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2 із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №12017100090014515 від 13.12.2017 кінцевого рішення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін