Рішення № 74186733, 10.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1486/18

"10" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі: Лаптєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом у якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на квартиру № АДРЕСА_1, яку ОСОБА_2 фактично прийняв у спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3.

Обгрунтовуючи вимоги тим, що означена квартира на праві власності належала ОСОБА_4 та члену її сім'ї - ОСОБА_5 в рівних долях.

Відповідно до заповіту від 18 липня 2002 року ОСОБА_4 заповіла належну їй частину квартири № АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла.

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири № АДРЕСА_1 та 07 жовтня 2008 року зареєструвала своє право власності в Київському міському БТІ на всю означену квартиру.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5. Після її смерті єдиним спадкоємцем першої черги був її син ОСОБА_2, однак через хворобу він звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 11 січня 2017 року.

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської нотаріальної контори від 11 січня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на квартиру № АДРЕСА_1 у зв'язку із пропущеним строком на звернення із заявою на прийняття спадщини.

Позивач перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 23 січня 1998 року по 07 лютого 2003 року від якого народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу позивач у зв'язку з хворобою ОСОБА_2 продовжувала проживати разом з ним у квартирі № АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту складеного 04 липня 2017 року ОСОБА_2 заповів все своє майно (рухоме та нерухоме, що буде належати йому на день смерті) позивачу - ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, однак не встиг за життя оформити право на спадщину на означену квартиру після смерті своєї матері ОСОБА_5

Позивач своєчасно звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.Л. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 Проте, отримала відмову у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру № АДРЕСА_1, що змушує її звернутись з даним позовом до суду.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, виходячи із доводів, якими обгрунтовується позовна заява та просив суд позов задовольнити.

Від представника відповідача Хрущ А.П. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить проводити розгляд справи у відсутність представника Київської міської ради та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Померлий ОСОБА_2 пропустив передбачений законодавством строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та на даний час не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 А тому, вважає, що позивач після смерті ОСОБА_2 не має права на спадкування квартири № АДРЕСА_1, оскільки спірна квартира на момент смерті ОСОБА_2 йому не належала, а отже позовна заява про визнання права власності не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що квартира № АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_4 та члену її сім'ї - ОСОБА_5 в рівних долях, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 18 лютого 1993 року (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, виданим Віділом реєстрації смерті у місті Києві (а.с. 13).

18 вересня 2008 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Право власності ОСОБА_5 на вказану Ѕ частини квартири зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та записано у реєстрову книгу № у1958-241.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується даними свідоцтва про смерть виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру № АДРЕСА_1.

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не складала.

Як убачається із даних свідоцтва про народження виданого Печерським РАГС 05 травня 1965 року, ОСОБА_2 являється сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За положеннями ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5

Як убачається із матеріалів спадкової справи № 15/2017 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3, її син ОСОБА_2 11.01.2017 року звернувся із заявою до Десятої Київської Державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після померлої матері.

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської нотаріальної контори від 11 січня 2017 року ОСОБА_12, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на квартиру № АДРЕСА_1 у зв'язку із пропущеним строком на звернення із заявою на прийняття спадщини та запропоновано звернутись для вирішення зазначеного питання до суду (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 10 липня 2017 року Відділом державної реєстрації смерті ГТУЮ у місті Києві (а.с. 16).

За життя померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не встиг оформити право на спадщину за законом на квартиру № АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, та підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що цілком узгоджується із письмовими поясненнями позивача та поясненнями її представника, наданими під час судового розгляду, ОСОБА_2 постійно проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1. Протягом останнього часу ОСОБА_2 тяжко хворів та більшість часу знаходився у лікарні.

З 23 січня 1998 року по 07 лютого 2003 року, ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1 що підтверджується відповідними свідоцтвами про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу (а.с. 23, 24).

Як пояснила позивач та її представник, а також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки, ОСОБА_1 після розірвання шлюбу проживала разом із ОСОБА_2, здійснювала за ним догляд та медичний супровід.

За життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений 04 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.Л., яким заповідав усе належне йому майно - ОСОБА_1 (а.с. 15).

Як убачається із належним чином завірених копій матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2, позивач у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до нотаріальної контори із заявою для прийняття спадщини за заповітом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2

15 січня 2018 року постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.Л. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру № АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів та роз'яснено її право на звернення до суду для вирішення зазаначеного питання (а.с. 22).

Відповідно до ч. ч. 3,5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За змістом ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 на квартиру№ АДРЕСА_1, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем і позивач має право відповідно до ст. 1276 ЦК України на прийняття належної йому спадщини.

Частина 3 ст. 1296 ЦК України передбачає, що відсутність свідоцтва про права на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на означене, суд оцінюючи докази в їх сукупності приходить до висновку про законність і обгрунтованість позовних вимог, а тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 334, 1216-1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1276, 1296 Цивільного кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на квартиру № АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я : О.О. Астахова