Рішення № 74184161, 14.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15255/17

н/п 2/640/540/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М..,

за участю секретаря Явнюк К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Приватбанк», 3-ті особи - державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулись у суд із позовною заявою до відповідача, ПАТ «КБ «Приватбанк», 3-ті особи - головний державний виконавець Київського ВДВС м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису №10117 від 21.11.2016р. про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за договором кредиту таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог, зазначає, що нотаріусом вчинений виконавчий напис без наявності усіх передбачай законом документів, а також вчинений стосовно заборгованості яка виникла більш ніж за три роки, тобто не є безспірною.

Відповідач та третя особа, державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, у судове засідання не з’явились, заперечень проти позову не надали , повідомлялися судом належним чином.

3-я особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в поданих поясненнях зазначала, що вчинений нею виконавчий напис є правомірним, вчинений підставі документів передбачених Переліком , а правовідносини між сторонами є триваючими. В обґрунтування своєї позиці надала до суду Висновок науково-правової експертизи Інституту Держави і права ім.В.М. Корецького.

Ухвалами суду провадження було відкрито, витребувані у нотаріуса копії документів. Протокольною ухвалою змінена третя особа на державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2

10.06.2006р. між сторонами був укладений кредитний договір №DNH4КР61000262, відповідно до якого банк надає позивачу кредит в сумі 4235,40грн., зі сплатою процентів 2,09% в місяць, на строк 24 місяці до 10.06.2008р.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, приходить до наступного.

Надання кредиту та укладання договору сторонами не оспорюється.

У зв’язку із невиконанням позивачем своїх зобов’язань із повернення кредиту та сплати відсотків, банк звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису.

01.11.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за договором кредит у №DNH4КР61000262 від 10.06.2006р. в сумі 51886,63 грн., яка складається із заборгованості ко кредиту, відсоткам, пенею та штрафу, а також витрати пов’язаних із вчиненням виконавчого напису в сумі 1700 грн. Строк за який проводиться стягнення складає з 10.06.2006р. по 28.10.2016р.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок

вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 Порядку.

Так, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 3.1 п.3 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язанням подаються - оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Матеріали справи свідчать, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем на підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: договір кредиту №DNH4КР61000262 від 01.11.2006р., оформлений у якості заявки, письмова вимога про усунення порушення виконання зобов'язання, із доказами направлення, тримана особисто ОСОБА_1 5 березня 2010 року, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, відповідачем в даному випадку надані приватному нотаріусу усі документи передбачені Порядком.

Разом з тим, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Вказане положення, що вчинення виконавчого напису нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, передбачені Порядком.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Установлено, що при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису включена заборгованість за договором кредит за десять років чотири місяці вісімнадцять днів. Також із самого договору кредиту вбачається, що строк його дії по 10.06.2008р.

Отже, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 3.1 п.3 глави 16 Порядку, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Висновок науково-правової експертизи Інституту Держави і права ім.В.М. Корецького, судом не приймається оскільки не є ні доказом, ні висновком експерта в галузі права, в розумінні ст. 114 ЦПК України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса від 21 листопада 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10117, таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12, 13,77-81, 89, 106, 110, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ПАТ «КБ «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, б.50, код 14360570), 3-ті особи - державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 (61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Студентська, будинок 5/6, код 34952440), приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (49000, м.Дніпро, вул.Центральна, б.9, офіс 9) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21 листопада 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10117, про звернення стягнення з ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 51886 грн.63 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 22.05.2018р.

Суддя Бородіна Н.М.