Вирок № 74175076, 21.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

21.05.2018

Справа № 359/3429/18

Провадження № 1-кп/359/405/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі Вітківському Є.О.,

прокурор Добривечір К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Лібермана І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12018110110000045 внесеному 24.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинувачунню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калмазове Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, проживаючому: АДРЕСА_2, громадянина України, українця. раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у невстановлений період часу та місці отримав від невстановленої особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, видане 09.12.2015, дійсне до 09.12.2045, орган видачі - Центр 8044, яке є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Після чого 24.03.2018 о 07 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись за кермом автомобіля марки «Toyota Corolla» з реєстраційним номером НОМЕР_2 на узбіччі дороги між заїздом та виїздом з території Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), розташованого за адресою: Київська область м. Бориспіль Аеропорт, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право, реалізуючи свої злочинні наміри, під час перевірки документів працівниками УПП у м. Борисполі ДПП НП України, діючи умисно, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частині підтвердження права на керування транспортними засобами, пред'явив завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, видане 09.12.2015, дійсне до 09.12.2045, орган видачі - Центр 8044.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 7393/18-33/7394/18-31 від 17.04.2018 «Бланк серії НОМЕР_1, на якому оформлене посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, видане 09.12.2015, орган видачі - Центр 8044, не виготовлявся підприємством, що здійснює їх офіційний випуск».

Відповідно до відомостей з Національної автоматизованої інтегрованої системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (НАІС ДДАІ МВС України) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документований 06.09.2013 посвідченням водія серії НОМЕР_3, яке на даний час має статус - здане на зберігання.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2017 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Листом УПП у м. Києві ДПП НП України № 9409/41/11/4/02-2018 від 05.04.2018 встановлено, що у відповідності до обліково-реєстраційних даних НАІС ГСЦ МВС України та ІІПС АРМОР ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху 18.06.2017 по ст. 130 КУпАП та був позбавлений права керування Солом'янським районним судом м. Києва 18.08.2017 строком на 1 рік. Посвідчення водія серії НОМЕР_3 вилучалось та 10.11.2017 було скеровано до Територіального сервісного центру № 8042 за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Розгляд справи по суті відбувся у підготовчому судовому засіданні зважаючи на вимоги ст. 314 КПК України, щодо розгляду клопотання обвинуваченого, прокурора під час підготовчого судового засідання. Вказані обставини не порушують прав обвинуваченого та інших осіб, оскільки останній проти цього не заперечував.

24.04.2018 в даному кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості викладено формулювання підозри та його правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості під час досудового розслідування ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у даному злочині, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення підозрюваному покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Судові витрати не вказані.

Суд вважає, що згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

У судовому засіданні підозрюваний свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується і передбачений ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

У судовому засіданні захисник угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів не великої тяжкості. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого при проведенні досудового розслідування не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 4 ст. 358 КК України.

Розмір штрафу відповідає розміру, визначеному загальною частиною КК України та вимогам ст. 53, ст. 65, ст. 69 КК України.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 угода про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджене сторонами покарання підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати не вказані.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 394, 469,472-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.04.2018, укладену в кримінальному провадженні № 12018110110000045 внесеному 24.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, видане 09.12.2015, дійсне до 09.12.2045, орган видачі - Центр 8044- знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Кабанячий