Ухвала суду № 74186673, 23.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16245/15-к

Провадження №: 1-кп/752/56/18

У Х В А Л А

23.05.2018 року м. Київ

колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рудика І.В.,

суддів Первушиної О.С., Бойка О.В.,

при секретарі Трегубовій А.В.,

за участі прокурора Прокоф'євої Н.О.

захисника Надіч Н.Д.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

в ході проведення в приміщенні суду в м. Києві судового засідання в кримінальному провадженні внесеному за № 42014100010000197 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченої за ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_2, звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи заявлене клопотанням тим, що на цей час останній належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, більше того після закінчення дії ухвали від 29.01.2018 року, він своєю поведінкою довів, що відсутня необхідність застосування запобіжного заходу, крім того жодного впливу на потерпілих та свідків не чинив, а тому ризики передбачені ст. 177 КПК України взагалі перестали існувати.

Захисник Надіч Н.Д. просила скасувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, що обвинувачений не порушував покладених на нього зобов'язань, та відсутня необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, необхідно працевлаштуватись та утримувати свою сім'ю. Крім того у зв'язку із перебуванням в умовах слідчого ізолятору у ОСОБА_2 погіршився стан здоров'я та він потребує лікування.

Прокурор Прокоф'єва Н.О. заперечила стосовно скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, зазначила, що на цей час наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, раніше офіційно не був працевлаштований та порушував покладені судом на нього обов'язки, та запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечує його належну процесуальну поведінку.

Колегія суддів, з урахуванням думок учасників кримінального провадження приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для скасування обвинуваченому раніше обраного запобіжного, виходячи з наступного.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачуються, у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину проти власності, та на даній стадії процесу судом встановлено, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим колегія не знаходить підстав для скасування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочинах, майновий стан, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у колегії немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а раніше обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому в вину діянь. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість скасування запобіжного заходу.

Також при цьому суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Одночасно, колегія зважаює на те, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Доводи обвинуваченого та сторони захисту, про виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, як під час дії запобіжного заходу так і під час проміжку часу, коли строк дії запобіжного заходу сплинув, наявність місця проживання та інші доводи, колегія не вважає такими, що свідчать про можливість скасування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки на переконання колегії, посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку є такими, що підтверджують дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, про скасування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

відмовити в задоволенні клопотання про скасування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: __ ___ ______

Рудик І.В. Первушина О.С. Бойко О.В.