Рішення № 74183042, 11.05.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1263/17

Провадження № 2/545/61/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Стрюк Л.І.

секретаря – Нагорної І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Полтаві позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2005 по 2017 рік перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільних дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем та знаходяться на його утриманні. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від утримання та догляду дітей, просив стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у сумі 3000 грн. щомісячно, з дня подання заяви до повноліття дітей, та визначити місце проживання дітей за адресою батька: вул.Новаторська, 11, м.Полтава.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей з нею. В обгрунутування зустрічних позовних вимог зазначила, що з 2005 по 2017 рік перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільних дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З народження дітей займалася доглядом за ними, приділяла увагу їх вихованню. Відповідач вигнав її з помешкання за адресою вул.Новаторська, 11, м.Полтава, де вони на той час проживали, та залишив дітей у себе, таким чином, без її згоди змінив місце проживання дітей. Після цього перешкоджає її спілкуванню з дітьми, влітку без її згоди відправляє дітей до своєї матері, що унеможливлює її спілкування з дітьми. Вважає, що для найкращого забезпечення інтересів дітей вони повинні проживати з матір’ю, тому просить визначити їх місце проживання з матір’ю, ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, проти задоволенню зустрічного позову заперечували, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у заяві.

Відповідач та її представник зустрічний позов підтримали, проти за первісного позову заперечували, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у заяві.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради у судовому засіданні просила визначити місце проживання дітей з батьком, ОСОБА_1, з огляду на те, що діти близько 2-років проживають з батьком та знаходяться на його утриманні.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що підтримують позовні вимоги ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що задоволенню підлягає зустрічний позов; первісний позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 23.07.2005 року по 05.04.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільних дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які з листопада 2016 року проживають разом з батьком за адресою: вул.Новаторська, 11, м.Полтава (а.с.11, 7-9).

Судом встановлено, що кожен із батьків має позитивну характеристику, стабільний дохід та задовільні житлово-побутові характеристики, що свідчить про наявність у них умов для забезпечення належних умов для проживання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, ОСОБА_1 працює електрозварювальником у ФОП «остенко А.О., має постійний дохід, що підтверджується довідками про доходи; за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 115-117).

Згідно з довідкою Полтавської центральної районної клінічної лікарні від 14.09.2017 року №526, ОСОБА_1 на обліку в лікаря психіатра не перебуває (а.с.125)

Мати, ОСОБА_6 разом з дітьми зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно з актом обстеження умов проживання в квартирі створені всі умови для гармонійного та всебічного розвитку дітей (49, 53). ОСОБА_2 з 03.03.2014 року по 10.07.2014 року працювала начальником відділення поштового зв’язку по підміні на Поштампі (м.Полтава) Полтавської дирекції УДППЗ «Укрпошта»; з квітня 2017 року ОСОБА_2 працює на посаді заступника начальника ВПЗ Розсошенці Поштампу (м.Полтава), має стабільну заробітну плату - дохід за період з квітня 2017 року по серпень 2017 року склав 20 871,24 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 26.09.2017 року (а.с.48, 47, 44).

Згідно характеристик з місця роботи та місця проживання, ОСОБА_2 характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувалася, судимості відсутні (а.с.45, 46, 48) .

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

Допитана у суді неповнолітня дитина - ОСОБА_3, зазначила, що навчається у 6 класі Полтавської гімназії №21. Мати – ОСОБА_2, тато – ОСОБА_1. Проживає більше одного року разом з татом та братом ОСОБА_4, 8 років за адресою: АДРЕСА_1; на даний час не може визначитися, з ким саме із батьків бажає проживати.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної ради у м.Полтаві у своєму висновку від 13.03.2018 року №36 про визначення місця проживання дітей вважає за доцільне, в інтересах малолітніх дітей, визначити можливим місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.204-205).

Оцінюючи зазначений висновок у сукупності з іншими доказами, суд вважає, що він не має для суду преюдиційного значення, оскільки він не містить будь-яких обґрунтувань такого рішення, тобто є немотивованим.

Всебічно, повно та об’єктивно з’ясувавши всі обставини по справі, ураховуючи, що ні у висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної ради у м.Полтаві від 13.03.2018 року №36, так і під час судового розгляду, не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матір’ю, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей зі своєю матір’ю.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року по справі №6-2445цс16.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7 та необхідність визначення місця проживання малолітніх дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з їхньою матір’ю – ОСОБА_2.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей – задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з їхньою матір’ю – ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 640 грн. грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_8