Ухвала суду № 74176020, 03.05.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2161/17

Провадження №2/390/126/18

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"03" травня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Нива-2010» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому після збільшення позовних вимог, просить скасувати наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2010» від 28.04.2017 року про звільнення позивача, поновити його на посаді директора цього товариства та стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з травня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 35639,47 грн. Позивач вважає, що його звільнено незаконно, оскільки заяви про звільнення він не писав, волевиявлення на звільнення з посади директора товариства не вчиняв, а позачергові загальні збори учасників товариства, на яких вирішувались питання позбавлення його частки в статутному капіталі товариства та посади директора, проведені з порушенням законодавства, оскільки проведені без його участі, як одного із засновників вказаного товариства.

Під час судового розгляду представником відповідача ОСОБА_3 подано клопотання, підтримане представниками відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в судовому засіданні, про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано, тим, що зазначений спір є корпоративним, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти закриття провадження у справі, про що представник позивача ОСОБА_1 подав письмове заперечення, яке обґрунтував, тим, що позивач ОСОБА_4 під час звільнення з посади директора ТОВ «Нива-2010» вже не був учасником зазначеного товариства, а саме звільнення відбулось на підставі його особистої заяви, а не за пропозицією інших учасників товариства.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зваживши доводи представників сторін, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2010» № 1 від 23.06.2010 року ОСОБА_4, як одного із засновників цього товариства, призначено на посаду директора.

Згідно протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2010» № 25/04 від 27.04.2017 року, вказаної дати в приміщені залу готелю «Європа» за адресою: вул.Велика Перспективна, 13/16, м.Кропивницький, проведено позачергові загальні збори учасників товариства за участю власника 65 % статутного капіталу ТОВ «Нива-2010» - «ФОРТРЕСС ОФ ОСОБА_6 ЛТД» («FORTRESS OF ANU ASSOCIATION» в особі представника за довіреністю - ОСОБА_7 та представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дніпромет» (ТОВ «ТД «Дніпромет») ОСОБА_8 Під час проведених загальних зборів розглянуто заяву ОСОБА_4 про його звільнення (відкликання) його з займаної посади директора ТОВ «Нива-2010» з власної ініціативи, учасниками товариства вирішено звільнити (відкликати) директора ОСОБА_4 з займаної посади з ініціативи працівника (за власним бажанням) з 27.04.2017 року (а.с.7-8).

У відповіді директора «Готельного комплексу «Європа», в період з 23 по 28 квітня 2017 року компаніями «FORTRESS OF ANU ASSOCIATION» в особі ОСОБА_7 та ТОВ ТОВ «ТД «Дніпромет» в особі ОСОБА_8 договір оренди чи інший договір про використання зали засідань або іншого приміщення не укладався (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку(дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз'яснено, що усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерними) господарських товариств, пов'язані із здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб’єктного складу учасників спору.

З урахуванням того, що в якості підстави позову позивачем вказано на порушення 27.04.2017 року порядку проведення загальних зборів учасників товариства ТОВ «Нива-2010», до проведення яких ОСОБА_4 був учасником вказаного товариства, мав власну частку в статному капіталі товариства та перебував на посаді директора, та поставлене під сумнів позивачем законність проведення зазначених зборів учасників і їх правомочність у вирішенні питання про його звільнення (відкликання), не дають змогу здійснити розгляд позовних вимог без оцінки судом дотримання іншими учасниками товариства вимог Закону України «Про господарські товариства», які діяли на час виникнення спірних правовідносин, по відношенню до ОСОБА_4, як до іншого учасника та керівника господарського товариства.

Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ органом управління товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-2010» є дирекція.

Положеннями ст.ст.97, 99 ЦК України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов’язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов'язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (ст.ст.99, 145, 147, 159, 161 ЦК; ст.89 ГКУ; ст.ст.47, 62, 63 Закону України "Про господарські товариства"; ст.ст.52, 58, 59, 60, 61 Закону України "Про акціонерні товариства").

Підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у ч.5 ст.58 Закону України "Про акціонерні товариства", укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою (ч.1 ст.98, ч.1 ст.99 ЦК, ч.1 ст.23, п."г" ч.5 ст.41, ч.1 ст.59 Закону України "Про господарські товариства").

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Частина 3 ст.99 ЦК України передбачає загальний порядок усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків, а саме закріплене положення, відповідно до якого члени виконавчого органу товариства можуть бути усунені від виконання своїх обов'язків у будь який час, якщо в установчих документах не визначені підстави їх усунення.

У зв'язку з цим «усунення» відповідно до ч.3 ст.99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

У рішенні Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 вказано, що усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина 3 статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини 2 статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об’єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

В п.1.9 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» зазначено, що згідно з абзацом другим пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010 усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України. Зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов’язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 КЗпП України.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що даний спір виник з приводу реалізації корпоративних прав одним із засновників ТОВ «Нива-2010» ОСОБА_4, зокрема права його участі в управлінні вказаним товариством, делегованих йому 23.06.2010 року іншими учасниками вказаного господарського товариства, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.210, 259, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Нива-2010» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту її оголошення.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду господарської юрисдикції.

Суддя