Постанова № 74187341, 18.05.2018, Оболонський районний суд міста Києва

18.05.2018 Справа № 756/14216/17

Унікальний №756/14216/17

Провадження №2-а/756/101/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» травня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши у спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнених вимог просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, нарахованої на виконання постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року за період з 01.04.2012 року по 31.05.2014 року відповідно до індексу споживчих цін в сумі 78 272,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на пенсійному обліку у відповідача і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22 травня 2012 року № 21/3/2-1538/4111 наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України та здійснити відповідні виплати з 01 квітня 2012 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, виконуючи вищезазначене рішення суду, проведено перерахунок пенсії та в травні 2014 року нарахована сума заборгованості в розмірі 76 263,06 грн.

Нарахована сума недосплаченої пенсії виплачена в лютому 2017 року (майже через три роки) без нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 07 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 відкрито скорочене провадження. Ухвалу про відкриття скороченого провадження відправлено відповідачу 22 листопада 2017 року з роз'ясненням того, що відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Вищевказану ухвалу відповідач отримав 24 листопада 2017 року, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням, проте заперечень (відзиву) проти позову суду не надав.

Окрім того 16 лютого 2018 року судом відправлено відповідачу копію позовної заяви про зміну позовних вимог, яку останній отримав 19 лютого 2018 року, однак жодних заперечень (відзиву) на вказану позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду) суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 10 Перехідних положень КАС України, який набрав чинності 15.12.2017, встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справ.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22 травня 2012 року № 21/3/2-1538/4111 наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України та здійснити відповідні виплати з 01 квітня 2012 року.

На виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва від 01.11.2013 управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, в результаті чого було нараховано 76 263,06 грн.

Однак заборгованість з виплати пенсії відбулася лише в лютому 2017 року.

В своєму листі від 11.10.2017 відповідач зазначає, що доплату по проведенню перерахунку пенсії нараховано за період з 01.04.2012 по 31.05.2014, та на думку відповідача носить разовий характер, а тому нарахування компенсації втрат частини доходу не здійснюється.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 (Порядок №159), для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до ст. 1, 2 «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Положеннями вказаного порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п. 4 Порядку №159).

Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-518а14): «Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення».

З урахуванням цього не заслуговують на увагу доводи відповідача, що виплачена за рішенням суду пенсія не є доходом громадянина та має разовий характер, у зв'язку з чим суд вважає правильним визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, нарахованої на виконання постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року за період з 01.04.2012 року по 31.05.2014 року відповідно до індексу споживчих цін.

У частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача виплати йому компенсацію в сумі 78 272,41 грн суд вказує, що дана позовна вимога не підлягає до задоволенню, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 06.02.2018 у справі №К/9901/5192/18 (681/423/15-а).

Згідно ст. 139 КАС України суд вбачає необхідним за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стягнути на користь Держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6-14, 77, 139, 242-246, 255, 263 КАС України, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1-3 «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 46 Конституції України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, нарахованої на виконання постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року за період з 01.04.2012 року по 31.05.2014 року відповідно до індексу споживчих цін.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань України на користь Держави судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.О. Яценко