Постанова № 74177994, 15.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2332/18

Номер справи місцевого суду: 520/1700/17

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

13 лютого 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (у наступному назву було змінено на ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання споживчого кредиту№11241555000. Згідно умов договору ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 100 000,00 доларів США, та зобов'язався повернути кредит у повному обсязі у строк, не пізніше 01 листопада 2018 року із сплатою 13,9% річних, шляхом здійснення щомісячних платежів у визначені договором строки (далі - Кредитний договір).

30 червня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою було змінено строк сплати процентів за Кредитним договором (а.с. 11).

Крім того, 31 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати за порушення умов Кредитного договору в солідарному порядку з ОСОБА_3 (а.с.14-15).

Однак, починаючи з грудня 2014 року (а.с.25) боржник ОСОБА_3 перестав сплачувати грошові кошти за користування кредитом і відсотками за Кредитним договором.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому ставив питання про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором у сумі 44 481,26 доларів США та 162 220,36 грн.

Оскільки позичальник виконував взяті на себе зобов'язання не належним чином, то, починаючи з 25.05.2015 року, виникла прострочена заборгованість за наданим Кредитним договором.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань, 16 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідачів з вимогами про погашення простроченої заборгованості за вих. №30-12/36909 від 16.12.2016 року та вих. № №30-12/36911 від 16.12.2016 року, за змістом яких позивач вказував відповідачам на наявність простроченої заборгованості та вимагав погасити її у строк, протягом 31 календарного дня від дати отримання такої вимоги, а у випадку, коли у встановлений строк прострочена заборгованість не буде погашена, - повернути кредит у повному обсязі (а.с. 16-19).

Відповідачі такі вимоги не виконали, у зв'язку з чим станом на 06.02.2017 року заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором склала 44 481,26 доларів США, з яких 33100,18 доларів США - заборгованість за кредитом (у томі числі прострочена заборгованість - 16470,16 доларів США) та 11381,08 доларів США - заборгованість по процентам.

Крім того, на вказану заборгованість, відповідно до п. 4.1. Кредитного договору була нарахована пеня, що станом на 06.02.2017 року складала 162220,36 грн., з яких 99489,09 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 62731,27 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив його вимоги задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 44481,26 доларів США, з яких 33100,18 доларів США - заборгованість за кредитом (у томі числі прострочена заборгованість - 16470,16 доларів США) та 11381,08 доларів США - заборгованість по процентам та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 162220,36 грн.

В частині позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» компенсацію понесених судових витрат в розмірі 10250,12 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «УкрСиббанк» ставить питання про скасування даного судового рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, із ухваленням в цій частині нового рішення - про задоволення повних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду, в частині задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржується.

Однак до суду апеляційної інстанції в зазначений день і час: 15.05.2018 року, особи, які беруть участь у справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачі ОСОБА_5 неодноразово повідомлялись про час і місце судових засідань, однак за зареєстрованим місцем проживання поштової кореспонденції не отримували, що розцінюється судом як зловживання процесуальним правом.

У зв'язку з викладеними обставинами, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України вказані особи були повідомлені про час і місце судового засідання, призначене на 15.05.2018 року, на 17 год. 00 хв., через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання (а.с.256).

Відповідно до ст.ст. 268, 382 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 23.05.2018 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Так, ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки, який був укладений між ним і АКІБ «УкрСиббанк» 31 жовтня 2007 року, припинений, а тому підстав для стягнення кредитної заборгованості з поручителя, матеріали справи не містять.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст.251, ст.252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 2 ст. 360-7 ЦПК України, яка була чинною на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року № 6-272цс16 зазначено:

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно Додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.

Погашення нарахованих процентів згідно умов Кредитного договору відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що боржник зобов'язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

З цих підстав, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення договору поруки, укладеного 31 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, а тому останній має відповідати перед банком солідарно з боржником ОСОБА_3

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що відповідно до пункту 1.3. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Відповідно до пункту 1.4 Договору поруки, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, та враховуючи, що Кредитний договір був укладений до 01 листопада 2018 року, однак строк його виконання був змінений позивачем пред'явленням вимоги до боржника і поручителя, тобто 16 грудня 2016 року (а.с.16-19), то пред'явлення даного позову 13 лютого 2017 року не виходить за межі позовної давності, як загальної, так і спеціальної, а також шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З цих підстав висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителя з підстав, передбачених ч.4 ст. 559 ЦК України суперечить правовому висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 29.06.2016р. по справі №6-272цс16.

Виходячи з положення вищевказаних норм, строк, у межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, пропущено не було, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі доказ існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогами, доводи апеляційної скарги його спростовують, в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_4, оскільки рішення в цій частині ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, та розподілення між сторонами судових витрат. Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у справі постанову, якою позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 також задовольнити.

У зв'язку з цим, та у відповідності до ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне судовий збір, сплачений банком за подання позову у сумі 20 500,24 грн., стягнути з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» у рівних частках.

Судовий збір за подання банком апеляційної скарги у сумі 11 275,13 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Крім того, колегія суддів зазначає, що за оголошення публікації у засобах масової інформації про день і час судового засідання, позивач сплатив грошові кошти у загальній сумі 870 грн., із яких 630 грн. - за публікацію в газеті «Урядовий кур'єр», 240 грн. - за публікацію в газеті «Одеські вісті» (а.с.199-200). Зазначені кошти підлягають стягненню на користь ПАТ «УкрСиббанк» в рівних частках з обох відповідачів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне викласти абзаци другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення абзацами другим, третім, четвертим та п'ятим в наступній редакції:

«Стягнути ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11241555000 від 31 жовтня 2007 року станом на 06.02.2017 року у загальній сумі 44481,26 доларів США, з яких 33100,18 доларів США - заборгованість за кредитом, у томі числі прострочена заборгованість - 16470,16 доларів США та 11381,08 доларів США - заборгованість по процентам, а також пеню за прострочення сплати кредиту у загальній сумі 162 220,36 грн., з яких 99489,09 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 62731,27 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рівних частках сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 20 500,24 грн. (двадцять тисяч п'ятсот гривень 24 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 11 275,13 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 13 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рівних частках сплачені витрати на публікацію оголошення у засобах масової інформації у сумі 870 грн.».

В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

РішенняКиївського районного суду м. Одеси від 16.06.2017 року змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, та розподілення між сторонами судових витрат.

У зв'язку з цим, прийняти у справі постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 задовольнити та викласти абзаци другий-четвертий резолютивної частини рішення абзацами другим-п'ятим в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11241555000 від 31 жовтня 2007 року станом на 06.02.2017 року у загальній сумі 44481,26 доларів США, з яких 33100,18 доларів США - заборгованість за кредитом, у томі числі прострочена заборгованість - 16470,16 доларів США та 11381,08 доларів США - заборгованість по процентам, а також пеню за прострочення сплати кредиту у загальній сумі 162 220,36 грн., з яких 99489,09 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 62731,27 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рівних частках сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 20 500,24 грн. (двадцять тисяч п'ятсот гривень 24 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 11 275,13 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 13 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рівних частках сплачені витрати на публікацію оголошення у засобах масової інформації у сумі 870 грн.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 23.05.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра