Постанова № 74177958, 22.05.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/799/18

Номер провадження 1-кс/573/280/18

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

слідчого: Пашкової І.М.,

прокурора: Білана Г.І.,

володільця майна : ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкової І.М., погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Біланом Г.І. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2018 року старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкова І.М. звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Біланом Г.І., про арешт майна.

Слідчий мотивує своє клопотання тим, що 10 травня 2018 року на адресу Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури надійшли матеріали з УЗЕ в Сумській області ДЗЕ НП України, з яких вбачається, що посадовими особами Миколаївської селищної ради, Білопільського району, Сумської області, за попередньою змовою з одним з підприємців району, внесено неправдиві відомості до актів виконаних робіт з капітального ремонту приміщення установи, розташованої на території вказаної ради форми КБ-2 від 26.10.2017, згідно яких завищено їх реальний обсяг, унаслідок чого зазначеними особами привласнено бюджетні кошти відповідної територіальної громади.

По даному факту було відкрите кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 42018201170000123 та внесене до ЄРДР 10 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

18 травня 2018 року слідчим було проведено тимчасовий доступ до документів на підставі ухвали слідчого судді у ФОП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що пов'язані з ремонтно-будівельними роботами Капітального ремонту амбулаторії загальної практики сімейної медицини з використанням енергозберігаючих технологій по АДРЕСА_2. У ході слідчої дії, ОСОБА_1 видав папку, в якій знаходились документи, при цьому пояснив, що в даній папці всі документи, які відносяться до ремонтно-будівельних робіт Капітального ремонту амбулаторії загальної практики сімейної медицини з використанням енергозберігаючих технологій по АДРЕСА_2. При огляді даної папки було виявлено: аркуш паперу із зошиту з записом кольоровою ручкою синього кольору на 1 арк.; аркуші паперу у клітинку, в кількості 5 шт., на яких кульковою ручкою синього кольору, чорного кольору та олівцем сірого кольору маються надписи - розрахунки.

Для подальшого повного та всебічного розслідування кримінального правопорушення необхідне проведення судових експертиз, для встановлення об'єктивних обставин події, також необхідно забезпечити збереження, унеможливити приховування чи втрату, псування, зникнення слідів кримінального правопорушення, які залишені на вказаних предметах, які є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст.100 КПК України вилучені під час тимчасового доступу документи, які перебувають у володінні ФОП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: аркуш паперу із зошиту з записом кольоровою ручкою синього кольору на 1 арк.; аркуші паперу у клітинку в кількості 5 шт., на яких кульковою ручкою синього кольору, чорного кольору та олівцем сірого кольору маються надписи - розрахунки, визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні, тому слідчий просить вжити заходи забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на зазначене майно.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що вилучена документація відповідає критеріям віднесення майна до речового доказу, визначеного ст. 98 КПК України.

Крім того, зазначене майно визнано речовим доказом за постановою слідчого Білопільського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області від 18 травня 2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Про підозру у вчинені кримінального правопорушення нікому не повідомлялось.

В судовому засіданні старший слідчий Пашкова І.М. та прокурор Білан Г.І. клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Володілець документів ОСОБА_1, про арешт яких просить слідчий у клопотанні, у судовому засіданні поклався на розсуд суду при вирішенні клопотання.

Заслухавши учасників судового провадження, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною першою статті 170 КПК України поняття арешту майна визначено як тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В силу п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому разі арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Європейський Суд з прав людини в своїх постановах від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації» та від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації» наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Судом встановлено, що СВ Білопільського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 травня 2018 року за № 42018201170000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (а. с. 27 ).

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 18 травня 2018 року слідчим було проведено тимчасовий доступ до документів на підставі ухвали слідчого судді у ФОП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що пов'язані з ремонтно-будівельними роботами Капітального ремонту амбулаторії загальної практики сімейної медицини з використанням енергозберігаючих технологій по АДРЕСА_2 (а. с. 7-13 ).

Під час тимчасового доступу були вилучені документи, які перебувають у володінні ФОП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зокрема : аркуш паперу із зошиту з записом кольоровою ручкою синього кольору на 1 арк.; аркуші паперу у кількості 5 шт., у клітинку, на яких кульковою ручкою синього кольору, чорного кольору та олівцем сірого кольору маються надписи - розрахунки, визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а. с. 14-24 ).

Постановою слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області від 18 травня 2018 року вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018201170000123 (а. с. 25-26 ).

Наведене вище свідчить про існування розумних підозр вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.

На даному етапі суд вважає використання вказаного майна як доказу в кримінальному провадженні цілком можливим, у зв'язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначеного майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідне накладення арешту на це майно, тобто тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування цим майном з метою його збереження.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна з метою збереження речових доказів з підстав, зазначених у клопотанні, відповідає вимогам процесуального закону, є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження, а відтак, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Пашкової І.М., погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Біланом Г.І., про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на: аркуш паперу із зошиту із записом кольоровою ручкою синього кольору на 1 арк.; аркуші паперу у клітинку, в кількості 5 шт., на яких кульковою ручкою синього кольору, чорного кольору та олівцем сірого кольору маються надписи - розрахунки, які належать ФОП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (МФО НОМЕР_2 код НОМЕР_3 ІНП НОМЕР_1) шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, визначивши місцем зберігання арештованого майна камеру схову речових доказів Білопільського ВП ГУНП в Сумській області, за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, 76.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, яким необхідно вручити її копію.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: